А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

Н і м о т о п (N i m o t o p)

міжнародна назва: nimodipine;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий жовтуватий розчин;

склад: 1 флакон 50 мл містить 10 мг німодипіну;допоміжні речовини: спирт етиловий 96%, макрогол400, натрію цитрат, кислота лимонна безводна, вода для ін’єкцій.

Форма випуску.Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група.Селективні антагоністи кальцію з переважним впливомна судини. Код АТС С08СА06.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.Німодипін – блокаторкальцієвих каналів, похідне дигідропіридину. Вибірково діє на кальцієві каналитипу L, блокуючи трансмембранне надходження іонів кальцію. Особливістюпрепарату є його переважний вплив на кровопостачання головного мозку. Препаратвиявляє дилатаційну дію на судини мозку і має протиішемічні властивості.Препарат запобігає або усуває спазми судин, спричинені різноманітнимибіологічно активними речовинами (серотонін, простагландини, гістамін), виявляєнейро- та психотропну активність.Під впливом німодипіну відбувається більш вираженезбільшення перфузії в уражених відділах головного мозку з недостатнімкровопостачанням, ніж у здорових ділянках. Особливо чітко цей ефект виявляєтьсяпри спазмах кровоносних судин після субарахноїдальної кровотечі. Своєчаснепризначення препарату сприяє зменшенню тяжкості симптомів, обумовлених ішемієюмозку, а в ряді випадків – зменшенню летальності.Фармакокінетика.Всмоктування.При тривалій інфузії зі швидкістю0,03 мг/кг/год середні сталі концетрації німодипіну в плазмі крові досягаютьзначень 17,6-26,6 нг/мл. Після внутрішньовенної болюсної інфузії відзначаєтьсядвофазне зниження концентрації нимодипіну в плазмі крові через 5-10 хв іприблизно через 60 хв. Об’єм розподілу німодипіну становить 0,9-1,6 л/кг,загальний кліренс – 0,6-1,9 л/год/кг.Розподіл.Зв’язування з білками плазми досягає 97-99%.Проникає крізь плаценту. Концентрація німодипіну і його метаболітів вматеринському молоці значно перевищує концентрацію в плазмі крові. Німодипіндобре проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр і виявляється в спинномозковійрідині в концентрації, що відповідає 0,5% рівня препарату в плазмі крові.Метаболізм та виведення. Німодипін метаболізуєтьсяшляхом дигідрогенізації дигідроперидинового кільця та окислювальногорозщеплення ефірів. Три основних метаболіти, що виявляються в плазмі крові, немають клінічно значимої фармакологічної активності.Вплив німодипіну на активність печінкових ферментівне вивчався. Німодипін виводиться з організму у вигляді метаболітів: 50%введеної дози - із сечею, 30% - з жовчю.Період напіввиведення німодипінустановить 1,1-1,7 год. Остаточний період напіввиведення - 5-10 год.

Показання для

застосування. Профілактика і лікуванняішемічних неврологічних розладів, обумовлених спазмом судин головного мозкупісля субарахноїдального крововиливу внаслідок розриву аневризми.

