А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

Фітозид (Fytosid)

міжнародна та хімічна назви: етопозид;4’-диметилепіподофілотоксин-9-(4,6-0-(R)-етиліден-b-D-глюкопіранозид);

основні фізико-хімічні властивості: безбарвний або майже безбарвний до слабклжовтого кольору розчин;

склад: 1 мл розчину містить етопозиду – 20 мг;допоміжні речовини: спирт бензиловий, спирт етиловий, поліетиленгліколь300, полісорбат 80.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Похідні подофілотоксину.Код АТС L01С В01.

Фармакологічні властивості. Етопозид є напівсинтетичним похіднимподофілотоксину. Механізм дії етопозиду полягає в індукції однониткових ідвониткових розривів ДНК внаслідок внутрішньоклітинного зв’язування вільнихрадикалів і взаємодії з ферментом топоізомеразу II. Максимум дії препарату втерапевтичних концентраціях припадає на S- і G2-фази клітинногоциклу. Цитотоксичний вплив на клітини у фазі спокою спостерігається лише привисоких концентраціях етопозиду. Етопозид також пригнічує проникнення нуклеозидів через плазматичнумембрану, що перешкоджає синтезу й відновленню ДНК.Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення етопозиду піковаконцентрація у плазмі становить 30 мкг/мл. Етопозид активно метаболізується ворганізмі. Препарат виводиться двофазно: у дорослих з нормальною функцією нирокі печінки час напіввиведення становить в середньому приблизно 1,5 год знапівперіодом остаточного виведення у межах 3 - 11 год.Максимальні рівні концентрації у плазмі та площа під кривою, яка описуєзміну концентрації у плазмі, з часом зростають прямо пропорційно до доз вище100 – 600 мг/м2.Етопозид не накопичується у плазмі при щоденному застосуванні у дозі100 мг/м2 протягом 5 днів. Виведення препарату з плазми крові танирковий кліренс не залежать від дози. Зв’язування з білками плазми становить94 %.Препарат виявляється у плевральній рідині, у слині, тканині печінки,селезінці, нирках, міометрії, тканинах мозку. Рівень виведення етопозиду зсечею варіює у межах від 5,1 до 14,6 мл/хв/м2, що становитьприблизно 36 % повного розподілу препарату.

Показання для застосування. Пухлини яєчка, дрібноклітинний рак легені ісечового міхура.Лікування лімфогранулематозу (хвороба Ходжкіна), неходжкінських лімфом,гострої лейкемії, у комбінованій терапії при лікуванні саркоми Юїнга та пухлинтрофобласту.

Спосіб застосування та дози. Дози Фітозиду (етопозиду), якийзастосовується головним чином у комбінації з іншими хіміотерапевтичнимизасобами, становлять 50 - 100 мг/м2 на добу внутрішньовенно щоденнопротягом 5 днів, з повторенням кожні 3 - 4 тижні.Часто також застосовується режим введення етопозиду через день по 100 -125 мг/м2 на 1, 3 та 5-й дні. Повторні курси проводяться тількипісля нормалізації показників периферичної крові, як правило, курс лікуванняповторюють через 2-3 тижні.При виборі дози необхідно враховувати мієлосупресивну дію іншихпрепаратів у комбінації, а також побічні ефекти попередньої променевої терапіїі хіміотерапії.Перед введеннямФітозид розводять 0,9 % розчином натрію хлориду або 5% розчином декстрози докінцевої концентрації 0,2 - 0,4 мг/мл. Розчин, який приготували таким чином,вводять шляхом внутрішньовенного вливання 30 - 60 хв.Оскільки етопозид пригнічує функцію кісткового мозку, інтервали міжкурсами лікування повинні бути не менше 3 тижнів. За такий час кількістьлейкоцитів і тромбоцитів у крові зазвичай повертається до норми.

Побічна дія.

Гематологічна токсичність. Зниження кількості лейкоцитів і нейтрофілів(лейкопенія) залежить від дози, що вводиться, і є основним обмежуючим дозупроявом токсичності етопозиду. Максимальне зниження кількості гранулоцитівзвичайно спостерігається на 7 - 14-й день після введення препарату.Тромбоцитопенія виникає рідше, максимальне зниження тромбоцитів спостерігаєтьсяна 9 - 16-й день після введення етопозиду. Відновлення показників кровівідбувається звичайно на 20-й день після введення стандартної дози препарату.

Шлунково-кишкова токсичність. Нудота і блювання виникають у 30 – 40 %пацієнтів і частіше спостерігаються при пероральному застосуванні, ніж привнутрішньовенному. Зазвичай ці явища помірні чи середньої тяжкості і припинятилікування через шлунково-кишкові побічні явища дозволяється рідко. Такожвідзначалися біль у животі, анорексія, пронос, стоматит.

