А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

Роаккутан (Roaccutane)

міжнародна та хімічна назви: ізотретиноїн; (13-цис-ретиноєва кислота)-(2Z,4E,6E,8E)-3,7-диметил-9-(2,6,6-триметил-1-циклогексен-1-іл)2,4,6,8-нонатетра-єноєвакислота;

основні фізико-хімічні властивості: овальні червоно-фіолетові непрозорі капсулиз вмістом у вигляді темно-жовтої однорідної суспензії;

склад: 1 капсула містить 10 мг або 20 мг ізотретиноїну;допоможні речовини: олія соєва, віск жовтий, олія бобів соєвихгідрогенізована та частково гідрогенізована; оболонка: желатин, гліцерол 85%, манітол, сорбітол, крохмальгідролізований гідрогенізований, титану діоксид Е171, кантаксантин 10% Е161.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Засоби для системного лікування акне. Код АТС D10BA01

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Ізотретиноїн – синтетичний стереоізомертранс-ретиноєвої кислоти (третиноїну). Механізм дії ізотретиноїну докладно щене визначено, проте встановлено, що поліпшення клінічної картини тяжких формакне пов’язано зі зниженням активності сальних залоз і гістологічнопідтвердженим зменшенням їх розмірів. Крім того, доведена протизапальна діяізотретиноїну на шкіру.Ізотретиноїн інгібує проліфераціюсебоцитів. Підшкірна клітковина – це головний субстрат для росту P. acnes;зменшення продукції підшкірної клітковини перешкоджає бактеріальній колонізаціїпротоки.Фармакокінетика. Динамікуконцентрацій ізотретиноїну в крові можна прогнозувати, виходячи з лінійноготипу залежності її від часу.ВсмоктуванняМаксимальна концентрація (Cmax) ізотретиноїну після прийомудози 80 – 100 мг становить приблизно 250 нг/мл і досягається через 1 – 4 год (tmax).Прийом ізотретиноїну з їжею збільшує його біодоступність максимально – вдвічі упорівнянні з прийомом натще, що, ймовірно, відбувається внаслідок поліпшеннявсмоктування цього препарату завдяки вираженій ліпофільності. Крім того, післяприйому ізотретиноїну з їжею спостерігається загальне зменшення коливаньсистемної біодоступності.РозподілІзотретиноїн майже повністю зв’язується з білками плазми (99.9%), такщо в широкому діапазоні терапевтичних концентрацій утримання вільної активноїфракції препарату становить менше 0.1% його загальної кількості. Основнимбілком, що зв’язується з ізотретиноїном, є альбумін. Об’єм розподілуізотретиноїну в організмі людини невідомий, оскільки лікарської форми длявнутрішньовенного введення не існує. Ізотретиноїн проникає через плацентарнийбар’єр у концентрації, що призводить до уроджених вад розвитку. Завдякиліпофільності ізотретиноїну існує велика можливість того, що він виділяється згрудним молоком, тому він протипоказаний жінкам, що годують груддю. МетаболізмОсновним метаболітом ізотретиноїну в крові є 4-оксо-ізотретиноїн, якийшвидко утворюється після перорального прийому препарату. In vivo ізотретиноїнпо альтернативному метаболічному шляху ізомеризується також у третиноїн(транс-ретиноєву кислоту). У людини зв’язування метаболітів ізотретиноїну зглюкуроновою кислотою ймовірно не відбувається, проте дослідження на тваринахпереконливо вказують на це. Дослідження, які проводилися у людей і собаксвідчать про ентерогепатичну циркуляцію ізотретиноїну, що частково пояснюєіндивідуальні коливання його концентрацій у плазмі.ВиведенняІзотретиноїн виводиться майже виключно шляхом печінкового метаболізму іекскреції з жовчю. Як у здорових добровольців, так і у хворих з кістозними акнепісля внутрішнього прийому ізотретиноїну період напіввиведення незміненої формипрепарату варіював від 7 до 39 год (у середньому приблизно 20 год). Середнійперіод напівиведення 4-оксо-метаболіту ізотретиноїну у хворих з кістозними акнедещо перевищує (у середньому 25 год; інтервал значень від 17 до 50 год) такий увихідної речовини.Фармакокінетика в особливих клінічних випадкахОскільки ізотретиноїн протипоказаний при порушенні функції печінки абонирок, даних про фармакокінетику препарату відносно цієї групи хворих немає.

Показання для застосування. Тяжкі, що не піддаються іншим видам лікування, формивузликово-кістозних акне у дорослих, зокрема, кістозні та конглобатні акне,особливо на тулубі; акне, що супроводжуються тяжкою депресією абодисморфофобією; акне зі схильністю до рубцювання; атипові акне, наприклад, затипом піодермії обличчя.

