А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

Серетид™ дискус™ (Seretide™ discus™)

основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий порошок;

склад: 1 доза препарату містить 50 мкг сальметеролу (у вигляді сальметеролуксинафоату) та 100 мкг флютиказону пропіонату (мікронізованого), або 50 мкгсальметеролу (у вигляді сальметеролу ксинафоату) та 250 мкг флютиказонупропіонату (мікронізованого), або 50 мкг сальметеролу (у вигляді сальметеролуксинафоату) та 500 мкг флютиказону пропіонату (мікронізованого); допоміжна речовина: лактоза (містить молочний протеїн).

Форма випуску. Порошок для інгаляцій, дозований.

Фармакотерапевтична група. Протиастматичні засоби для інгаляційногозастосування. Адренергічні засоби в комбінації з іншими протиастматичними препаратами.Код АТС R03A К06.Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.Серетид містить сальметерол та флютиказону пропіонат, які мають різнімеханізми дії. Сальметерол – це селективний бета-2-агоніст тривалої (12 годин)дії. Він забезпечує ефективний захист проти індукованої гістаміномбронхоконстрикції та більш тривалу бронходилатацію (не менше 12 годин), ніжрекомендовані дози традиційних бета-2-агоністів короткої дії.Флютиказону пропіонат при інгаляційному введенні має вираженуглюкокортикоїдну протизапальну дію на легені. Це проявляється зменшеннямпроявів симптомів загострення астми без побічних ефектів, характерних длясистемних кортикостероїдів. За даними дослідження було виявлено, що:71% пацієнтів, які лікувались сальметеролом/флютиказолом досягли рівня„хорошого контролю”** за симптомами астми порівняно з 59% пацієнтів, якілікувались лише кортикостероїдом;41% пацієнтів, які лікувались сальметеролом/флютиказолом досягли рівня„повного контролю” за симптомами астми порівняно з 28% пацієнтів, якілікувались лише кортикостероїдом;рівень загострень був на 29% нижчим у пацієнтів, які лікувалисьсальметеролом/флютиказоном порівняно з інгаляційними кортикостероїдами безсальметеролу;при досягненні „хорошого контролю” та „повного контролю” за симптомамиастми покращуються показники якості життя. 61% пацієнтів, які лікувались сальметеролом/флютиказоном, відповіли, що хвороба немає або має мінімальний вплив на їх якість життя згідно зі спеціально розробленимопитуванням щодо показників якості життя хворих на броніальну астму порівнян з8% цих пацієнтів до лікування.*„Повний контроль” за симптомами астми означає відсутність симптомів,відсутність застосування короткодіючих бета-2-агоністів, рівень легеневоїфункції більше або дорівнює 80% прогнозованого рівня, відсутність нічнихпрокидань, відсутність загострень, відсутність побічних ефектів, які б вимагализаміни лікування.**„Хороший контроль” за симптомами астми означає наявність випадковихсимптомів або періодичне застосування короткодіючих бета-2-агоністів або рівеньлегенової функції менше ніж 80% прогнозованого плюс відсутність нічнихпрокидань, відсутність загострень, відсутність побічних ефектів, які б вимагализаміни лікування.Було продемонстровано поліпшення легеневої функції, збільшеннякількості днів вільних від симптомів, зменшення використання препаратів швидкоїдопомоги при застосуванні дози інгаляційного кортикостероїду у складі Серетидуна 60% менше, ніж при застосуванні інгаляційного кортикостероїду самостійно, втой час як підтримувався відповідний контроль за явищами запаленняповітроносних шляхів (за даними бронхіальної біопсії та бронхоальвеолярноголаважу). Таке поліпшення підтримується не менше 12 місяців.Фармакокінетика.Одночаснеінгаляційне введення сальметеролу та флютиказону пропіонату не має впливу нафармакокінетику кожної з цих речовин.СальметеролСальметерол проявляє свою дію місцево в бронхах, тому йоготерапевтичний ефект не залежить від концентрації в плазмі. Дані зфармакокінетики сальметеролу обмежені, тому що виникають технічні складнощі привизначенні дуже низьких концентрацій препарату в плазмі (приблизно 200 пг/млабо менше) після інгаляційного введення в терапевтичних дозах. При регулярномузастосуванні інгаляційного сальметеролу ксинафоату в системному кровотоцівиявляється гідроксинафтоєва кислота в концентраціях до 100 нг/мл. Ціконцентрації приблизно в 1000 разів нижче стаціонарних концентрацій, щовиявляються під час токсикологічних досліджень. Шкідливих ефектів препаратупісля довгочасного регулярного застосування (протягом понад 12 місяців) упацієнтів з обструкцією дихальних шляхів не виявлено.ФлютиказонупропіонатАбсолютна біодоступність інгаляційного флютиказону пропіонату варіює вмежах 10-30 % номінальної дози, залежно від інгаляційного пристрою, щозастосовується. Системна абсорбція здійснюється головним чином легенями,спочатку швидко, потім протягом тривалого часу. Залишок інгаляційної дозипроковтується з мінімальним системним впливом у зв‘язку з низькою розчинністюфлютиказону пропіонату у воді та пресистемним метаболізмом препарату. Такимчином, пероральна біодоступність становить менше 1%.Спостерігається лінійне зростання системної дії при збільшенніінгаляційної дози препарату. Флютиказону пропіонат характеризується високимплазмовим кліренсом (1 150 мл/хв), великим об‘ємом розподілу (приблизно 300 л)та кінцевим періодом напіввиведення приблизно 8 годин. Рівень зв‘язування збілками плазми помірно високий (91%). Флютиказону пропіонат швидко елімінуєтьсяз системного кровотоку, головним чином шляхом метаболізму до неактивних сполукза допомогою цитохромного ферменту CYP3A4. Нирковий кліренс флютиказонупропіонату дуже незначний (менше 0,2%), з них менше 5% – у вигляді метаболітів.Слід з обережністю призначати одночасно інгібітори CYP3A4 у зв‘язку зпотенційним підвищенням системного впливу флютиказону пропіонату.