Серцево-судинна система. При швидкому внутрішньовенному введенні у 1 – 2 %хворих відзначалося тимчасове зниження артеріального тиску, що звичайновідновлюється при припиненні інфузії препарату та застосуванні засобів дляпідтримуючої терапії. За необхідності поновлення введення етопозиду швидкістьінфузії необхідно зменшити.

Реакції гіперчутливості. Симптоми, що нагадують анафілактичні, такі якпідвищення температури, тахікардію, бронхоспазм, задишку відзначали 0,7 – 2 %пацієнтів. Ці реакції звичайно спостерігаються під час або відразу післявведення етопозиду. У таких випадках рекомендовано припинити введення препаратуі призначити адренергічні препарати або ж кортикостероїди та антигістамінніпрепарати згідно з показаннями.

Дерматологічні реакції. Оборотна алопеція, у деяких випадках тотальна,виникає, принаймні, у 66 % хворих. Рідко відзначається поява пігментації,свербіж. В одному випадку спостерігався рецидив променевого дерматиту.

Печінка. Іноді виникає легка тимчасова гіпербілірубінемія і підвищення рівнятрансаміназ. Частіше це відбувається при застосуванні високих доз.

Інші токсичні прояви. У деяких випадках відзначалася периферичнанейропатія, гарпячка, м’язові судоми, метаболічний ацидоз, гіперурикемія.

Протипоказання. Етопозид протипоказаний хворим, у яких виявляласяпідвищена чутливість до цього препарату або інших похідних подофілотоксину, атакож при виражених порушеннях функції печінки, нирок, під час вагітності та вперіод лактації.

Передозування. При виникненні вираженої мієлосупресії та стоматитупоказане проведення адекватної симптоматичної терапії.Антидоти для застосуванняу разі передозування препарату Фітозид невідомі.

Особливості застосування.

Запобіжні заходи під час роботи з препаратом.Фітозид треба застосовувати під керівництвом лікаря, який має досвід використанняпротипухлинних хіміотерапевтичних препаратів.При готуванні й введенні розчинів препарату, як і при роботі з іншимипротипухлинними засобами, необхідно дотримуватися обережності і користуватисярукавичками. У разі потрапляння розчину препарату на шкіру або слизові оболонкислід негайно ретельно змити розчин із шкіри водою з милом, а слизові промитиводою. Фітозид інактивується 5% розчином натрію хлориду протягом 24 год абонагріванням до 10000С. Пригнічення функції кісткового мозку є токсичним ефектом, що обмежуєдозу Фітозиду. Під час лікування препаратом необхідно регулярно визначати вмістформених елементів крові перед початком терапії, у перерві та перед кожнимнаступним курсом лікування Фітозидом. У разі зниження кількості тромбоцитів менше50x109/л та/або абсолютної кількості нейтрофілів до 0,5x109/лтерапію необхідно припинити.У разі виникнення симптомів, які нагадують анафілактичні, таких якозноб, гарячка, тахікардія, бронхоспазм, задишка, введення препарату слідприпинити і почати терапію з застосуванням кортикостероїдів та/абоантигістамінних засобів.Необхідно дотримуватися обережності при призначенні препарату пацієнтамз недостатністю функції печінки або нирок.Вагітність і лактація.При застосуванні препарату під час вагітності або при настаннівагітності необхідно попередити хвору щодо потенційного ризику для плода.Препарат протипоказаний при вагітності.Жінкам дітородного віку необхідно рекомендувати уникати настаннявагітності. Невідомо, чи виділяється препарат у грудне молоко. З метоюзапобігання шкідливого впливу на дитину під час лікування препаратом требаприпинити годувати груддю.Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмамиФітозид може негативно впливати на здатність керувати транспортнимизасобами та механізмами, оскільки препарат містить етиловий спирт.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Дослідження на тваринах і клінічнідослідження показують, що протипухлинна дія етопозиду підсилюється призастосуванні його у комбінації з цисплатином, однак при цьому потрібновраховувати, що у хворих, які раніше одержували цисплатин, виведення етопозидуможе бути порушено. Фенілбутазон, саліцилат натрію і ацетилсаліцилова кислотаможуть витісняти етопозид, зв’язаний з білками плазми. Експериментально виявлена перехресна резистентність між антрациклінамиі етопозидом. Етопозид може утворювати преципітат у буферних розчинах, якімають значення рН більше 8,0.Етопозид таідарубіцин несумісні у розчині.Супутнєзастосування препаратів, що пригнічують кістковомозкове кровотворення, можепідсилювати негативний вплив етопозиду на гемопоез.

Умови та термін зберігання. ЗБЕРІГАТИ В НЕДОСТУПНОМУ ДЛЯ ДІТЕЙ МІСЦІ.Зберігати при температурі 15 - 25°С у захищеному від світла місці. Уникатизаморожування.Термін придатності – 2 роки
Переглядів: 762 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я