А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

Хартил (Hartil)

міжнародна та хімічна назви

: ramipril;CAS:(2S,3aS,6aS)-I[(S)-N-[(S)-]-Карбокси-3-фенілпропіл]аланіл]октагідро-циклопента-[b]-пірол-2-карбоновоїкислоти

;

основні фізико-хімічнівластивості:

1,25 мг – білі або майже біліовальні, плоскі таблетки з фаскою, без або майже без запаху;

2,5 мг – блідо-жовті, овальні,плоскі таблетки з фаскою, без або майже без запаху;

5 мг – блідо-рожеві, овальні,плоскі таблетки з фаскою, без або майже без запаху;

10 мг – білі або майже білі,овальні, плоскі таблетки з фаскою, без або майже без запаху;

склад: 1 таблетка міститьраміприлу 1,25 мг, 2,5 мг, 5 мг або 10 мг;допоміжні речовини: натрію гідрокарбонат,лактози моногідрат, кроскармелози натрієва сіль, крохмаль прежелатинізований,натрію стеарилфумарат, пігментні суміші РВ22960 жовта або РВ-24877 рожева,заліза оксид червоний, заліза оксид жовтий.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Інгібіториангіотензинперетворюючого ферменту.Код АТС С09АА05.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.Раміприл пригнічує активністьангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ, кініназа II), викликаючи розширеннясудин та зниження артеріального тиску. Пригнічення активності АПФсупроводжується підвищенням активності реніну у плазмі крові, знижує рівеньангіотензину II та альдостерону. Антигіпертензивний ефект реєструється через1-2 год після застосування препарату, максимальний ефект розвивається протягом3-6 год і триває не менше 24 год. При вираженій недіабетичній або діабетичнійнефропатії раміприл уповільнює прогресування порушень функції нирок та розвиткукінцевих стадій ниркової недостатності, при яких потрібна трансплантація ниркиабо діаліз. У хворих, з ризиком недіабетичної або діабетичної нефропатіїраміприл знижує рівень альбумінурії.Фармакокінетика.Раміприл швидко абсорбується ізшлунково-кишкового тракту (не менше 50-60 % введеної дози) і максимальна йогоконцентрація в плазмі крові досягається протягом однієї години. Раміприл майжеповністю метаболізується (в основному – в печінці) з утворенням активних танеактивних продуктів. Його активний метаболіт – раміприлат, який приблизно в 6разів активніший, ніж раміприл. Максимальна концентрація його в плазмі кровідосягається через 2-4 год. Серед відомих неактивних метаболітів – дикетопіперазиновийефір, дикетопіперазинова кислота, а також глюкуроніди раміприлу та раміприлату.Зв’язування раміприлу та раміприлату з білками крові становить майже 73 % та 56% відповідно. В умовах застосування звичайних доз (один раз на добу) рівноважнаконцентрація препарату в плазмі крові досягається на 4-й день застосуванняпрепарату. Після застосування 60 % дози виводиться із сечею (в основному уформі метаболітів), а приблизно 40 % - з калом. Майже 2 % введеної дозивиділяється із сечею в незміненому вигляді.