Спосіб застосування та дози. Лікування слід розпочинати у дорослих з дози 0.5 мг/кг на добу. Нерідкона початку лікування відмічається короткочасне загострення захворювання.Ефективність і побічні дії у різних хворих відрізняються, тому через 4 тижнітерапії слід індивідуально підібрати підтримуючу дозу дорослим від 0.1 до 1.0мг/кг на добу. Максимальну добову дозу 1 мг/кг можна призначати лише протягомобмеженого часу. Звичайно курс лікування триває в цілому 16 тижнів. При оцінцірезультатів терапії необхідно пам’ятати, що нерідко поліпшення стану пацієнта триваєі після відміни лікування. У зв’язку з цим повторний курс слід призначати нераніше ніж через 8 тижнів. Дозу для повторного лікування призначають відповіднодо вищенаведених рекомендацій.Капсули приймають під час їжі, малі дози – в один прийом, великі – водин або декілька прийомів на добу.

Побічна дія. Більшість побічних дій Роаккутану залежить від дози. Найчастішеспостерігаються симптоми, пов’язані з гіпервітамінозом А, тобто сухістьслизових оболонок, яку на губах можна зменшити нанесенням жирової мазі. Сухістьслизової оболонки носа може призводити до носових кровотеч, а сухість слизовоїоболонки гортані – до захриплості голосу. Сухість очей може викликатикон’юнктивіт і виникнення оборотних помутнінь кришталика. Явища кон’юнктивітузменшуються при застосуванні мазі для очей. Через неспереносимість контактнихлінз під час лікування хворий мусить носити окуляри. У поодиноких випадках ухворих можуть виникати реакції фоточутливості. Описані окремі випадкисвітлобоязні, порушення темнової адаптації (зниження гостроти сутінкового зору)і катаракти, а також васкуліту (наприклад, гранулематоз Вегенера), зменшеннячисла лейкоцитів і еритроцитів (анемія і нейтропенія), збільшення або зменшеннячисла тромбоцитів, прискорення ШОЕ, порушення слухового сприйняття визначенихзвукових частот, місцеві і системні інфекції, викликані грампозитивнимизбудниками (Staphylococcus aureus).Крім того, можуть розвитися шкірні висипи, свербіж, еритема/дерматитобличчя, пітливість, гнійні гранульоми, пароніхія, дистрофія нігтів і посиленерозростання грануляційної тканини. Є повідомлення про поодинокі випадкипотоншання волосся, а також фульмінантні форми акне, гірсутизм,гіперпігментація (на обличчі), м’язовий і суглобовий біль, рідше – запальнізахворювання кишечнику (коліт, ілеїт, кровотечі), гіперурикемія, психічнірозлади і порушення з боку ЦНС (наприклад, відхилення в поведінці, депресія,напади судом).Кісткові зміни та гіперостози (тобто передчасне окостеніння епіфізів)спостерігалися у дітей і дорослих, які протягом тривалого часу отримуваливеликі дози Роаккутану, до того ж зазвичай за іншими показаннями, ніж кістозніакне.У хворих з кістозними акне, які отримали один курс Роаккутану, інодіспостерігалися мінімальні явища гіперостозу. Через можливий розвиток цих кістковихзмін необхідно в кожному випадку ретельно співставляти можливу користь відлікування з можливим ризиком. Застосування Роаккутану повинно обмежуватисятяжкими випадками захворювання.Спостерігалися окремі випадки доброякісної внутрішньочерепної гіпертензіїі порушення зору, іноді – нудота та головний біль.Відзначалося тимчасове й оборотне збільшення активності трансаміназ, атакож декілька випадків гепатиту, пов’язаних з прийомом Роаккутану. У багатьохтаких випадках зміни не виходили за межі норми й у процесі лікуванняповерталися до початкових значень. Проте в інших випадках було необхіднозменшити дозу або припинити лікування Роаккутаном.Спостерігалося також підвищення концентрації тригліцеридів іхолестерину в сироватці, а також зменшення рівнів ліпопротеїнів високоїщільності, особливо при призначенні препарату у великих дозах, а також у хворихз вказівками на порушення ліпідного обміну, діабет, ожиріння й алкоголізм усімейному анамнезі. Ці зміни також залежать від дози, і нормальні показники відновлюютьсяпісля зменшення дози або відміни препарату. Про можливість виникнення побічнихявищ потрібно попереджувати кожного хворого.В поодиноких випадках розвиваються лімфаденопатія ігематурія/протеїнурія. У хворих з гіпертригліцеридемією (>800 мг%), якіодержують Роаккутан, існує ризик розвитку панкреатиту.Кератит на фоні лікування Роаккутаном виникає рідко і пов’язаний,можливо, із синдромом сухих очей. З цієї причини хворих, особливо із синдромомсухих очей, варто спостерігати на предмет розвитку кератиту.Описані дуже рідкі випадки розвитку бронхоспазму, іноді у пацієнтів застмою в анамнезі.

Протипоказання. Роаккутан протипоказаний при вагітності і годуванні груддю, печінковійта нирковій недостатності, гіпервітамінозі А, вираженій гіперліпідемії іпідвищеній чутливості до препарату.

