А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

0

Терцеф (Tercef)

питомник мейн куновМіжнародна та хімічна назви: Сeftriaxone*;Динатрій(6R,7R)-7-[[(Z)-(2-Аміно-4-тіазоліл)(метоксііміно)ацетил]аміно]-3-[[(2-метил-6-оксидо-5-оксо-2,5-дигідро-1,2,4-триазин-3-іл)сульфаніл]метил]-8-оксо-5-тіа-1-азабіцикло[4,2,0]окт-2-ен-2-карбоксилат;

основні фізико-хімічні властивості: майже білий або жовтуватий порошок;

склад: 1 флакон містить: цефтріаксону натрієвої солі 1,193 г, що відповідає 1 г цефтріаксону,абоцефтріаксону натрієвої солі 2,386 г, що відповідає 2 г цефтріаксону;

Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування.Інші бета-лактамні антибіотики, цефалоспорини та споріднені речовини. Код АТСJ01D A13.

Фармакологічні властивості. Активнодіючою речовиною Терцефу®є цефтріаксон – цефалоспориновий антибіотик третього покоління з бактерицидноюдією, що характеризується тривалим періодом напіввиведення. Речовина маєпідвищену стійкість відносно більшості бактеріальних бета-лактамаз, щопродукуються бактеріями, розширений антибактеріальний спектр і високуактивність, особливо відносно грамнегативних бактерій. Механізм бактерицидноїдії цефтріаксону, як і взагалі цефалоспоринів, схожий з механізмом інших пеніцилініві обумовлений пригніченням біосинтезу у клітинній мембрані. Антибактеріальний спектр цефтріаксонупоширюється на:грамнегативні мікроорганізми – Enterobacterspp., Escherichia coli, Haemophilus influenzae (включаючи ампіцилін-резистентніштами), Haemophilus parainfluenzae, Haemophilus ducreyi, Klebsiella spp.,Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (включаючи пеніциліназопродукуючіштами), Neisseria meningitides, Proteus spp. (індолпозитивні таіндолнегативні), Moraxella (Branchamella) catharrhalis, Serratia marcescens,Salmonella spp. (включаючи S. typhi), Shigella spp., Borrelia burgdorferi(збудник хвороби Лайма), Acinetobacter calcoaceticus, Pseudomonas spp. та ін.Більшість з перелічених штамівмікроорганізмів, полірезистентних до інших антибіотиків, наприклад,пеніцилінів, цефалоспоринів та аміноглікозидів, є резистентними доцефтріаксону;грампозитивні мікроорганізми: Streptococcus pneumoniaе, Streptococcus гр.А та В (Str. аgalactiae),Streptococcus bovis гр.D, Streptococcusviridans, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Peptostreptococcusspp., Peptococcus spp., Clostridium spp..Метицилінрезистентні стафілококи тастрептококи є резистентними щодо цефтріаксону. Більшість штамів стрептококівгрупи D та ентерококів також резистентні стосовно цефтріаксону.Фармакокінетика. Після внутрішньом’язовогозастосування 0,5 або 1 г цефтріаксону максимальна плазмова концентрація 43 – 80мкг/мл утворюється приблизно через 2 години. Бактерицидні концентраціїпрепарату зберігаються приблизно 24 години.Внаслідок високого ступеня оборотногозв’язування з білками плазми (83-96%) цефтріаксон має нелінійну, залежну відплазмової концентрації та дози, фармакокінетику. При одноразовому добовому введеннівисоких доз препарату місця зв’язування на білках заповнюються, що призводитьдо зв’язування відносно малого проценту введеного цефтріаксону. Томурекомендується вводити цефтріаксон у високій разовій добовій дозі,замість розподілу на менші дози. Період напіввиведення цефтріаксону варіюєвід 6 до 9 годин і не залежить від дози, але може бути довшим у хворих, якістраждають на важкі ниркові ураження з супутніми порушеннями функціонуванняпечінки та у немовлят.Цефтріаксон добре проникає у тканини табіологічні рідини організму – перитонеальну, синовіальну, амніотичну. Призапальних менінгах терапевтичні концентрації досягаються в цереброспінальнійрідині. Переходить крізь плаценту та виявляється в низьких концентраціях угрудному молоці. Високі концентрації досягаються в жовчі. Майже 40 – 65% застосованої дозицефтріаксону екскретується в незмінному активному стані з сечею головним чиномза рахунок клубочкової фільтрації, а інші 35 – 60% дози виводиться з жовчю тавиявляється у фекаліях в незмінній активній формі та у вигляді неактивногометаболіту.У пацієнтів з порушеною нирковою функцієюзбільшується виведення цефтріаксону з жовчю, а при порушеній печінковій функціїзбільшується виведення препарату з сечею.

