А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

0

Церол (Cerol)

міжнародна та хімічна назви : Оmeprazole;5-метокси-[((4-метокси-3,5-диметил-2-піридиніл)метил)сульфаніл]-1Н-бензиімідазол;

основні фізико-хімічні властивості: від білого до майже білого кольору ліофілізованамаса, яка не містить домішок;

склад: 1 флакон містить омепразол натрію ВР, еквівалентно омепразолу 40 мг;допоміжні речовини : натрію карбонат (безводний В.Р.).

Форма випуску. Порошок ліофілізований для приготування розчинудля ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки.Код АТС А02ВС01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Омепразолконтролює кислотну секрецію шляхом пригнічення шлункової Н+/К+-АТФази ( «протонного» насоса ), ензиму, який відповідає за кінцеву стадію всекреції соляної кислоти парієнтальними клітинами шлунка. Це забезпечуєефективне пригнічення як базальної, так і стимульованої секреції незалежно відприроди збудника. Препарат не впливає на ацетилхолінові або гістаміновірецептори. Для швидкого ефекту і зворотнього регулювання секреції соляноїкислоти достатньо призначення препарату 1 раз на добу, що приводить до швидкогозниження кислотності шлункового вмісту приблизно на 90% тривалістю понад 24години. Окрім дії на кислотність шлунка, омепразол зменшує загальний об'ємшлункового соку і гальмує виробництво пепсину. Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення омепразолу початокантисекреторної дії настає протягом однієї години, з максимальною дією, яканастає протягом двох годин. Разова внутрішньовенна доза омепразолу 40 мгпроявляє аналогічну дію на кислотність шлунка протягом 24 годин, як і повторніпероральні дози 20 мг на день.Незважаючи на те, що період напіврозпаду омепразолу дуже короткий (~50хвилин), антисекреторна дія триває довше за рахунок зв’язування з парієтальнимферментом Н+/К+-АТФази. Після припинення застосуванняпрепарату секреторна діяльність відновлюється поступово, протягом 3 - 5 днів.Інгібіторна дія омепразолу на базальну секрецію є дозозалежною і збільшуєтьсяпри повторному щоденному введенні, досягаючи рівноваги після чотирьох днів.Видимий обсяг розподілення омепразолу у здорових суб’єктів і упацієнтів з нирковою недостатністю майже однаковий. Обсяг розподілення зниженийу пацієнтів похилого віку з печінковою недостатністю. Зв’язування омепразолу збілками плазми становить близько 95 %. Середній період напіврозпаду омепразолустановить приблизно 40 хвилин. Омепразол майже повністю метаболізується черезсистему цитохром Р450 в печінці. Не було повідомлень, що будь-який метаболітвиявляє дію на секрецію шлункової залози. Майже 80 % дози омепразолу, якийзастосовується внутрішньовенно, виводиться у вигляді метаболітів з сечею ізалишкова частина з калом.

Показання для застосування. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалоїкишки, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, обтяжені кровотечею, рефлюкс -езофагіт.

Спосіб застосування та дози. Для пацієнтів, які не можуть приймати омепразолперорально, рекомендується застосовувати внутрішньовенно 40 мг омепразолу 1 разна добу, протягом 5 днів.Омепразол 40 мг у вигляді ін’єкцій повинен застосовуватись лишевнутрішньовенно і не може вводитись будь-яким іншим шляхом.При внутрішньовенних ін’єкціях кожний окремий флакон з дозою, щомістить ліофілізований порошок омепразолу 40 мг, слід розчиняти в 10 млстерильної води для ін’єкцій. Отримані в результаті концентрації омепразолу 4мг/мл слід вводити повільно (протягом 5 хвилин) у вигляді внутрішньовенної ін’єкції.При внутрішньовенних інфузіях окремий флакон з дозою слід розчиняти абов 100 мл розчину натрію хлориду для ін’єкцій (0,9 % в/об) або в 100 мл розчинуглюкози для внутрішньовенних інфузій (5 % в/об). Інші розчини для цієї інфузіївикористовувати не можна. Інфузію слід вводити протягом 20 – 30 хвилин. Розчинслід використовувати протягом 3 годин після приготування і будь-якуневикористану частину слід знищити. Розчин не можна зберігати в холодильнику.

Побічна дія. З боку нервової системи: головний біль (понад 1 %), рідко – запаморочення,сонливість, безсоння, парестезії, погіршення загального стану хворого.З боку ШКТ, печінки: діарея, запор, біль у животі, нудота,блювання, метеоризм (понад 1%), в окремих випадках – зміна смакових відчуттів,підвищена активність печінкових ферментів з підвищенням і без підвищенняпоказників білірубіну.З боку опорно-рухового апарату: в окремих випадках –артралгія, м’язова слабкість.З боку системи кровотворення: в окремих випадках – лейкопенія,тромбоцитопенія.Дерматологічні реакції: рідко – шкірний висип, кропив’янкаі/або свербіж.Інші: в окремих випадках – периферичні набряки.

Протипоказання. Протипоказаний пацієнтам з підвищеною чутливістюдопрепарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Омепразол може уповільнювати виведеннядіазепаму, варфарину і фенітоїну та, можливо, інших препаратів, якіметаболізуються шляхом окислення в печінці. Пацієнти повинні перебувати під наглядом лікаря для визначення, у разінеобхідності, корекції дозування цих препаратів, якщо вони приймаютьсяодночасно з омепразолом.Внаслідок його глибокого і довготривалого гальмування секреціїшлунковоїкислоти, теоретично можливо, що омепразол може заважати абсорбціїпреператів, для яких значення рН шлункового соку є важливим визначним факторомїх біодоступності ( наприклад кетоконазол, складні ефіри ампіциліну і солізаліза ).

Передозування. Однократне введення 200 мг препарату, а також йоговведення протягом 3 днів у сумарній дозі 520 мг не призводило до розвиткубудь-яких загрожуючих симптомів і не потребувало проведення специфічноїтерапії.

Особливості застосування. Перед початком терапії необхідно виключити наявність злоякісного процесу(особливо у пацієнтів з виразкою шлунка), так як лікування препаратом можемаскувати симптоматику і подовжити термін встановлення правильної діагностики.Лікування не потребує спеціального підбору доз для хворих похилого віку іпацієнтів з порушеннями функції нирок. Для пацієнтів з порушеною функцієюпечінки може бути необхідне зниження дози, оскільки омепразол метаболізується впечінці, і час його виведення у таких пацієнтів більш тривалий у порівнянні зізвичайними пацієнтами. Для пацієнтів з тяжкими захворюваннями печінкирекомендована добова доза 10-20 мг. Не рекомендується застосовувати препаратдля лікування дітей, вагітних та жінок, які годують груддю, оскільки відсутнійклінічний досвід безпеки застосування омепразолу у цієї категорії пацієнтів.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла,недоступному для дітей місці, при температурі нижче + 250 С. Термін придатності – 2 роки
 
После трудовых будней необходимо обязательно брать фармацевтам летом отпуск. А что может быть лучше отдыха на даче! Но необходимо обязательно обустроить свой дачный домик - позаботитесь о том, чтобы был душ для дачи с подогревом. Обязательно!
Переглядів: 1606 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я