Показання для застосування.Регулярнелікування оборотних обструктивних захворювань дихальних шляхів, включаючи астмуу дітей та дорослих, у випадках, коли необхідне застосування комбінаціїбронходилататора та інгаляційного кортикостероїду.Препаратпризначений для лікування:пацієнтів, щоотримують ефективні підтримуючі дози селективних агоністів β2-адренорецепторівтривалої дії та інгаляційні кортикостероїди;пацієнтів, уяких на фоні лікування інгаляційними кортикостероїдами спостерігаються симптомизахворювання;пацієнтів, щорегулярно отримують бронходилататори та потребують застосування інгаляційнихкортикостероїдів. Базисна терапіяхронічних обструктивних захворювань легенів, у тому числі хронічного бронхітута емфіземи легенів.

Спосіб застосування та дози.Серетид Дискус призначений лише для інгаляційного застосування.Пацієнти повинні усвідомлювати, що Серетид Дискус застосовується дляпрофілактики захворювання і тому повинен застосовуватися регулярно, навіть уперіод відсутності нападів астми.Пацієнти повинні регулярно проходити медичне обстеження, їм необхіднопідбирати оптимальну дозу Серетиду, змінювати її можна лише за призначеннямлікаря. Оборотні обструктивні захворювання дихальних шляхів.Дозу слід скоригувати до мінімально ефективної, яка дає змогуконтролювати симптоми. При досягненні такого контролю шляхом застосуванняСеретиду 2 рази на день, можна далі знижувати дозу до мінімально ефективної, щоприймається 1 раз на день. Кількість флютиказону пропіонату в обраній форміСеретиду повинна відповідати тяжкості захворювання.Якщо симптоми астми недостатньо контролюються при застосуванніінгаляційних кортикостероїдів самостійно, такий контроль може покращитись призаміні інгаляційної кортикостероїдної терапії на Серетид з терапевтичноеквівалентною дозою кортикостероїду. Для пацієнтів, симптоми астми якихконтролюються достатньою мірою при самостійному застосуванні кортикостероїдів,заміна їх на Серетид може дозволити зменшити дозу кортикостероїдів призбереженні контролю за симптомами астми. Рекомендовані дози.Дорослі та підлітки 12 років і старші: одна інгаляція (50 мкг сальметеролу/100 мкг флютиказону пропіонату)двічі на добу;або одна інгаляція (50 мкг сальметеролу/250 мкг флютиказону пропіонату)двічі на добу;або одна інгаляція (50 мкг сальметеролу/500 мкг флютиказону пропіонату)двічі на добу.Дорослі 18 років і старші: коли дорослому пацієнту необхідна короткострокова(до 14 днів) додаткова терапія інгаляційним кортикостероїдом, йому можназастосовувати подвійну дозу будь-якої форми Серетиду, що за профілембезпечності та переносимості буде порівняна із застосуванням звичайної дозиСеретиду 2 рази на добу.Діти 4 років і старші: одна інгаляція (50 мкг сальметеролу/100 мкгфлютиказону пропіонату) двічі на добу.Немає даних щодо застосування Серетиду у дітей віком до 4 років.Хронічні обструктивні захворювання легенів.Для дорослихпацієнтів максимальна рекомендована доза – одна інгаляція (50 мкгсальметеролу/500 мкг флютиказону пропіонату) двічі на добу.Окремі групипацієнтів: немає потреби коригувати дозу у пацієнтів похилого віку та у хворихз патологією нирок або печінки.