Показання для застосування. Лікування тяжких інфекцій, спичиненихчутливими до цефтріаксону мікроорганізмами:ЛОР-інфекції;інфекції дихальних шляхів – гострі та хронічні бронхіти,бронхопневмонії, запалення легень, легеневий абсцес, інфіковані бронхоектазії,постоперативні легеневі інфекції;бактеріальний ендокардит;менінгіт;інтраабдомінальні інфекції – перитоніт; інфекції біліарних шляхів тагастроінтестинального тракту – сальмонельоз, шигельоз;інфекції нирок та сечовивідних шляхів;генітальні інфекції – м’який шанкр (венерична виразка), гонорея,сифіліс (первинний, вторинний, латентний);септицемія;хвороба Лайма;інфекції шкіри, кісток, суглобів, м’яких тканин, інфіковані рани;інфекції у хворих з імунодефіцитом;передопераційна профілактика в хірургії.

Спосіб застосування та дози.Препарат застосовують за призначенням лікаря! Терцеф® застосовується глибоковнутрішньом’язово або внутрішньовенно шляхом ін’єкції або інфузії.Дорослі та діти старше 12 років: звичайна доза 1 – 2 г одноразово надобу, а при тяжких інфекціях, що загрожують життю хворого, препарат вводятьчерез 12 годин. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 г.Для лікування неускладненої гонококової інфекції рекомендуєтьсяодноразове внутрішньом’язове застосування 250 мг препарату.Як профілактичний захід при хірургічних втручаннях рекомендуєтьсяодноразова внутрішньовенна ін’єкція 1 г Терцефу® за 0,5 – 2 годинидо операції.Діти молодше 12 років: звичайна доза становить 50 – 75 мг/кг маси тіла1 раз на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 2 г.Недоношені та новонароджені діти: 20 – 50 мг/кг раз на добу.При менінгітах Терцеф® можна застосовувати в дозі 100 мг/ кгмаси тіла 1 раз на добу або, розподіливши на дві однакові дози, з інтервалом у12 годин. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 г. Звичайнатривалість терапії 7 – 14 діб. Терцеф® слід вводити протягом неменше двох діб після зникнення симптомів інфекції. При ускладнених інфекціяхтривалість терапії може бути збільшена. Хворим з порушеннями функції нирок або печінки дозу не коректують. Приважкому функціональному ураженні нирок та печінки необхідно контролюватиплазмову концентрацію через відповідні інтервали часу. Тривалість лікування Терцефом® залежить від перебігузахворювання і звичайно курс лікування триває від 4 до 14 днів, але вонаповинна продовжуватись ще 2 – 3 доби після усунення симптомів захворювання таотримання мікробіологічного підтвердження про знищення бактеріальної інфекції.Лікування інфекцій, викликаних Streptococcus pyogenes, терапію проводять неменш, ніж 10 днів. Ускладнені інфекції потребують тривалішого лікування. Пацієнтам, які лікуються методом гемодіалізу, вводять 1 г післядіалізу, пацієнтам на перітонеальному діалізі вводять 750 мг два рази.

Спосіб приготування. Для внутрішньом’язової ін’єкції: 1 г або 2 гТерцефу® розчиняють в 3,6 мл або відповідно 7,2 мл 1% розчинулідокаїну (утворюється концентрація цефтріаксону 250 мг/мл). Попередньопроводять тест на чутливість пацієнта до лідокаїну. Внутрішньом’язова ін’єкціярозчинів цефтріаксона з водою надто болюча. У разі необхідності можливозастосовувати менш концентровані розчини. Вводиться глибоко в сідничний м’яз.

