А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

Омнопон (Omnoponum)

основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або жовтувата рідина;

склад: 1 мл розчину містить морфіну гідрохлориду – 11,5 мг, носкапіну – 5,4мг папаверину гідрохлориду – 0,72 мг, кодеїну – 1,44 мг, тебаїну – 0,1 мг;допоміжні речовини: динатрію едетат, гліцерин, розчин кислотихлористоводневої 1 М, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Аналгетики. Опіоїди. Природні алкалоїди опію.Морфін, комбінації. Код АТС N02A A51.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка.Опіоїдний аналгетик.Має виражений аналгетичний ефект. Механізм дії зумовлений стимуляцією різнихпідвидів опіоїдних рецепторів центральної нервової системи (дельта-, мю- ікапа-). Збудження дельта-рецепторів зумовлює аналгезію; мю-рецепторів -супраспинальну аналгезію, ейфорію, фізичну залежність, пригнічення дихання,збудження центрів блукаючого нерва; капа-рецепторів - спінальну аналгезію,седативний ефект, міоз. Пригнічує міжнейронну передачу больових імпульсів у центральній частиніаферентного шляху, знижує емоційну оцінку болю, викликає ейфорію, яка сприяєформуванню залежності (фізичної і психічної). Знижуючи збудливість больовихцентрів, чинить протишокову дію. У високих дозах седативну активність, викликаєснодійний ефект. Гальмує умовні рефлекси, знижує сумаційну здатністьцентральної нервової системи, потенціює дію депримуючих засобів. Зменшуєзбудливість центру терморегуляції, стимулює виділення вазопресину. На судиннийтонус практично не впливає. Пригнічує дихальний центр, знижує збудливістькашльового центру, збуджує центри блукаючого нерва, викликаючи появубрадикардії, стимулює нейрони окорухових нервів, звужує зіницю (міоз). Можестимулювати хеморецептори тригерних зон довгастого мозку і індукувати нудоту таблювання. Пригнічує блювальний центр, тому застосування препарату у повторнихдозах і блювальних засобів, що вводять після нього, не викликають блювання.Підвищує тонус гладенької мускулатури внутрішніх органів: сфінктерів Одді,сечового міхура, антральної частини шлунка, кишечнику, жовчовивідних шляхів,бронхів. Послаблює перистальтику, уповільнює рух харчових мас, сприяє розвиткузапору. Омнопон у ряді випадків краще переноситься, ніж морфін, рідше викликаєспазм гладкої мускулатури (у зв’язку зі спазмолітичним впливом папаверину,тебаїну і наркотину).Фармакокінетика. При підшкірному введенні швидко всмоктується усистемний кровоток. Більша частина дози метаболізується з утвореннямглюкуронідів і сульфатів. Проникає крізь гістогематичні бар’єри, у тому числігематоенцефалічний, плацентарний (може викликати пригнічення дихального центруплода), надходить в грудне молоко. Період напіввиведення становить 2–3 години.Виводиться у вигляді метаболітів переважно нирками – 90%, решта – із жовчю,невеликі кількості виділяються усіма залозами внутрішньої секреції. Припорушенні функції печінки і нирок, а також у пацієнтів літнього віку можливезбільшення періоду напіввиведення.

Показання для застосування. Больовий синдром сильної інтенсивності, у т.ч. призлоякісних новоутвореннях, інфаркті міокарда, тяжких травмах, підготовці дооперації і у післяопераційному періоді.

Спосіб застосування та дози. Препарат вводять підшкірно. Режим дозуванняіндивідуальний. Як правило, дорослим вводять по 1 мл. Максимальні дози для дорослих: разова – 1,5 мл, добова – 5 мл.Дітям від 2 до 7 років підшкірно вводять 0,05 мл на рік життя, дітям8–10 років – 0,3 мл, від 10 років – 0,4 мл.

Побічна дія. З боку серцево-судинної системи: брадикардія.З боку дихальної системи: пригнічення дихання.З боку нервової системи: седативна або збуджувальна дія (особливо улітніх пацієнтів), делірій, галюцинації, підвищення внутрішньочерепного тиску зімовірністю подальшого порушення мозкового кровообігу.З боку травної системи: нудота, блювання, запори, холестаз в головнійжовчній протоці. З боку сечовидільної системи: порушення відтоку сечі або погіршенняцього стану при аденомі передміхурової залози і стенозі уретри.Інші: алергічні реакції.

Протипоказання. Порушення дихання внаслідок пригнічення дихальногоцентру, тяжка печінкова недостатність, черепно-мозкова травма,внутрішньочерепна гіпертензія, інсульт, кахексія, епілептичний статус, загальнесильне виснаження, біль в животі неясної етіології, гостра алкогольнаінтоксикація, делірій, дитячий вік до 2 років, одночасне лікування інгібіторамимоноаміноксидази, гарячка, індивідуальна підвищена чутливість до компонентівпрепарату, вагітність, період годування груддю у жінок.

Передозування. Найбільш рання і небезпечна проява – пригніченнядихального центру. Лікування: загальнореанімаційні заходи, призначенняантагоністів і агоністів-антагоністів опіатних рецепторів (налоксон, налорфін).Специфічним антидотом при отруєнні морфіном є налоксон (по 0,01 мг/кг маситіла, внутрішньовенно, у разі необхідності – кожні 20–30 хвилин, далі з перервою2 години внутрішньом’язово до відновлення дихання). Проводять трансфузійнутерапію, оксигенотерапію, перитонеальний діаліз. Аналептики протипоказані.

Особливості застосування. Не застосовують для знеболення пологів, оскількиморфін проникає крізь плацентарний бар’єр і може викликати пригнічення диханняу новонародженого.З обережністю застосовують при порушенні функції печінки і нирок,гіпотиреозі, недостатності кори надниркових залоз, гіпертрофії простати, шоку,міастенії, запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, а також упацієнтів після 60 років.Викликає виражену ейфорію. При повторному застосуванні можливийрозвиток лікарської залежності. Синдром відміни може виникати через декількагодин після припинення тривалого курсу лікування і досягати максимуму через36–72 години.В період лікування омнопоном не слід керувати автотранспортом ізайматися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребуютьшвидкості психомоторних реакцій. В період лікування не допускати вживанняалкоголю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні: з іншимипрепаратми, що чинять депресивний вплив на центральну нервову систему, можливепосилення пригнічення центральної нервової системи; з бета-адреноблокаторами –посилення пригнічувального впливу на центральну нервову систему; з бутадіоном –можлива кумуляція морфіну; з допаміном – зменшення аналгезивної дії омнопону; зциметидином – посилення пригнічення дихання; з похідними фенотіазину ібарбітуратами – посилення гіпотензивного ефекту і пригнічення дихання. Тривалезастосування барбітуратів (особливо фенобарбіталу) або наркотичних аналгетиківвикликає розвиток перехресної толерантності. Хлорпромазин посилює аналгетичний,а також міотичний і седативний ефекти омнопону.Налоксон усуває пригнічення дихання і аналгезію, викликані наркотичнимианалгетиками. Налорфін усуває депресію дихання, викликану наркотичнимианалгетиками, при збереженні їх знеболювальної дії.

Умови та термін зберігання. Згідно з вимогами до зберігання наркотичнихзасобів, в захищеному від світла місці при температурі від 8 0С до15 0С. Термін придатності – 3 роки
Переглядів: 1069 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я