А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

Гізенде (Gizende)

міжнародна назва: гепарин;

основні фізико-хімічні властивості: безбарвний або світло-жовтого кольорурозчин, вільний від завислих часточок;

склад: 1 мл розчину містить гепарину натрію 5 000 МО; допоміжні речовини: спирт бензиловий, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на систему крові та гемопоез.Антитромботичні засоби. Гепарин. Код АТС В01А В01.

Фармакологічні властивості. Гізенде – антикоагулянт прямої дії.Фармакодинаміка. Основна властивість гепарину – антикоагуляційна(антитромботична), яка пов’язана з прямим впливом на систему згортання крові.При парентеральному введенні гальмує згортання крові за рахунок утворення неактивногокомплексу з тромбіном та інактивації факторів V, VII, IX і фактору Хагемана.Гепарин утворює комплекс з антитромбіном III плазми крові, що забезпечуєантизгортальну дію. Порушується перехід протромбіну в тромбін. Відбуваєтьсяактивація процесу фібринолізу. Пригнічується активність ензимів: гіалуронідази,фосфатази, трипсину. Зменшується гальмівний вплив простацикліну на агрегаціютромбоцитів – пригнічується агрегація тромбоцитів. Для гепарину співвідношенняантиагрегантної активності і антикоагулянтної активності становить 1:1. Гепаринпідвищує проникність судин, стимулює колатеральний кровообіг, справляєспазмолітичну дію. Гепарин активує ліпопротеїнову ліпазу, при цьому зменшуєтьсярівень холестерину і ліпопротеїнів у крові. Крім антитромботичної дії гепаринмає імунодепресивну, помірну протизапальну і антиексудативну дію. Привнутрішньовенному введенні протизгортальна дія розпочинається практично відразупісля введення і зберігається протягом 2 – 3 год. Фармакокінетика. Після внутрішньовенного вливання максимальний рівень вплазмі крові досягається через декілька хвилин, після повільноївнутрішньовенної інфузії – не пізніше ніж через 2 – 3 хв, післявнутрішньом’язового введення – через 15 – 30 хв, після підшкірного - через 40 –60 хв. Об’єм розподілу гепарину відповідає об’єму плазми крові і значною міроюпідвищується при збільшенні дози препарату. Білки плазми крові при концентраціїгепарину 2 МО/мл крові зв’язують до 95% препарату, при більш високихконцентраціях – менше. В організмі гепарин зв’язується з антитромбіном таіншими сериновими протеазами, які беруть участь у процесі згортання крові.Гепарин частково метаболізується в печінці. Близько 20% виявляється в сечі уформі незміненого гепарину і урогепарину (має активність 50% активної речовини).Період біологічного напіврозпаду становить 1,32 – 1,72 год. Періоднапіввиведення з плазми крові становить 30 – 60 хв. При печінковійнедостатності гепарин кумулює. Гепарин не надходить в грудне молоко, поганопроникає крізь плаценту.

Показання для застосування. Лікування флебіту, тромбофлебіту та тромбоемболій;рання терапія інфаркту міокарда; профілактика тромбозу вен і тромбоемболійсудин легеневої артерії та у післяопераційний період, при тривалійіммобілізації, катетеризація порожнин серця; синдром дисимінованоговнутрішньосудинного згортання крові (1-ша фаза), гепаринізація крові принирковому діалізі та інших втручаннях із застосуванням екстракорпоральногокровообігу, а також для запобігання згортанню крові при лабораторнихдослідженнях.

Спосіб застосування та дози. Гізенде вводять внутрішньовенно.Внутрішньом’язове введення не рекомендовано через можливість виникненнягематом. Дозу препарату встановлюють індивідуально, з урахуванням часу згортаннякрові, залежно від патологічного процесу, клінічних і лабораторних показників.Для профілактики тромбоемболії при проведенні хірургічних втручань за 2 год дооперації вводять 5 000 – 7 500 МО Гізенде. Після операції Гізенде у тій же дозівводять кожні 6 – 8 год до переводу хворого на активний режим. Для профілактикитромбоемболічних ускладнень у пацієнтів при тривалій іммобілізації,захворюваннях з підвищеним ризиком розвитку тромбозу вводять по 5 000 – 7 500МО кожні 8 – 12 год. При венозних та артеріальних тромбозах дорослим спочатку призначають внутрішньовенноструминно 5 000-10 000 МО, потім через перфузор 25 000-40 000 МО на добу, дітямспочатку 50 МО/кг у вену струминно, потім через перфузор 20 МО/кг на 1 годину.При неможливості тривалого внутрішньовенного введення можна застосовуватиінтермітуюче внутрішньовенне введення. При ДВС-синдромі препарат вводять удобовій дозі 2 500-4 000 МО залежно від показників лабораторних дослідженькрові. При гострому інфаркті міокарда Гізенде вводять внутрішньовенно 12 000 –12 500 МО 2 рази на добу або підшкірно по 7 500 МО 2-3 рази на добу іпродовжують введення протягом 5 – 6 днів. За 1 – 2 дні до відміни Гізендедобову дозу поступово знижують (на 5 000 – 2 500 МО при кожній ін’єкції беззбільшення інтервалу між введеннями).Гізенде призначають в 0,9% розчині натрію хлориду або в 5%розчині глюкози. Добова доза для дорослих не повинна перевищувати 80 000 МО.Застосування Гізенде в максимальній добовій дозі більше 10 днів можливо тількиу виняткових випадках.Дозу підбирають таким чином, щоб час згортання крові в період лікуваннястановив 20 хв.

