А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

Тамоксифен “ебеве" (Tamoxifen “ebewe")

міжнародна назва: tamoxifen;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки майже білого кольору з насічкамидля поділу;

склад: 1 таблетка по 10 мг містить 15,2 мг тамоксифену цитрату (щоеквівалентно 10 мг тамоксифену); 1 таблетка по 20 мг містить 30,4 мг тамоксифену цитрату (щоеквівалентно 20 мг тамоксифену); 1 таблетка по 30 мг містить 45,6 мг тамоксифену цитрату (щоеквівалентно 30 мг тамоксифену); 1 таблетка по 40 мг містить 60,8 мг тамоксифену цитрату (щоеквівалентно 40 мг тамоксифену); допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, целюлозамікрокристалічна, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Антиестрогенні засоби. КодАТС L02B A01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.Тамоксифен є потужним нестероїдним антагоністом естрогенів. Також вінможе виявляти себе як частковий або повний агоніст естрогенів, залежно відтканин-мішеней і видів дослідних тварин. У людини відмічається переважноантиестрогенна дія тамоксифену. Антиестрогенна активність тамоксифену в людському організмі пояснюєтьсяз’єднуванням з гормон-зв’язуючим доменом рецептора естрогенів. Таким чиномтамоксифен блокує дію естрадіолу. Фармакокінетика. При пероральному прийомі тамоксифен добреабсорбується. Максимальна концентрація в плазмі спостерігається через 4-7 годинпісля прийому, а рівноважна концентрація досягається після 4-6 тижнів терапії.Після одноразового перорального прийому препарату максимальна концентраціятамоксифену в плазмі чоловіків-добровольців становила 42 мкг/л, а максимальнаконцентрація метаболіту N‑дезметилтамоксифену – 12 мкг/л. Періодинапіввиведення тамоксифену і його метаболіту становили, відповідно, 4 і 9 діб.Співвідношення між концентраціями N‑дезметилтамоксифену і тамоксифенузмінюється від 20% після першого прийому до приблизно 200% після досягненнярівноважного стану. Ймовірно, це пов’язано з більш тривалим періодомнапіввиведення метаболіту. При терапії тамоксифеном у дозі 20 мг двічі на деньсередня рівноважна концентрація тамоксифену в плазмі крові становила 310 мкг/л(діапазон 164-494 мкг/л), а середня рівноважна концентрація N‑дезметилтамоксифену– 481 мкг/л (діапазон 300-851 мкг/л). Після лікування тамоксифеном у дозі 40 мг на добу концентраціїтамоксифену і N‑дезметилтамоксифену в зразках пухлин становили,відповідно, 5,4-117 (у середньому 25,1) нг/мг протеїну і 7,8-210 (у середньому52) нг/мг протеїну. Концентрації сполук у плазмі становили, відповідно, 27-520(у середньому 300) нг/мл і 210-761 (у середньому 462) нг/мл. Понад 99%тамоксифену зв’язується з білками плазми. У людському організмі тамоксифен метаболізується в печінці і виводитьсяпереважно з жовчю. Виведення тамоксифену із сечею в незміненому вигляді дуженезначне. Шляхом деметилування тамоксифен метаболізується вN-дезметилтамоксифен, який, у свою чергу, шляхом N-деметилуваннятрансформується в N-дездиметил метаболіт. Процес виведення тамоксифену маєдвофазний характер. У жінок тривалість періоду напіввиведення у початковій фазістановить 7-14 годин, а в термінальній фазі – близько 7 діб. Періоднапіввиведення N-дезметилтамоксифену становить близько 14 діб. Клінічна відповідь спостерігається при концентраціях тамоксифену вплазмі крові => 70 мкг/л. Спеціальні дослідження фармакокінетики тамоксифену і його головнихметаболітів у осіб похилого віку і пацієнтів з порушеннями функції печінкисхоже не проводилися. Також немає відомостей про зміни фармакокінетики у разіприйому препарату після їди або натщесерце.

Показання для застосування. Рак молочної залози і рак ендометрія ужінок. Тамоксифен застосовується для ад’ювантної терапії раку молочної залозиу жінок з враженими лімфатичними вузлами, а також метастатичного раку молочноїзалози у чоловіків і жінок.