Показання для застосування.•Артеріальнагіпертензія.•Застійнасерцева недостатність (у складі комбінованої терапії).•Серцева недостатністьпісля гострого інфаркту міокарда у хворих зі стабільною гемодинамікою.•Вираженадіабетична або недіабетична нефропатія, а також її початкові стадії.•Профілактикапорушень кровообігу міокарда та головного мозку – інфаркту міокарда, інсультуабо загрози смерті від серцево-судинних порушень.Спосіб застосування та дози. Таблеткислід ковтати цілими, не розжовуючи, запиваючи великою кількістю рідини(приблизно одна склянка). Таблетки можна приймати незалежно від часу прийомуїжі.Артеріальнагіпертензія: рекомендована початкова доза – 2,5 мг один раз на добу(одна таблетка 2,5 мг). Залежно від стану хворого, добову дозу можна подвоюватикожні 2-3 тижні. Звичайна підтримуюча доза становить 2,5-5 мг на добу (однатаблетка 2,5 мг або 5 мг). Максимальна добова доза становить – 10 мг.Якщо для лікування хворого потрібнідози вище 5 мг, замість подальшого збільшення дози Хартилу слід розглянутиможливість його поєднання з іншими антигіпертензивними засобами, наприкладдіуретиками або блокаторами кальцієвих каналів.Застійна серцеванедостатність: початкова доза, що рекомендується – 1,25 мг один раз на добу ( однатаблетка 1,25 мг). Залежно від терапевтичного ефекту, добову дозу можназбільшити, подвоюючи її кожні 2-3 тижні. Максимальна добова доза не повиннаперевищувати 10 мг.Серцева недостатність післягострого інфаркту міокарда.Застосування препарату рекомендується розпочати на2-й – 9-й день після інфаркту міокарда. Початкова доза становить 1,25 мг – 2,5мг два рази на добу (одна таблетка 1,25 мг або 2,5 мг ). Залежно відтерапевтичного ефекту, початкову дозу можна подвоїти до 2,5 мг – 5 мг (однатаблетка 2,5 мг або 5 мг ) два рази на добу. Максимальна добова доза не повиннаперевищувати 10 мг.Виражена недіабетична абодіабетична нефропатія, а також її початкові стадії:рекомендована початковадоза – 1,25 мг один раз на добу (одна таблетка 1,25 мг). Залежно відтерапевтичного ефекту, дозу можна збільшити, подвоюючи добову дозу кожні 2-3тижні.Рекомендована максимальна добовадоза становить 5 мг.Профілактика порушенькровообігу міокарда та головного мозку – інфаркту міокарда, інсульту абозагрози смерті від серцево-судинних порушень.

Початкова доза –2,5 мг один раз на добу (одна таблетка 2,5 мг). Залежно від переносимостіпрепарату, через один тиждень прийому добову дозу слід підвищити вдвоє (однатаблетка 5 мг). Цю дозу слід знову подвоїти після 3 тижнів прийому. Підтримуючарекомендована доза – 10 мг один раз на добу (одна таблетка 10 мг або дві – 5мг).Літні хворі. Застосування цього препарату улітніх хворих, які приймають діуретики та/або хворіють на серцевунедостатність, а також з порушеннями функції печінки або нирок, потребуєособливої уваги. Дозування слід встановлювати індивідуально залежно від реакціїна препарат.Хворі з нирковоюнедостатністю. При помірному зниженні функції нирок (кліренс креатиніну від 20 до 50мл/хв. в розрахунку на 1.73 м2 поверхні тіла) початкова дозастановить 1,25 мг один раз на добу (одна таблетка 1,25 мг). Максимальна добовадоза не повинна перевищувати 5 мг. Якщо кліренс креатиніну не виміряний, йогоможна обчислити за рівнем креатиніну сироватки крові із застосуванням рівнянняКокрофта (Cockroft):Для чоловіків. Кліренс креатиніну(мл/хв.) = [маса тіла в кг х (140 – вік)/72 х креатинін сироватки крові(мг/дл)].Для жінок. Результат обчисленняпомножити на 0,85.Хворі зпорушенням функції печінки. На ранніх стадіях лікування Хартиломхворі з порушенням функції печінки потребують ретельного медичногоспостереження. Максимальна добова доза в таких випадках не повинна перевищувати2,5 мг.У хворих, якіотримують діуретичну терапію, слід розглянути можливість тимчасової відміни абохоча б зниження дози діуретиків не менше ніж за 2-3 доби (або більший термін,залежно від тривалості дії діуретиків) до початку застосування Хартилу. Дляхворих, які нещодавно отримували діуретики, звичайна початкова доза становить1,25 мг (одна таблетка 1,25 мг).Якщо у пацієнта не були достатньоюмірою усунені порушення водно-електролітного балансу, а також при тяжкійгіпертензії та у випадках, коли значне зниження артеріального тиску можезавдати шкоди (наприклад, при стенозі коронарних або мозкових артерій),слід надати перевагу нижчим початковим дозам, наприклад 1,25 мг на добу.

