А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

Невірапін (Nevirapine)

міжнародна та хімічна назви: невірапін (nevirapinum),6Н-дипіридо [3-2-в: 2’3’-е] [1.4] діазепін-6-один,11-циклопропіл-5,11-дигідро-4-метил;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору,двоопуклі, овальної форми, з рискою на одному боці, з рискою та відбитком “С”по одну сторону від риски і відбитком “35” по другу сторону від риски на іншомубоці;

склад: одна таблетка містить невірапіну 200 мг;допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна,натрію крохмальгліколят, повідон К-30, вода очищена, кремнію колоїдногодіоксид, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби для системного застосування.Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази. Невірапін.Код АТС J05A G01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Противірусний засіб,ненуклеозидний інгібітор зворотної транскриптази вірусу імунодефіциту людини Ітипу (ВІЛ-1). Діюча речовина препарату – невірапін, безпосередньо зв’язуєтьсяіз зворотною транскриптазою і блокує РНК- і ДНК-залежну активність ДНК-полімерази, що призводить до руйнування каталітичного центра вірусного ензиму.Дія невірапіну не пов’язана із конкурентним впливом по відношенню донуклеозидів і трифосфатів нуклеозидів. Препарат не впливає на зворотнутранскриптазу вірусу імунодефіциту людини ІІ типу (ВІЛ-2), а також неактивнийпо відношенню до ДНК полімерази людини α, β, γ, δ.Фармакокінетика. Всмоктування. Невірапін швидко абсорбується ізшлунково-кишкового тракту, біодоступність становить > 90 %. Максимальнаконцентрація в сироватці крові досягається приблизно через 4 години післявнутрішнього прийому препарата в однократній дозі 200 мг. Зв’язування ізбілками плазми крові становить приблизно 60 %.Розподіл. Швидко розподіляється по тканях організму, проникає черезгематоенцефалічний та плацентарний бар’єри, в грудне молоко, кров плода.Концентрація діючої речовини в спинномозковій рідині становить 45 ± 5 % від іїконцентрації в плазмі.Піддається біотрансформації в печінці за допомогою ферментів цитохромуР450 із утворенням декількох гідроксильованих метаболітів.Виведення. Близько 81,3 ± 11,1 % препаратувиводиться нирками, близько 10,1 ± 1,5 % – із калом. Менш ніж 5 % незміненогоневірапіну визначається в сечі, інша кількість виводиться у виглядіглюкуронідних кон’югатів гідроксильованих метаболітів.Період напіввиведення після однократного прийому 200мг невірапіну становить 45 годин, при курсовому застосуванні зменшується до25-30 годин. Не кумулює в організмі.

Показання для застосування. Лікування ВІЛ-інфекції, спричиненої вірусом І типув складі комбінованої антиретровірусної терапії у дорослих та дітей.Хіміопрофілактика у ВІЛ-позитивних вагітних жінок під час пологів зметою запобігання передачі віруса дитині від матері і початкової профілактикиВІЛ-інфекції у новонароджених.