Побічна дія. Можливо виникнення геморагічних явищ: утворенняпідшкірних, внутрішньом’язових гематом, подразнень у місці ін’єкцій, кровотечіз ран, сечових шляхів, статевих органів, шлунково-кишкові кровотечі.З боку системи кровотворення зрідка може виникнути тромбоцитопенія.Можуть виникнути алергічні реакції (еритема, свербіж шкіри,кропив’янка); бронхоспазм, головний біль, риніт, пропасниця.Іноді спостерігаються крововилив у сітківку, порушення синтезу гормонівкори надниркових залоз, остеопороз (особливо при довготривалому застосуванні),оборотна алопеція, гіпоальдостеронізм.

Протипоказання. Підвищена чутливість до Гізенде, захворювання, якісупроводжуються зниженим згортанням крові (геморагічні діатези, дефіцитфакторів згортання крові, тромбоцитопенія), пептична виразка шлунка,дванадцятипалої кишки або гастроєюнального анастомозу, виразковий коліт,злоякісні новоутворення, артеріальна гіпертензія, що не коригується,геморагічний інсульт, нещодавно проведене оперативне втручання (особливонейрохірургічне або офтальмологічне), наявність стаціонарного зонда у шлункуабо кишечнику. Травми центральної нервової системи, ретинопатія, крововилив усклоподібне тіло, бактеріальний ендокардит, спинномозкова пункція, спінальнаанестезія, перидуральна анестезія, загроза викидня, наявність великих рановихповерхонь і пошкоджень шкіри, деструктивний туберкульоз легенів.

Передозування. Виникнення кровотеч. При тяжкій кровотечі слідвідмінити Гізенде і застосовувати як антидот протамінсульфат (1 мгпротамінсульфату на 100 МО гепарину). Протягом 90 хв після внутрішньовенногозастосування Гізенде слід ввести 50% розрахованої дози протаміну; 50% дози внаступні 3 год.

Особливості застосування. Протизгортальний ефект Гізенде вважаєтьсяоптимальним, якщо час згортання крові подовжується у 2-3 рази порівняно знормальними показниками. При введенні Гізенде можливий розвиток реакціїгіперчутливості. Хворим, які схильні до алергії, перед введенням першої дозислід провести пробу на препарат.З обережністю застосовувати після операцій на жовчних протоках, припідозрі на злоякісні новоутворення, пацієнтам, схильним до кровотеч, особампохилого віку, при сечокам’яній хворобі, хронічному алкоголізмі.Застосування Гізенде під час вагітності потребує ретельного медичногоконтролю. Жінкам, яким у період вагітності проводили лікування Гізенде,абсолютно протипоказана епідуральна анестезія у період пологів. У пацієнтів старше 60 років Гізенде може спричинити геморагію (особливоу жінок).Гізенде розводити тільки у фізіологічному розчині. Його не можназмішувати в одному шприці з іншими лікарськими засобами. При застосуванні Гізенде необхідно проводити контроль кількостітромбоцитів у периферичній крові до введення, наступного дня після введення,кожні 3 – 4 дні протягом перших 3 тижнів лікування, в кінці лікування. Прирозвитку вираженої тромбоцитопенії зі зниженням кількості тромбоцитів на 50%Гізенде відміняють. Кількість тромбоцитів починає зменшуватись на 6 – 14-й деньлікування, однак у пацієнтів з підвищеною чутливістю до Гізенде це можевідбуватись через кілька годин від початку лікування. При застосуванні Гізендеможлива зміна деяких показників лабораторних досліджень крові: швидкістьзсідання еритроцитів, тестів зв’язування комплемента, протромбіновий час. Відміняти Гізенде потрібно поступово.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Алкалоїди маткових ріжків, тетрациклін,антигістамінні засоби, а також нікотин зменшують антикоагулянтну дію Гізенде.Одночасне застосування Гізенде з нестероїдними протизапальними засобами,антикоагулянтами непрямої дії, декстраном, поліглюкіном, фібринолітиками,дипіридамолом, пеніцилінами у високих дозах може посилювати протизгортальну діюпрепарату.Парентеральне введення нітрогліцерину зменшує ефект Гізенде. Гізенденесумісний з розчинами, які мають лужне значення рН, з тетрациклінами,адренокортикотропним гормоном, тироксином, протаміном. Розчин Гізенденесумісний в одному шприці або крапельниці з розчинами інших лікарськихзасобів.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі від +8 °С до +15°С у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Термінпридатності – 2 роки
Переглядів: 1451 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я