Розчини з лідокаїном, приготовані длявнутрішньом’язового застосування, не вводять внутрішньовенно!Для прямої внутрішньовенної ін’єкції: 1 г або 2 г Терцефу®розчиняють у 9,6 мл або відповідно 19,2 мл стерильної бідистильованої води(концентрація 100 мг/мл цефтріаксону). Тривалість введення ін’єкції – 2-5 хвилин.Для короткої внутрішньовенної інфузії: 1 г або 2 г Терцефу®розчиняють також як для прямої внутрішньовенної ін’єкції і розводять доконцентрації цефтріаксону 100 мг/мл відповідно 50 мл і 100 мл розчинника.Добрими розчинниками для внутрішньовенної інфузії є вода для ін’єкцій, 0,9%розчин натрію хлориду, 5% розчин глюкози, 10% розчин глюкози, 5% розчинлевульози. Тривалість інфузії – 15 – 30 хвилин.

Побічна дія. Звичайно Терцеф® переноситься добре.Іноді можливі:алергічні шкірні висипання іпідвищення температури (гарячка), рідко анафілактичний шок;шлунково-кишкові розлади -нудота, блювання, пронос, початкові симптоми псевдомембранозного коліту;оборотні гематологічні реакції -еозинофілія, тромбоцитоз, лейкопенія, рідше анемія, гемолітична анемія,нейтропенія, лімфопенія, тромбоцитопенія;зміни деяких лабораторнихпоказників – протромбіновий час, перехідне підвищення сироваткових трансаміназ;суперінфекції - Candida,Enterococcus, та ін.жовтяниця і жовчна коліка,гіпербілірубінемія;у рідких випадках приультразвуковому дослідженні може бути встановлене відкладення осаду в жовчномуміхурі, симптом, що зникає після припинення лікування, незалежно від тогосупроводжується він чи ні клінічною симптоматикою;зміни кишкової флори врезультаті виведення цефтріаксону переважно через жовч;ЦНС – при застосуванні високихдоз бета-лактамних антибіотиків, особливо при наявності ниркової недостатностіможливі головний біль і запаморочення;встановлено випадки ушкодженняниркової функції при лікуванні бета-лактамними антибіотиками, особливо приодночасному застосуванні з аміноглікозидами або петльовими діуретиками;інші - олігурія, біль у місцівведення, флебіти.

Протипоказання. Гіперчутливість до цефалоспоринових та пеніциліновихантибіотиків.

Передозування. Не існує даних про випадки передозування.