Побічна дія.Оскільки Серетид Дискус містить сальметерол та флютиказону пропіонат,можна очікувати побічних реакцій тих типів та ступенів тяжкості, які характернідля кожного компонента. Додаткові побічні ефекти при одночасному застосуваннідвох компонентів не спостерігаються. Як і при інших видах інгаляційної терапії, може спостерігатисяпарадоксальний бронхоспазм із негайним збільшенням задишки після інгаляції. Цейстан слід терміново лікувати за допомогою інгаляційного бронходилататорашвидкої та короткої дії. Препарат Серетид Дискус слід негайно відмінити,пацієнта обстежити та при необхідності призначити альтернативну терапію.Побічні явища, характерні для сальметеролу та флютиказону пропіонату,наведені нижче.Сальметерол.Є повідомлення про фармакологічні побічні ефекти лікуваннябета-2-агоністами, такі як тремор, суб’єктивне відчуття серцебиття, головнийбіль, проте вони, звичайно, зникають і зменшуються при регулярномузастосуванні.Можуть спостерігатися, частіше у чутливих пацієнтів,аритмії серця (включаючи фібриляцію передсердь, надшлуночкову тахікардію таекстрасистолію). Є повідомлення про артралгію та реакціїгіперчутливості, включаючи висипання, набряк та ангіоневротичний набряк. Є повідомлення про подразнення рота та глотки.Рідко повідомлялося про м’язові спазми.Існують поодинокі повідомлення про випадкигіперглікемії.Флютиказону пропіонатУ деяких пацієнтів спостерігаються захриплість голосу та кандидоз ротаі горла.Описані шкірні реакції гіперчутливості.Є окремі повідомлення про реакції гіперчутливості, що проявляються увигляді ангіоедеми (головним чином, набряк обличчя та ротоглотки),респіраторних симптомів (задишка та/або бронхоспазм) та дуже рідкоанафілактичних реакцій.Частота проявів захриплості та кандидозу може бути зменшена полосканнямрота та горла водою після застосування препарату. Симптоматичний кандидоз можналікувати місцевими протигрибковими препаратами, не припиняючи при цьомузастосування Серетиду Дискусу.Можливі системні ефекти включають синдром Кушинга, кушингоїдні ознаки,пригнічення надниркових залоз, затримку росту у дітей та підлітків, зниженнямінералізації кісток, катаракту та глаукому (див. “Спеціальні застереження”).Існують поодинокі повідомлення про випадки гіперглікемії. Є поодинокі повідомлення про неспокій, порушення сну та зміниповедінки, включаючи гіперреактивність та збудження (головним чином у дітей).

Протипоказання.Гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату.

Передозування.Дані з передозування обох препаратів наводяться нижче.Ознаками і симптомами передозування сальметеролу є тремор, головнийбіль і тахікардія. Оптимальними антидотами є кардіоселективні b2-блокатори,які слід застосовувати з обережністю для лікування пацієнтів з бронхоспазмом ванамнезі. Якщо лікування Серетидом необхідно припинити в результатіпередозування b2-агоніста, що входить до складу препарату, слідпризначити відповідну замісну кортикостероїдну терапію.Інгаляція флютиказону пропіонату в дозах, що перевищують рекомендовані,може призвести до тимчасового пригнічення гіпоталамо/гіпофізарно/наднирковоїсистеми. Це не потребує невідкладної допомоги, оскільки функція коринадниркових залоз відновлюється через декілька днів. Проте при застосуваннідоз, вищих за рекомендовані, протягом тривалого часу істотне пригніченняфункції надниркових залоз можливе. Є повідомлення про дуже поодинокі випадкигострих адреналових кризів, головним чином у дітей, які лікуються вищими, ніжрекомендовано, дозами препарату протягом тривалого часу (декілька місяців абороків). До явищ, що спостерігалися, входила гіпоглікемія, що супроводжуваласьпогіршенням свідомості та/або конвульсіями. До факторів, що можуть провокуватигострий адреналовий криз, належать травми, хірургічні втручання, інфекції аборізке зниження дози інгаляційного флютиказону пропіонату. Тому не слід застосовувати Серетид у дозах, вищих за рекомендовані.Слід регулярно переглядати режим лікування та зменшувати дозу до найнижчогорівня, але достатнього для ефективного контролю за хворобою.