Спосіб застосування та дози. Дорослим для лікування ВІЛ-інфекції препаратпризначають у складі комплексної антиретровірусної терапії внутрішньо,незалежно від прийому їди. Таблетку слід ковтати цілою і запивати водою.В перші 14 днів лікування Невірапін призначається в дозі 200 мг (однатаблетка) на добу, у подальшому – по 200 мг 2 рази на добу.Тривалість терапії визначається лікарем за допомогою моніторингукількості CD4 лімфоцитів пацієнта.Для лікування ВІЛ-інфекції у дітей препарат призначають у складікомплексної антиретровірусної терапії внутрішньо, під час їди.Початкова доза становить 4 мг/кг один раз на добу протягом 14 днів.Потім дозу збільшують. Дітям віком від 2 місяців до 8 років через два тижнялікування при відсутності побічних проявів препарат призначають у дозі по 7мг/кг два рази на добу, дітям віком від 8 років – в дозі по 4 мг/кг два рази надобу.Препарат можна також призначати із урахуванням поверхні тіла дитини,тоді початкова доза, незалежно від віку дитини, становитиме 150-200 мг/м2дитини один раз на добу в перші 14 днів лікування, у подальшому – 300-400 мг/м2на добу, розподіляючи на два прийоми.Тривалість терапії визначається лікарем. Кожні три місяці необхіднекорегування дози в залежності від ваги або поверхні тіла дитини.Для профілактики ВІЛ-інфекції у новонароджених дітей препарат призначаютьматерям, інфікованим вірусом імунодефіциту І типу, однократно, під час пологів,у дозі 200 мг невірапіну (1 таблетка) у комплексі із іншими антиретровіруснимипрепаратами. Новонародженій дитині невірапін призначається в дозі 2 мг/кг,однократно, одразу після пологів.

Побічна дія. Побічні ефекти, можливі при застосуванніневірапіну, перелічені нижче за органами і системами.Загальні прояви: можливі втомлюваність, головнийбіль, сонливість, лихоманка.З боку шкіри і її придатків: макулопапульозний або ерітематознийшкірний висип, свербіж; алергійні шкірні реакції у вигляді ангіоневротичногонабряку, кропивниці, у важких випадках – синдрому Стівенса–Джонсона, токсичногоепідермального некролізу.З боку травної системи:зниження апетиту, нудота, блювання, діарея, біль в животі, жовтяниця; можливийгепатит, в тому числі в фатальній фульмінантній формі.З боку опорно-рухового апарату: біль у кістках, артралгія, міалгія.З боку системи кровотворення:лімфаденопатія, анемія, еозинофілія, гранулоцитопенія.З боку сечовидільної системи:можливе порушення функції нирок З боку лабораторних показників: підвищення рівнів білірубіну,підвищення активності печінкових ферментів – АЛТ, АСТ,γ-глутарилтрансферази, лужної фосфатази.

Протипоказання. Підвищена чутливість до невірапіну або докомпонентів, які входять до складу препарата, перший триместр вагітності,період лактації.

Передозування. Симптоми передозування спостерігались призастосуванні невірапіну в дозі 800 – 1800 мг на добу протягом до 15 днів іпроявлялись у вигляді алергійних реакцій – шкірний висип, ангіоневротичнийнабряк, вузлувата еритема, а також у вигляді загальних проявів порушеннясамопочуття – втомлюваність, головний біль, сонливість, лихоманка, нудота,блювання.Лікування: специфічного антидоту не існує. Призначають промиванняшлунка і кишечника, застосування ентеросорбентів (активоване вугілля),симптоматичну терапію.Після відміни препарату спостерігається зворотний розвиток симптомівпередозування.