Побічна дія.З боку серцево-судинної системи ікрові:гіпотензія, стенокардія, синкопе, серцева недостатність, інфаркт міокарда,вертиго, біль у грудній клітці; дуже рідко – аритмія, прискорене серцебиття,гемолітична анемія, мієлодепресія, панцитопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія,агранулоцитоз; васкуліт.З боку органів шлунково-кишковоготракту: нудота,блювання, діарея; дуже рідко – сухість у роті, анорексія, диспепсія, дисфагія,запор, біль у животі, гастроентерит, панкреатит, гепатит, порушення функціїпечінки, зміна рівня трансаміназ.З боку нервової системи та органівчуття: запаморочення,головний біль, астенія; дуже рідко – цереброваскулярні порушення, амнезія,сонливість, судоми, депресія, розлади сну, невралгія, нейропатія, парестезія,тремор, зниження слуху, порушення зору.З боку дихальної системи: сухий кашель, інфекційнізахворювання верхніх дихальних шляхів; дуже рідко – диспное, фарингіт, синусит,риніт, трахеобронхіт, ларингіт, бронхоспазм.З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок,протеїнурія, олігурія, набряки.Алергічні реакції: кропив’янка, висип,мультиформна еритема, фотосенсибілізація, ангіоневротичний набряк..Інші: зменшення маси тіла, анафілактоїдніреакції, підвищення рівня азоту сечовини і креатиніну, ангіоневротичний набряк,артралгія / артрит, міалгія, пропасниця, гіперкаліємія, зміна активностіферментів, концентрації білірубіну, сечової кислоти, глюкози.

Протипоказання. Гіперчутливість (набрякКвінке в анамнезі, пов’язаний з попередньою терапією інгібіторами АПФ,спадковий або ідіопатичний набряк Квінке); системний червоний вовчак,склеродермія (підвищений ризик розвитку нейтропенії або агранулоцитозу);пригнічення кістковомозкового кровотворення; гіперкаліємія; двобічний стенозниркових артерій, стеноз ниркової артерії єдиної нирки, трансплантація нирки;ниркова недостатність; гіпонатріємія (ризик дегідратації, артеріальноїгіпотензії, ниркової недостатності), печінкова недостатність, первиннийгіперальдостеронізм; вагітність, період лактації; діти до 15 років.

Передозування. Симптоми: тяжка гіпотензія, шок,електролітні порушення, ниркова недостатність.Лікування передозування залежить відспособу та часу введення препарату, а також від типу та тяжкості симптомів.Лікування: промити шлунок, прийнятиактивоване вугілля та сульфат натрію – бажано протягом 30 хв. Слід встановити моніторуваннята підтримку важливих функцій організму хворого в умовах інтенсивної терапії;при гіпотензії можна також ввести катехоламіни та ангіотензин II, покластихворого на спину, ноги припідняти, вводити додаткові кількості рідини танатрію. Гемодіаліз - неефективний.