Спосіб застосування та дози. Рекомендована добова доза тамоксифену для дорослих становить 20 мг. Уразі поширених форм хвороби дози можуть бути збільшені до 30-40 мг на добу. Максимальна добова доза тамоксифену становить 40 мг. Об’єктивнавідповідь на терапію звичайно відмічається після 4-10 тижнів лікування, однак уразі метастазів у кістках ефект може спостерігатися лише після кількох місяцівлікування. Таблетки слід ковтати не розжовуючи і запивати водою. У разі призначення двох або більшої кількості таблеток Тамоксифену“Ебеве” на добу їх можна приймати за один або два прийоми. Тривалість лікування тамоксифеном визначається тяжкістю і перебігомхвороби. Звичайно лікування є тривалим і продовжується до досягнення ремісії. При лікуванні хворих похилого віку або пацієнтів з порушеннями функціїпечінки або нирок коригувати дози немає потреби. Дози і схеми лікування тамоксифеном дітей ще не визначені.

Побічна дія. Внаслідок антиестрогенної дії тамоксифену найчастіше відмічаються такінебажані побічні ефекти, як припливи жару, аномальні вагінальні кровотечі,порушення менструального циклу, вагінальні виділення, свербіж статевих органів.Також можливі затримка рідини в організмі, нудота, блювання. Рідше відмічаютьсятранзиторне прискорення росту пухлин, запаморочення, висипання на шкірі,алопеція, стомлюваність, головний біль. У чоловіків можлива імпотенція або втрата лібідо. У поодиноких випадках спостерігаються анорексія, порушення смаковихвідчуттів, запори, діарея, конвульсії ніг, депресія, алопеція або інтенсивнийріст волосся. У жінок в передменопаузі можливе припинення менструацій, а також інколиоборотний кистозний набряк яєчників. У невеликої кількості пацієнтів з метастазами у кістках на початкутерапії розвивається гіперкальціємія. Можливе початкове посилення болю у кісткахі пухлинах, а також поширення еритеми навколо уражень шкіри, що може бутисвідченням наявності терапевтичного ефекту. Також можливе збільшення існуючихуражень шкіри або поява нових. Можливі такі більш серйозні побічні ефекти, як лейкопенія і/або тромбоцитопенія(кількість тромбоцитів звичайно знижується до 80000-90000/мм3). Дужерідко розвиваються нейтропенія і панцитопенія. Терапія тамоксифеном асоціюється з підвищеним ризиком розвиткупроліферативних змін в ендометрії, зокрема можливі гіперплазія ендометрія,поліпи, ендометріоз і, в поодиноких випадках, рак ендометрія. Ймовірністьрозвитку раку ендометрія зростає при збільшенні тривалості терапії тамоксифеномі приблизно у 2-3 рази перевищує ймовірність раку ендометрія у жінок, які неотримували препарату. Однак клінічна користь від застосування тамоксифену прилікуванні раку молочної залози у жінок перевищує можливий ризик розвиткунеопластичних утворень ендометрія. При терапії тамоксифеном відмічаються офтальмологічні порушення,зокрема зниження гостроти зору, помутніння рогівки, розвиток катаракт іретинопатії. Ймовірно, ці ефекти залежать від доз і тривалості терапії і можутьбути частково оборотними після припинення лікування тамоксифеном. Досить часто відмічаються тромбози і дуже рідко – легенева емболія. При паралельному застосуванні тамоксифену і цитотоксичних препаратівризик тромбоемболічних ускладнень зростає. Тамоксифен може впливати на спектр ліпідів у сироватці крові. Дужерідко відмічається тригліцеридемія, інколи з панкреатитом. Терапія тамоксифеном асоціюється з підвищенням рівнів печінковихферментів і в поодиноких випадках – з більш тяжкими ураженнями, такими якжирова інфільтрація печінки, холестаз і гепатит. Зрідка відмічаються реакції гіперчутливості, зокрема шкірні висипання, ангіоневротичнийнабряк, поліморфна еритема, синдром Стівенса–Джонсона, бульозний пемфігоїд. Більшість із зазначених побічних ефектів є оборотними і можуть бутипослаблені або усунені шляхом зменшення доз.

Протипоказання. Гіперчутливість до тамоксифену або інших компонентів препарату.Тяжка тромбоцитопенія, лейкопенія або гіперкальціємія. Вагітність.

Передозування. Високі дози тамоксифену спричинюють естрогенніефекти у тварин. Випадки гострого передозування у людей невідомі.