Особливості застосування. Терцеф® рекомендовано застосовуватипісля того, коли доведена чутливість патогенних мікроорганізмів до препарату,яка визначається за допомогою дифузії або розведення, використовуючи стандартніживильні середовища. Перед початком кожного нового курсу лікуванняТерцефом® пацієнта треба уважно розпитати про наявність попередніхреакцій гіперчутливості до цефалоспоринів, пеніцилінів або інших ліків.Рекомендується особлива обережність і медичне спостереження після першоїін’єкції у хворих з гіперчутивістю до пеніциліну, пеніциламіну і гризеофульвіну(перехресна алергія), а також у хворих з будь-якою формою алергії, особливоIgE-опосередкованою.При відсутності даних про алергію в анамнезі проводять скарифікаційнушкірну пробу розчином препарату. При наявності таких даних спочатку виконуєтьсявнутрішньошкірна проба, при негативному результаті проводять скарифікаційнупробу. Проби перевіряються через 30 хвилин.У випадках розвитку важкої гострої реакції гіперчутливості застосовують0,5-1 мг адреналіну підшкірно; внутрішньовенно інфузійно – кортикостероїдніпрепарати; парентерально вводять – антигістамінні препарати, за наявностібронхоспазму вводять новфілін і селективні бета-адреноміметики, кисень,застосовують штучне дихання, якщо необхідно – інтубацію.Можливе подовження протромбінового часу, тому потрібен його контроль,особливо пацієнтам з порушеним продукуванням та низьким депо вітаміну К,наприклад при хронічному захворюванні печінки та недоїданні. При необхідностізастосовують вітамін К (10 мг на тиждень).Терцеф® призначають з обережністю хворим, що мають ванамнезі гастроінтестинальні захворювання, особливо коліт.При застосуванні Терцефу®, як і іншихантибактеріальних засобів, може змінюватися нормальна кишкова флора, тому можливевиникнення псевдомембранозного коліту. У зв’язку з тим необхідно проявлятиособливу увагу до хворих, у яких після застосування препарату з’явився пронос.Якщо поставлено діагноз псевдомембранозного коліту, варто почати відповіднітерапевтичні заходи. В легких випадках достатнє припинення застосуванняантибіотика, у середніх або важчих випадках слід вводити рідини, електроліти ібілки, а при необхідності призначають внутрішньо антибактеріальні препаратипроти Clostridium difficile.Лікування Терцефом® припиняють у пацієнтів з початковимиознаками або симптомами, що вказують на захворювання жовчного міхура (жовтяницяабо жовчна коліка).Пацієнтам, що страждають на гранулоцитопенію, Терцеф®призначають в комбінації з аміноглікозидними антибіотиками. Тривалезастосування Терцефу® може привести до надмірного росту Candidaspp., Enterococcus spp. та ін. При виникненні вторинної інфекції під частерапії необхідно вжити відповідних заходів.Зважаючи на високий ступінь зв’язування з плазмовими протеїнами, Терцеф®застосовують з обережністю у новонароджених з гіпербілірубінемією та у хворих,які лікуються тривалий час верапамілом.При тривалому застосуванні Терцефу® необхідно періодичноконтролювати картину крові.Під час лікування можливі хибнопозитивні реакції придослідженні глюкози у сечі за методом редукції міді і тому рекомендуєтьсяаналіз проводити не менш ніж через 4 години після введення антибіотика або задопомогою глюкозо-оксидазного методу. Можливий хибнопозитивний результат пробиКумбса.Не рекомендується застосувати Терцеф® зметою профілактики інфекції в нейрохірургії.Хворим, що дотримуються дієти з обмеженим уживаннямнатрію, варто мати на увазі його кількісний вміст (~70 мг/г) у препараті.Внутрішньом’язеві ін’єкції Терцефу® безлідокаїну болісні. При використанні лідокаїну в якості розчинника обов’язковонеобхідно зробити пробу на гіперчутливість до нього.Не допускається внутрішньовенне введення розчинівТерцефу® на лідокаїні!При внутрішньом’язових ін’єкціях відразу ж післяуколу рекомендується витягнути поршень шприца (не повинна з’являтися кров), щобпереконатися, що голка не потрапила в кровоносну судину.Рекомендується використання свіжоприготовленихрозчинів.Вагітність і годування груддюНезважаючи на відсутність тератогенного імутагенного ефекту, застосовувати Терцеф® у вагітних нерекомендується (особливо в першому триместрі), за винятком випадків абсолютноїнеобхідності. Вплив на здатність керувати автомобілем ікористуватися технікоюНе впливає на здатність керування автомобілем ікористування технікою.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Встановлені адитивність і синергічність діїцефтріаксону та аміноглікозидних антибіотиків по відношенню до грамнегативнихмікроорганізмів, в тому числі Pseudomonas aeruginosa і Streptococcus faecalis.У разі одночасного застосування Терцефу®та аміноглікозидів внутрішньом’язові ін’єкції антибіотиків обов’язково вводятьу різні місця і не змішують в одному шприці або в одному розчині для інфузії,тому що настає інактивація. Цефтріаксон несумісний з ванкоміцином.Одночасне застосування пероральних антикоагулянтівможе привести до посилення їхнього ефекту в результаті пригнічення синтезувітаміну К. Цефтріаксон несумісний з утримуючими кальцій розчинами, такими якRinger та Hartman. Несумісний з ванкоміцином, аміноглікозидами, флуконазолом,окислювачами.Через можливу фізико-хімічну несумісність Терцеф®не слід змішувати або додавати в розчини, що містять інші антибактеріальнілікарські засоби або розчини для інфузій, крім зазначених у розділі “Дозуванняі спосіб застосування”.

Умови та термін зберігання. При температурі не вище 25оС! Зберігати в оригінальній упаковці!Розчин Терцефу® залежно від концентрації має характернийколір від світло-жовтого до янтарного, що не пов’язано з його активністю,ефективністю або переносимістю. Розчин стабільний протягом доби при зберіганнів холодильнику при температурі 2 – 8°С. Бажано вводити розчини безпосередньопісля їх приготування.Зберігати в недоступному для дітей місці! Не застосовувати після закінчення терміну придатності.Термін придатності – 3 роки
Переглядів: 1532 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я