А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

Цедроксгексал (Cedroxhexal)

міжнародна та хімічна назви: cefadroxil;[6R-[6α.7β(R*)]]-7-[[Аміно-(4-гідроксифеніл)ацетил]аміно]-3-метил-8-оксо-5-тіа-1-азабіцикло[4,2,0]окт-2-ен-2-карбоновакислота;

основні фізико-хімічні властивості: білі або кремові довгасті двоопуклітаблетки з рискою з обох боків таблетки;

склад: 1таблетка містить цефадроксилу моногідрату у кількості, що відповідає 1 гцефадроксилу; допоміжні речовини: целюлоза порошкоподібна, крохмаль кукурудзяний,кросповідон, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування.Цефалоспорини. Код АТС J01D A09.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Цефалоспориновий антибіотик I покоління дляперорального застосування широкого спектра дії. Діє бактерицидно, порушуючисинтез клітинної стінки мікроорганізмів. До цефадроксилу чутливі такі мікроорганізми: Я-гемолітичнийстрептокок (Streptococcus pyoges), пневмококи і стафілококи (коагулазопозитивніта коагулазонегативні, а також пеніциліназопродукуючі штами); частково чутливі:Klebsiella spp., Escherichia coli, Proteus mirabilis, Haemophilus influenzae,Salmonella spp., Shigella spp.; неактивний щодо більшості штамів Enterobacter,Proteus, Pseudomonas, Streptococcus faecalis.Фармакокінетика. Швидко і майже повністю абсорбується у верхньомусегменті тонкої кишки. Максимальна концентрація в плазмі крові визначаєтьсячерез 1 - 2 год після застосування. Одночасний прийом їжі практично не впливаєна абсорбцію препарату. В порівнянні з іншими пероральними цефалоспоринамицефадроксил виводиться значно повільніше, у зв’язку з чим інтервал між прийомомокремих доз може бути збільшений до 12 - 24 год. Від 15 до 20% цефадроксилу зв’язується з білками плазми крові. Клінічнозначуща концентрація цефадроксилу відмічається в багатьох тканинах, особливо вмигдаликах, тканинах і рідкому середовищі дихальних шляхів, у рідинахсереднього вуха, шкірі, очах, м’язової тканини, кістках і суглобах, печінці тажовчі, а також у сечі, передміхуровій залозі та жіночих статевих органах.Концентрація цефадроксилу в крові плода і амніотичній рідині становитьприблизно 1/3 від концентрації у сироватці крові матері.Є дані, що цефадроксил у невеликій кількості потрапляє в грудне молоко.Десь 90% цефадроксилу виводиться в незміненому вигляді з сечею протягом24 годин. Період напіввиведення зростає у хворих з вираженими порушеннямифункції нирок.

Показання для застосування. Лікування інфекцій, спричинених чутливими доцефадроксилу мікроорганізмами:– інфекцій ЛОР-органів: стрептококового фарингіту і тонзиліту;– інфекцій дихальних шляхів: бронхопневмонії;– інфекцій сечовивідних шляхів (ускладнених і неускладнених):пієлонефриту, циститу;– інфекцій шкіриі м’яких тканин: абсцесів, фурункульозу, імпетиго, бешихи, піодермії,бактерійного лімфаденіту;– інфекцій кісток та суглобів. Спосіб застосування та дози. Дозування залежитьвід чутливості збудника інфекції, тяжкості захворювання і клінічного станупацієнта (функції нирок/печінки).

Показання

Діти та підлітки від 12 років і старше (з масою тіла більше 40 кг), з нормальною функцією нирок