Особливості застосування. Пацієнтки з естроген-рецептор позитивними пухлинами і жінки в періодпостменопаузи краще реагують на терапію тамоксифеном. Тамоксифен можна застосовувати у поєднанні з іншими хіміопрепаратами іпроменевою терапією. Особлива обережність і регулярний контроль необхідні при лікуваннітамоксифеном пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок, хворих на цукровийдіабет, з тромбоемболічною хворобою в анамнезі, а також з офтальмологічнимипорушеннями. Лікування тамоксифеном асоціюється з підвищеною частотою змін вендометрії, зокрема з гіперплазією, поліпами і раком. Ймовірно, це пов’язано зестрогенними властивостями тамоксифену. Перед початком лікування хворих, які раніше приймали тамоксифен,необхідно протягом щонайменше 6 місяців проводити гінекологічні та терапевтичніобстеження і при виявленні будь-яких незвичних симптомів (аномальнихвагінальних кровотеч, нерегулярності менструального циклу, вагінальнихвиділень, болю або відчуття тиску в ділянці таза) з’ясувати їх причини. Жінок, які приймають тамоксифен для запобігання раку молочної залози,слід регулярно обстежувати для своєчасного виявлення гіперплазії ендометрія. Уразі розвитку атипової гіперплазії тамоксифен треба відмінити і призначитивідповідне лікування. Перед продовженням терапії тамоксифеном слід розглянутидоцільність гістеректомії. Зафіксовані випадки офтальмологічних порушень (зниження гостроти зору,помутніння рогівки, розвиток катаракт, ретинопатії) під час лікуваннятамоксифеном. Тому до початку терапії і періодично в процесі лікуваннярекомендується проводити офтальмологічні обстеження з метою виявлення ранніхуражень рогівки або сітківки, які можуть бути оборотними у разі своєчасногоприпинення лікування тамоксифеном. Перед початком лікування тамоксифеном жінки повинні проходити всебічнегінекологічне обстеження (зокрема для виключення вагітності), а такожтерапевтичне обстеження. В період лікування тамоксифеном гінекологічніобстеження повинні проводитися не рідше, ніж 1 раз в 6 місяців для своєчасноговиявлення змін або уражень ендометрія. За наявності у пацієнтів захворювань печінки необхідно ретельноконтролювати функцію печінки. Під час лікування тамоксифеном слід періодично контролювати кількістьформених елементів крові (особливо тромбоцитів), функцію печінки та нирок,кальцій сироватки крові і цукор крові. З метою раннього виявлення метастазів рекомендується проводитирентгенологічні обстеження легенів і кісток, а також ультразвукові обстеженняпечінки. Вагітність і лактаціяТамоксифен не слід призначати в період вагітності. У жінок, якілікувалися тамоксифеном, були відмічені поодинокі випадки спонтанних викиднів,уроджених вад або загибелі плоду, хоча зв’язок цих явищ з терапією тамоксифеномточно не встановлений. Дослідження репродуктивної токсичності на щурах, кроликах і мавпах невиявили тератогенної дії тамоксифену. Дослідження фетального розвитку репродуктивного тракту у гризунівпоказали, що терапія тамоксифеном асоціюється зі змінами, схожими на ті, якіспричинюють естрадіол, етинілестрадіол, кломіфен і диетилстильбестрол (ДЕС).Хоча клінічне значення цих змін невідоме, деякі з них, особливо вагінальнийаденоз, схожі на зміни, що спостерігаються у молодих жінок, які зазнавали діїДЕС in utero, і в яких ризик розвитку світлоклітинної карциноми вагіни абошийки матки становить близько 1:1000. Перед початком терапії тамоксифеном необхідно впевнитися, що пацієнткане вагітна. Протягом усього періоду лікування і щонайменше протягом трьохмісяців після його закінчення слід користуватися контрацептивними засобами. Неслід застосовувати пероральні контрацептиви. Невідомо, чи виводиться тамоксифен з материнським молоком, томугодування дітей груддю під час терапії тамоксифеном не рекомендується. Передпочатком терапії рекомендується відлучити дитину від груді. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмамиМалоймовірно, що терапія тамоксифеном може негативно впливати наздатність керувати транспортними засобами та механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При супутній терапії гормональнимилікарськими засобами, що містять естрогени, можливе зниження ефективності обохпрепаратів (зокрема контрацептивні засоби можуть не забезпечувати надійногоефекту). Тамоксифен може посилювати дію антикоагулянтів кумаринового ряду (спричинюватизначне збільшення протромбінового часу). При паралельному застосуванні тамоксифену і інгібіторів агрегаціїтромбоцитів збільшується ймовірність кровотеч. Рекомендується уважноконтролювати коагуляційний статус. При застосуванні тамоксифену в поєднанні з цитотоксичними препаратамизростає частота тромбоемболічних явищ. У разісупутньої терапії бромкриптином підвищується концентраціятамоксифену і його активного метаболіту N-дезметилтамоксифену в сироватцікрові. Вплив харчових продуктів на абсорбцію тамоксифену не вивчався. Однакмалоймовірно, що вони можуть впливати на рівноважні фармакокінетичні параметри.

Умови та термін зберігання. Зберігати в упаковці виробника у сухому,захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C. Зберігати внедоступному для дітей місці!Термін придатності – 3 роки.
Переглядів: 1193 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я