Особливості застосування.Лікування оборотних обструктивних захворювань дихальних шляхів слідпроводити за послідовною програмою, стан пацієнта необхідно регулярноконролювати як клінічно, так і шляхом визначення показників функції зовнішньогодихання.Серетид Дискус не є препаратом для зняття гострих симптомів, при якихпотрібне застосування швидко- та короткодіючих бронходилататорів (наприклад,сальбутамолу). Слід порадити пацієнту завжди мати при собі препарат дляполегшення симптомів.Збільшення використання бронходилататорів короткої дії для полегшеннясимптомів астми свідчить про погіршення контролю над астмою.Швидке та прогресуюче погіршення контролю над астмою є потенційножиттєво небезпечним, лікар повинен оглянути пацієнта. Можливо, необхідно збільшитидозу кортикостероїдів. Пацієнт потребує обстеження лікаря також у тому випадку,якщо призначена доза Серетиду не забезпечує адекватного контролю над симптомамиастми.Слід зважити необхідність додаткового призначення кортикостероїдів, а такожантибіотиків у випадку інфекції. З огляду на ризик виникнення загострення астми лікування Серетидом неможна припиняти раптово, дозу слід зменшувати поступово під наглядом лікаря.Для хворих з хронічними обструктивними захворюваннями легенів припиненнялікування також може мати наслідком симптоматичну декомпенсацію і повиннопроводитись під наглядом лікаря.Як і всі інгаляційні препарати, що містять кортикостероїди, Серетидслід з обережністю призначати пацієнтам з активним або латентним туберкульозомлегенів.Необхідно з обережністю призначати Серетид пацієнтам з тиреотоксикозом.Системні ефекти можуть виникати при застосуванні будь-якогоінгаляційного кортикостероїду, особливо у високих дозах протягом тривалогочасу; ці явища набагато менш ймовірні, ніж при застосуванні пероральнихкортикостероїдів (див. розділ Передозування). Можливі системні ефекти включаютьсиндром Кушинга, кушингоїдні ознаки, пригнічення надниркових залоз, затримкуросту у дітей та підлітків, зменшення мінералізації кісток, катаракту таглаукому. Тому важливо титрувати дозу інгаляційного кортикостероїду домінімальної дози, що дає змогу ефективно контролювати симптоми.Слід завжди мати на увазі можливість порушення функції наднирковихзалоз в екстремальних та інших стресових ситуаціях, що можуть потребуватизастосування кортикостероїдів.Рекомендується регулярно контролювати динаміку росту дітей, якіотримують інгаляційний кортикостероїд протягом тривалого часу.Деякі особи можуть демонструвати більшу чутливість до впливу інгаляційнихкортикостероїдів, ніж більшість пацієнтів.Враховуючи можливість порушення функції надниркових залоз, слід зособливою обережністю переводити пацієнтів з пероральної стероїдної терапії налікування інгаляційним флютиказону пропіонатом, регулярно контролюючи при цьомуфункцію кори надниркових залоз. Після призначення інгаляційного флютиказонупропіонату припинення системної терапії має бути поступовим. Пацієнти повиннімати при собі спеціальну карту, що вказує на необхідність додаткового введеннястероїдів у стресових випадках.Існують поодинокі повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові іце необхідно брати до уваги при призначенні Серетиду хворим на цукровий діабет.За даними досліджень з вивченнямедикаментозної взаємодії на здорових добровольцях було показано, шо ританавір(сильний інгібітор цитохрому Р450 3А4) може значно збільшувати концентраціюфлютиказону пропіонату в плазмі, що призведе до істотного зменшенняконцентрації кортизолу в сироватці крові. За даними постмаркетинговогозастосування препарату, повідомлялось про клінічно значиму медикаментознувзаємодію в пацієнтів, які лікувались флютиказону пропіонатом та ританавіром,що спричиняло системний вплив кортикостероїдів, включаючи синдром Кушинга тапригнічення надниркових залоз. Тому слід уникати одночасного застосуванняфлютиказону пропіонату та ританавіру, за винятком випадку, коли користь відтакого застосування буде більшою за ризик системного впливу кортикостероїдів.Вагітність та лактація.