Діти від 6 до 11 років* з масою тіла від 35 кг і вище, з нормальною функцією нирок Стрептококовий фарингіт/тонзиліт 1 г один раз на день протягом щонайменше 10 днів 1 г один раз на день протягом, щонайменше, 10 днів Інфекції дихальних шляхів 1 г двічі на день 0,5 - 1 г двічі на день Інфекції сечовивідних шляхів 1 г двічі на день 0,5 - 1 г двічі на день Інфекції нирок і м’яких тканин 1 г двічі на день 0,5 - 1 г двічі на день Інфекції кісток та суглобів 1 г 4 рази на день протягом 3 - 5 тижнів 0,5 мг 4 рази на день або 1 г двічі на день *Добові дози застосовуються з розрахунку 30 - 50 мг/кг маси тіла.У більш тяжких випадках добова доза для дітей, підлітків і дорослих можебути збільшена (до 3 - 4 г).При хронічних інфекціях сечовивідних шляхів може бути потрібне тривалелікування з постійним тестуванням чутливості мікроорганізмів і клінічниммоніторингом. Дозування при нирковій недостатності та дляпацієнтів літнього вікуЗ метою запобігання накопиченню цефадроксилу моногідрату режимдозування визначають залежно від значень кліренсу креатиніну. Для пацієнтів зкліренсом 50 мл/хв або менше рекомендується такий розклад дозування, в якомувикористовуються менші дози препарату (режим для дорослих):

Кліренс креатиніну (мл/min/1,73 м2)

Початкова доза

Подальша доза

Інтервал між дозами 50 - 25 1 г 0,5 - 1 г Кожні 12 годин 250 - 10 1 г 0,5 - 1 г Кожні 24 години 10 - 0 1 г 0,5 - 1 г Кожні 36 годин Дозування для пацієнтів, для якихнеобхідне застосування гемодіалізуПри перебуванні на гемодіалізі протягом 6 - 8 год видаляється 63% дозивведеного препарату, що дорівнює 1 г цефадроксилу моногідрату. Під час гемодіалізуперіод напіввиведення цефадроксилу моногідрату дорівнює приблизно 3 год.Пацієнтам, що знаходяться на гемодіалізі, необхідна додаткова доза препарату,яка дорівнює 0,5 - 1 г. Дозування при печінковій недостатності Необхідність корекції дози відсутня. Таблетки ЦедроксГЕКСАЛ® можна приймати незалежно від прийомуїжі. Їх потрібно ковтати, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини(наприклад, склянкою води). Лікування слід продовжувати ще 2 - 3 дні післязникнення гострих симптомів захворювання; звичайний термін лікування становить7 - 10 днів. При лікуванні інфекцій, спричинених Streptococcus pyogenes,тривалість лікування повинна становити не менше 10 днів.

Побічна дія. Інфекції та інвазії: зростання умовно-патогенних мікроорганізмів(грибів), котрі спричиняють такі захворювання, як вагінальні мікози,кандидозний стоматит, молочниця. Порушення системи крові і лімфатичної системи: рідко – еозинофілія, тромбоцитопенія,лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз – при тривалому застосуванні: привідміні терапії ці реакції оборотні; дуже рідко – гемолітична анемія,спричинена порушеннями імунітету. Імунна система: рідко – реакції, що нагадують сироваткову хворобу;дуже рідко – анафілактичний шок. Нервова система: дуже рідко – головний біль, сонливість,нервозність, запаморочення. Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, діарея, диспепсія, біль у животі,глосит; дуже рідко – псевдомембранозний коліт. Печінка і жовчовидільна система: рідко – холестаз (застій жовчі) тапечінкова недостатність внаслідок ідіосинкразії; незначне підвищення активностітрансаміназ (АСТ і АЛТ) і лужної фосфатази. Шкіра і підшкірна тканина: свербіж, висипання, алергічні висипання,кропив’янка; рідко – ангіоневротичний набряк; дуже рідко – синдромСтівенса-Джонсона і поліморфна еритема. Опорно-руховий апарат і сполучна тканина: рідко – артралгія.Нирки і сечовидільна система: рідко – інтерстиціальний (проміжний)нефрит. Загальні порушення і побічні реакції в місці введення: рідко – лікарська пропасниця; дуже рідко –втома. Лабораторні тести: дуже рідко – позитивні результати Кумбса прямої інепрямої реакції.

Протипоказання.Підвищена чутливість доцефадроксилу моногідрату або до інших бета-лактамних антибіотиків, а такождопоміжних речовин; періоди вагітності та лактації; діти до 6 років (даналікарська форма не призначається).