Передозування. Незважаючи на низьку гостру токсичність Роаккутану, при випадковомупередозуванні можуть з’явитися ознаки гіпервітамінозу А. Ці симптоми оборотні.Протеу перші декілька годин після передозування може знадобитися промивання шлунка.

Особливості застосування. Одночасне місцеве лікування із застосуванням інших кератолітичних таексфоліативних засобів проти акне, а також одночасне УФ-опромінення непоказані. Хворі повинні уникати впливу сонячного проміння. За необхідностідодатково можна призначати м’які засоби місцевої дії.Роаккутан повинні призначати лише лікарі, переважно дерматологи, якімають досвід застосування системних ретиноїдів, усвідомлюючи ризиктератогенності при застосуванні Роаккутану під час вагітності.Рекомендується контролювати функцію печінки до лікування, через 1місяць після його початку, а потім кожні 3 місяці.Варто визначати також рівень ліпідів у сироватці натще (до лікування,через 1 місяць після початку і наприкінці 3-4-місячного курсу). Хворим з групивисокого ризику (з діабетом, ожирінням, алкоголізмом або порушеннями жировогообміну) при лікуванні Роаккутаном може знадобитися частіший контроль. Занаявності діабету або підозрі на нього рекомендується частіше визначати рівеньглюкози. Є повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові натще і провипадки захворювання на діабет у ході лікування Роаккутаном, хоча їх причиннийзв’язок з прийомом препарату не встановлено. Оскільки спостерігалося декілька випадків погіршення нічного зору нафоні терапії Роаккутаном, а також одиничні випадки утримання цього стану іпісля відміни терапії, пацієнти мають бути застережені щодо можливості появитакої проблеми, особливо при роботі та керуванні транспортом у темний періоддоби.Не можна проводити агресивну дермабразію на фоні лікування Роаккутаномі протягом 5–6 місяців після лікування, оскільки існує великий ризик появигіпертрофічних шрамів в атипових зонах.У хворих, які отримують або незадовго до цього (1 – 2 тижні) отримувалиРоаккутан, не можна брати донорську кров для переливання жінкам дітородноговіку.Достатнього досвіду застосування препарату у дітей немає, тому нерекомендується застосовувати препарт у цій віковій категорії. ВагітністьРоаккутан – препарат із сильною тератогенною дією. Тому вінпротипоказаний не лише жінкам, що вже вагітні або можуть завагітніти під часлікування, а й всім жінкам дітородного віку. Якщо вагітність настає у тойперіод, коли жінка приймає Роаккутан (у будь-якій дозі і навіть нетривалийчас), існує дуже велика небезпека народження дитини з вадами розвитку. Дітородний вікРоаккутан протипоказаний жінкам дітородного віку, якщо тільки станжінки не відповідає всім нижчеперерахованим критеріям: - вона страждає на тяжку форму кістозних акне, що спотворюють її,стійких до звичайних методів лікування; - вона розуміє і буде виконувати вказівки лікаря; - вона в змозі дотримуватися надійних та обов’язкових засобівконтрацепції; - протягом одного місяця до лікування Роаккутаном, під час лікування тапротягом місяця після його закінчення вона без перерви користується ефективнимиметодами контрацепції; - вона проінформована лікарем про небезпеку вагітності в ході лікуванняРоаккутаном і протягом одного місяця після його закінчення;- вона підтверджує, що розуміє суть запобіжних заходів;- має негативний результат обстеження на вагітність, що було проведеноза 2 тижні до початку лікування. Під час лікування тест на вагітністьрекомендується проводити щомісяця; - лікування Роаккутаном розпочинається лише на 2–3-й день нормальногоменструального циклу; - лікуючись з приводу рецидиву захворювання, вона повинна постійнокористуватися тими ж ефективними методами контрацепції протягом одного місяцядо початку лікування Роаккутаном, під час лікування і протягом місяця післяйого завершення. Використання протизаплідних засобів, з огляду на вищенаведенівказівки, варто рекомендувати навіть тим жінкам, які звичайно не застосовуютьконтрацепції через безпліддя. Якщо, незважаючи на вжиті заходи, під часлікування Роаккутаном або протягом місяця після його закінчення жінка все жзавагітніла, існує високий ризик дуже тяжких вад розвитку плоду (зокрема, збоку центральної нервової системи, серця і великих кровоносних судин). Крімтого, збільшується ризик самовільних викиднів. У людини документальнопідтверджені тяжкі уроджені вади розвитку плода, пов’язані з призначеннямРоаккутану, у тому числі гідроцефалія, мікроцефалія, аномалії зовнішнього вуха(мікротія, звуження або відсутність зовнішнього слухового проходу),мікрофтальмія, серцево-судинні аномалії, вади розвитку обличчя, вилочковоїзалози, недостатність паратгормону і вади розвитку мозочка
Переглядів: 2390 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я