Призначення медикаментів під час вагітності та лактації доцільне лише увипадках, коли очікувана користь для матері перевищує будь-який можливий ризикдля плоду. Досвід застосування сальметеролу ксинафоату та флютиказонупропіонату під час вагітності та лактації недостатній.Дослідження репродуктивної токсичності на тваринах, що проводилися зокремими компонентами та їх поєднанням, виявили вплив на плід, якого можна булоочікувати при застосуванні надмірних доз сильного бета-2-агоніста іглюкокортикостероїду.Досвід клінічного застосування препаратів цих класів свідчить провідсутність подібних ефектів у терапевтичних дозах. Сальметеролу ксинафоат тафлютиказону пропіонат не мають генотоксичного потенціалу.Концентрації сальметеролу та флютиказону пропіонату в плазмі післяінгаляції терапевтичних доз дуже низькі, тому слід очікувати відповідно низькихконцентрацій у грудному молоці. Даних щодо концентрації препарату у грудномумолоці людини немає.Вплив на здатність керувати автомобілем та іншимимеханізмами.Специфічнідослідження впливу Серетиду на цю діяльність не проводилися, проте зфармакології обох препаратів можна припустити відсутність будь-якого ефекту.Користування Дискус призначений для вивільнення порошку з наступною інгаляцією йогов легені.Відкрити та зарядити пристрій шляхом зрушення важеля. Потім поміститимундштук у рот та охопити його губами. Після цього виконати інгаляцію дози тазакрити пристрій.Індикатор доз на Дискусі показуєкількість доз, що залишилися.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Слід уникати одночасного призначення неселективних та селективних b2-блокаторів,крім випадків, коли для цього є серйозні підстави. У звичайних умовах після інгаляційного введення досягаються низькіконцентрації флютиказону пропіонату в плазмі крові, завдяки екстенсивномуметаболізму першого проходження та високому системному кліренсу препарату,опосередкованого цитохромом Р450 3А4 у печінці та кишечнику. Тому ймовірністьклінічно значимої медикаментозної взаємодії, опосередкованої флютиказонупропіонатом, є дуже малою.За даними досліджень з вивчення медикаментозної взаємодії на здоровихдобровольцях було показано, шо ританавір (сильний інгібітор цитохрому Р450 3А4)може значно збільшувати концентрацію флютиказону пропіонату в плазмі, щопризведе до істотного зменшення концентрації кортизолу в сироватці крові. Заданими постмаркетингового застосування препарату, повідомлялось про клінічнозначиму медикаментозну взаємодію у пацієнтів, які лікувались флютиказонупропіонатом та ританавіром, що спричиняло системний вплив кортикостероїдів, включаючисиндром Кушинга та пригнічення надниркових залоз. Тому слід уникати одночасногозастосування флютиказону пропіонату та ританавіру, за винятком випадку, коликористь від такого застосування буде більшою за ризик системного впливукортикостероїдів.За даними досліджень інших інгібіторів цитохрому Р450 3А4 булодоведено, що вони мають дуже незначний (еритроміцин) або малий (кетоконазол)вплив на збільшення системної концентрації флютиказону пропіонату в сироватці кровібез значимого зменшення концентрації кортизолу. Проте одночасно застосовуватисильні інгібітори цитохрому Р450 3А4 (напр. кетоконазол) слід з обережністю,беручі до уваги можливість збільшення системного впливу флютиказону пропіонату.Слід уникати призначення пацієнтам з оборотними обструктивнимизахворюваннями дихальних шляхів неселективних та селективних β-блокаторів,крім випадків, коли для цього є серйозні підстави. Враховуючи дуже низькі концентрації обох препаратів в плазмі післяінгаляційного застосування, клінічно значимі медикаментозні взаємодіїмалоімовірні. Слід з обережністю призначати Серетид одночасно з інгібіторамиCYP3A4 (наприклад, кетоконазол, ритонавір), оскільки існує можливістьзбільшення системного впливу флютиказону пропіонату.

Умови та термін зберігання.Зберігати при температурі, що не перевищує 30°С, у сухому, недоступномудля дітей місці. Термін придатності – 1,5 року
Переглядів: 2524 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я