Особливості застосування. Лікування препаратом повинно проходити підспостереженням лікаря, якій має досвід лікування пацієнтів, інфікованих вірусомімунодефіциту людини та хворих на СНІД. В ході лікування необхідний моніторингвірусного навантаження пацієнта та кількості CD4 лімфоцитів.Під час лікування необхідно інформувати пацієнта, що прийом препаратане запобігає зараженню вірусом імунодефіциту людини через статевий контакт абочерез заражену кров, і що препарат не виліковує від ВІЛ-інфекції, і тому упацієнтів зберігається ризик розвитку розгорнутої картини хвороби ізпригніченням імунітету та виникненням опортуністичних інфекції і злоякіснихновоутворень.Слід враховувати, що при застосуванні Невірапіну в якості монотерапії швидкоі практично завжди розвивається стійкість вірусів до препарату. Тому невірапінслід застосовувати в комбінації з іншими антиретровірусними препаратами.Під час лікування Невірапіном необхідний моніторинг рівнів печінковихтрансаміназ в крові, особливо в перші 6 місяців лікування. При помірному абозначному відхиленні показників від норми, лікування припиняють до їхнормалізації, потім препарат призначають дорослим в дозі 200 мг/добу. Якщопротягом 7 днів відновленого застосування Невірапіну зростання показників АЛТ іАСТ не відмічається, дозу дорослим можна збільшувати до 200 мг 2 рази на добу;якщо рівні трансаміназ будуть зростати і далі, препарат відміняють.Під час лікування препаратом можливий розвиток шкірних алергійнихпроявів. Якщо вони з’являються в початковий період терапії (перші 14 днів),помірно виражені, проявляються у вигляді свербежу, ерітематозного абомакулапапульозного висипу, лікування не припиняють, але і дозу Невірапіну непідвищують. Препарат негайно відміняють при вираженому ерітематозному абомакулопапульозному висипі, лихоманці, ангіоневротичному набряку, синдроміСтівенса–Джонсона, токсичному епідермальному некролізі.Препарат з обережністю призначають пацієнтам із порушеннями функціїнирок.При призначенні препарата дітям, перерахунок дози зурахуванням маси тіла дитини проводять кожні 3 місяці лікування. У противномувипадку дози згодом стануть недостатніми, що загрожує виникненням резистентнихштамів ВІЛ.Застосування при вагітності та в період лактації.Застосування препарату під час вагітності можливе, якщо очікуваний ефект відтерапії перевищує потенціальний ризик для плода. Під час лікування слідприпинити грудне вигодовування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Невірапін може зменшувати концентрацію вплазмі препаратів, які активно метаболізуються в організмі людини за допомогоюферментів цитохрому Р450.Застосування препарату в комбінації із аналогами нуклеозидів(зидовудин, діданозин, залцитабін) не потребує змін в режимі дозування; невстановлено також клінічно значимої взаємодії невірапіну із інгібіторамипротеаз (саквінавір, ритонавір, индинавір).Невірапін зменшує площу під кривою “концентрація – час” (AUC) і Cmaxкетоконазолу, а кетоконазол збільшує концентрацію невірапіну в плазмі на 15–28%(не слід призначати кетоконазол із невірапіном одночасно, кетоконазол можназаміняти препаратами із нирковим шляхом виведення, наприклад, флуконазолом).Індуктори ізоферменту CYP цитохрому Р450, такі, як рифампіцин ірифабутин, зменшують Cmax невірапіну, однак, на даний час даних длявизначення необхідних змін у дозуванні при їх одночасному застосуваннінедостатньо.Препарати звіробою зменшують концентрацію невірапіну і іншихненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази в крові (навіть до рівнянижче терапевтичного), тому їх одночасне застосування не рекомендується(можливі втрата ефективності і розвиток стійкості вірусів).Інгібітори ізоферменту CYP цитохрому Р450, наприклад, кларитроміцин,збільшують AUC и Cmax невірапіну, однак, передбачається, що при їходночасному застосуванні немає необхідності змінювати режим дозування.При одночасному застосуванні невірапіну із циметидином збільшуєтьсямінімальна стійка концентрація невірапіну в плазмі.Препарат змінює фармакокінетичні параметри пероральних контрацептивів –зменшує концентрацію в крові і прискорює виведення, тому існує ризик зменшенняїх ефективності (при необхідності контрацепції рекомендується перехід на інші,наприклад, бар’єрні методи, а при застосуванні пероральних контрацептивів поіншим показанням слід постійно контролювати їх терапевтичну ефективність).Кетоконазол і еритроміцин інгібують утворення гідроксильованихметаболітів невірапіну.Невірапін може зменшувати концентрацію метадону в плазмі за рахунокпосилення його метаболізму в печінці, що призводить до розвитку наркотичногосиндрому відміни (потрібен контроль лікування і, при необхідності, корекціядозування).

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла,недоступному для дітей місці, при температурі не вище 30°С, в оригінальнійупаковці.Термін придатності − 2 роки
Переглядів: 767 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я