Передозування. Симптоми: нудота, галюцинації, гіперрефлексія, екстрапірамідні симптоми,сплутаність свідомості та кома, а також порушення функції нирок. Лікування: викликати блювання або промити шлунок, за необхідності – гемодіаліз,корекція водно-електролітного балансу, моніторинг функції нирок. Особливості застосування. Цефадроксилумоногідрат не показаний для лікування менінгіту.Особливу увагу необхідно звернути на пацієнтів знаявністю в анамнезі тяжких алергічних реакцій або бронхіальної астми. Для пацієнтів з наявністю в анамнезінетяжких алергічних реакцій на пеніциліни або інші нецефалоспориновібета-лактамні антибіотики цефадроксилу моногідрат необхідно застосовувати зобережністю, оскільки при цьому спостерігаються перехресні алергічні реакції (зчастотою 5 - 10%). При виникненні алергічних реакцій лікування слідприпинити (у разі таких реакцій, як кропив’янка, висипання, свербіж, зниженняартеріального тиску і збільшення частоти серцевих скорочень, порушення дихання,колапс тощо). В такому разі слід призначити симпатоміметики, кортикостероїдита/або антигістамінові препарати. Наявність в анамнезі порушень функції шлунково-кишковоготракту.Цефадроксилу моногідрат необхідно з обережністю призначати хворим нашлунково-кишкові захворювання, особливо з колітом і таким, які страждають надіарею. Наявність тяжкої і тривалої діареї під час і після закінчення терапіїцефадроксилом моногідратом може вказувати на псевдомембранозний ентероколіт. Утакому випадку терапію цефадроксилу моногідратом слід негайно відмінити іпризначити відповідне лікування (наприклад, спеціальні антибіотики/хіміотерапіяз доведеною клінічною ефективністю). Антиперистальтичні засоби протипоказані. Тривале застосування. При тривалому застосуванні препарату рекомендується проводитиперіодичний контроль складу крові та функціонального стану печінки й нирок. Вокремих випадках тривале лікування цефадроксилом моногідратом може призводитидо суперінфікування патогенними грибами (наприклад, кандида). Лабораторні тести.При лікуванні цефадроксилом можуть відмічатися тимчасові хибнопозитивнірезультати прямої реакції Кумбса. Це також стосується до новонароджених, матеріяких проходили лікування цефадроксилом перед пологами. Визначення глюкози всечовині під час лікування цефадроксилом слід проводити ферментними методами,оскільки методи, що базуються на реакції відновлення, можуть давати хибнозавищені результати. Для дітей до 6 років випускаються рідкі лікарські форми дляперорального приймання.Діти від 6 до 11 років (з масоютіла менше 40 кг) з нирковою недостатністю ЦедроксГЕКСАЛ® не показаний для лікування дітей з нирковоюнедостатністю, а також дітям, яким показано застосування гемодіалізу. Вагітність і лактація.Досвід застосування препарату вагітними відсутній, тому препаратпризначають тільки після ретельного співвідношення ризик/користь.Цефадроксилу моногідрат присутній у незначних концентраціях у материнськомумолоці, тому годування груддю під час лікування препаратом краще припинити.Вплив на здатність керувати автомобілем тамеханізмами. Іноді застосування цефадроксилумоногідрату може супроводжуватися такими побічними ефектами, як запаморочення,сонливість або втома, що може впливати на здатність керувати транспортнимизасобами й іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Цефадроксилу моногідрат не можназастосовувати в комбінації з бактеріостатичними антибіотиками (наприклад,тетрацикліном, еритроміцином, сульфонамідами, хлорамфеніколом), оскільки прицьому можливі прояви антагоністичних ефектів. Необхідно уникати лікування цефадроксилом моногідратом у комбінації заміноглікозидними антибіотиками, поліміксином В, колістином або високими дозамипетльових діуретиків, оскільки подібні комбінації можуть спровокуватинефротоксичні ефекти. Під час одночасного і тривалого приймання антикоагулянтів абоінгібіторів агрегації тромбоцитів, щоб уникнути ускладнень у вигляді кровотеч,необхідне регулярне тестування параметрів згортання крові. Одночасне застосування пробенециду може спричинити стійке підвищенняконцентрацій цефадроксилу моногідрату в сироватці крові і жовчі. Прийом сильних діуретиків може призводити до зниження концентраційцефадроксилу моногідрату в крові. Цефадроксилу моногідрат може знижувати ефективність дії пероральнихконтрацептивів. Цефадроксилу моногідрат зв’язується з холестираміном, що можепризводити до зниження біодоступності препарату.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці, притемпературі не вище 25°С. Термін придатності – 3 роки
Переглядів: 1688 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я