Особливості застосування. Після прийому першої дози,а також при збільшенні дозування сечогінного засобу та/або раміприлу хворіповинні знаходитися протягом 8 год під наглядом лікаря, щоб уникнути розвиткунеконтрольованої гіпотензивної реакції.У хворих із серцевою недостатністюприйом препарату може призвести до розвитку вираженої артеріальної гіпотензії,що супроводжується олігурією або азотемією і зрідка – розвитком гостроїниркової недостатності.Нижньою межею систолічного артеріальноготиску для терапії у ранні терміни інфаркту міокарда вважається 100 мм рт.ст.Хворі на злоякісну артеріальнугіпертензію або із супутньою тяжкою серцевою недостатністю повинні починатилікування в умовах стаціонару.Перед початком і під час терапії інгібіторамиАПФ необхідний підрахунок загальної кількості лейкоцитів і визначеннялейкоцитарної форми (до 1 разу на місяць у перші 3 - 6 місяців лікування ухворих з підвищеним ризиком нейтропенії – при порушенні функції нирок,колагенозах або у тих, хто отримує високі дози, а також при перших ознакахрозвитку інфекції). При підтвердженні нейтропенії (кількість нейтрофілів менше2 000/мкл) терапію інгібіторами АПФ слід припиняти.До і під час лікування необхідниймоніторинг артеріального тиску, функції нирок, вмісту К+ у плазмі,контроль вмісту гемоглобіну у периферичній крові, вмісту К+,креатиніну, сечовини, контроль концентрації електролітів і печінкових ферментіву крові.Необхідно дотримуватись обережностіпри призначенні препарату пацієнтам, які перебувають на малосольовій абобезсольовій дієті (підвищений ризик розвитку артеріальної гіпотензії). У хворихіз зниженим об’ємом циркулюючої крові (внаслідок терапії діуретиками), приобмеженні вживання солі, при проведенні діалізу, при проносі і блюванні можливийрозвиток симптоматичної гіпотензії.Транзиторна гіпотензія не єпротипоказанням для продовження лікування після стабілізації артеріальноготиску. У разі повторного виникнення вираженої гіпотензії слід зменшити дозу абовідмінити препарат.Не рекомендується застосуваннядіалізних мембран AN69 разом з інгібіторами АПФ (через можливість розвитку упацієнтів анафілактоїдних реакцій). Якщо в анамнезі є вказівки щодо розвиткуангіоневротичного набряку, не пов’язаного з прийомом інгібіторів АПФ, тоді уцих хворих існує підвищений ризик його розвитку при прийомі препарату.Безпека та ефективністьзастосування у педіатричній практиці невідомі.Під час лікування слід утримуватисявід керування автотранспортом і видів діяльності, що потребують підвищеноїконцентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій, оскільки можливозапаморочення, особливо після початкової дози інгібітору АПФ у хворих, якіприймають діуретики. Слід дотримуватись обережності при виконанні фізичнихвправ або під час спекоти через ризик дегідратації і артеріальної гіпотензіївнаслідок зменшення об’єму рідини в організмі.Не рекомендується вживатиалкогольні напої під час лікування препаратом.Перед хірургічним втручанням(включаючи стоматологію) необхідно попередити хірурга/анестезіолога про застосуванняпрепарату.Хартил протипоказаний привагітності, тому перед початком його застосування слід виключити вагітністьхворого, а також слід запобігати настанню вагітності застосуванням адекватногометоду контрацепції. Якщо пацієнтка планує мати дитину, вона повинна припинитиприйом Хартилу та замінити його іншими антигіпертензивними препаратами. Якщовагітність настане під час прийому препарату Хартил, його слід якнайшвидше (дозакінчення першого триместру) замінити препаратом, що не містить інгібітор АПФ,щоб уникнути ризику ураження плода.

Взаємодія з іншимилікарськими засобами. Гіпотензивні, сечогінні, опіоїдні аналгетики, засоби длянаркозу підсилюють гіпотензивну дію. Нестероїдні протизапальні засоби (особливоіндометацин), кухонна сіль послаблюють ефект. Індометацин та інші нестероїдніпротизапальні засоби можуть протидіяти антигіпертензивній дії шляхомпригнічення синтезу простагландинів у нирках та/або внаслідок затримки натрію ірідини. За цими хворими слід ретельно спостерігати.Циклоспорин, калійзберігаючідіуретики (амілорид, спіронолактон, тріамтерен), молоко, препарати калію,калієві домішки, замінники солі підвищують ризик розвитку гіперкаліємії.Засоби, що спричинюють пригніченнякісткового мозку, підвищують ризик розвитку нейтропенії та/або агранулоцитозу злетальним кінцем.При одночасному прийомі зпрепаратами літію підвищується їх концентрації в крові.Посилює гіпоглікемічний ефектпохідних сульфанілсечовини, інсуліну.Підвищує ризик розвитку лейкопеніїпри одночасному застосуванні з алопуринолом, цитостатичними засобами,імунодепресантами, прокаїнамідом.Посилює пригнічувальну дію етанолуна центральну нервову систему.Естрогени послаблюють гіпотензивнийефект (затримують рідину).

Умови та термін зберігання.Зберігатипри температурі до 25 оС у недоступному для дітей місці.Термін придатності: 1,5 року - длядози 1,25 мг; 2 роки – для дози 2,5 мг, 5 мг та 10 мг
Переглядів: 1686 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я