Спосіб застосування та дози.Внутрішньовенна інфузіяКурс інфузійної терапії починають звнутрішньовенного краплинного введення Німотопу дорослим в дозі 2 мг (10 млрозчину) протягом 2 годин – з урахуванням маси тіла хворого за 1 годину вводять0,015 мг/кг. Потім за умови доброї переносимості препарату (відсутністьвираженої гіпотензії) дозу збільшують до 2 мг/год, що відповідає 0,030 мг/кг за1 годину. Пацієнтам з масою тіла менше 70 кг і особам з лабільним артеріальнимтиском введення препарату варто починати з дози 0,5 мг/год (2,5 мл розчину за 1годину).Інфузійний розчин Німотоп® застосовуєтьсядля безперервного внутрішньовенного вливання через центральний катетер іззастосуванням інфузійного насоса та триканального крана одночасно з одним знаступних розчинів: 5% глюкози, 0,9% натрію хлорид, розчин Рінгера з молочноюкислотою і магнезією, розчин декстрану 40 або 6% гідроксіетилонового крохмалю успіввідношенні приблизно 1:4 (Німотоп® / інший розчин). В якостісупутньої інфузії також може використовуватись манітол, людський альбумін абокров.Розчин Німотоп® не можна додавати вінфузійний флакон або змішувати з іншими препаратами. Рекомендуєтьсяпродовжувати введення німодипіну в ході анестезії, хірургічих втручань таангіографії. Для сполучення поліетиленової трубки, по якій надходить розчинНімотоп®, каналу надходження супутнього розчину та центрального катетеранеобхідно використовувати триканальний кран.З метою профілактики внутрішньовенну терапіюнімодипіном слід починати не пізніше, ніж через 4 дні після крововиливу, іпродовжувати протягом всього періоду максимального ризику розвитку вазоспазму, тобтодо 10-14 днів після субарахноїдального крововиливу.Після закінчення інфузійної терапії протягомнаступних 7 днів рекомендується пероральний прийом таблетованої форминімодипіну дорослим в дозі 60 мг x 6 разів на добу (кожні 4 години).Якщо в процесі терапевтичного або профілактичногозастосування розчину Німотоп® проводиться хірургічне лікуваннякрововиливу, внутрішньовенну терапію німодипіном необхідно продовжувати якмінімум протягом 5 днів після оперативного втручання.Терапевтичне застосування. Якщо вже мають місцеішемічні неврологічні порушення, спричинені вазоспазмом внаслідоксубарахноїдального крововиливу, інфузійну терапію потрібно розпочинати якомогараніше і проводити протягом щонайменше 5 днів, але не більше 14.Після закінчення інфузійної терапії протягомнаступних 7 днів рекомендується пероральний прийом таблетованої форминімодипіну дорослим в дозі 60 мг x 6 разів на добу (кожні 4 години).Якщо в процесі терапевтичного або профілактичногозастосування розчину Німотоп® проводиться хірургічне лікуваннякрововиливу, внутрішньовенну терапію німодипіном необхідно продовжувати якмінімум протягом 5 днів після оперативного втручання.Введення в цистерни головного мозку. В ходіхірургічного втручання свіжоприготований розчин німодипіну (1 мл інфузійногорозчину Німотоп® і 19 мл розчину Рінгера), підігрітий до середньоїтемператури тіла, можна вводити інтрацистернально. Розчин необхідно використатиодразу після приготування.Якщо у пацієнта виникають несприятливі реакції назастосування препарату, необхідно або зменшити дозу, або припинити терапіюнімодипіном. При тяжких порушеннях функції печінки, особливо при цирозіпечінки, біодоступність німодипіну може бути підвищена внаслідок зменшенняповноти первинного метаболізму і уповільнення метаболічної інактивації. Прицьому побічні реакції (наприклад, зниження артеріального тиску) можуть бутибільш вираженими. У таких випадках дозу необхідно зменшити, орієнтуючись нарівень артеріального тиску, а при необхідності відмінити лікування.Німодипін чутливий до дії світла, тому необхіднозапобігати прямому попаданню на нього сонячного світла: слід використовуватискляні шприци і з’єднувальні трубки чорного, коричневого, жовтого або червоногокольору; крім того, інфузійний насос і трубки доцільно обернути всвітлонепроникний папір. При розсіяному денному світлі або штучному освітленніНімотоп® можна використовувати протягом 10 годин без проведенняспеціальних запобіжних заходів.

Німодипін, активна речовина інфузійногорозчину Німотоп®, абсорбується полівінілхлоридом, тому дляпарентерального введення Німотопу® необхідно використовувати тількисистеми з поліетиленовими трубками.

Побічна дія.Органи шлунково-кишкового тракту: можливідиспептичні явища, нудота, у рідкісних випадках –діарея, сухість у роті, змінаапетиту, в поодиноких випадках - непрохідність кишечнику внаслідок йогопаралічу.Нервова система: можливі запаморочення, головнийбіль.Серцево-судинна система: можливі виражене зниженняартеріального тиску, гіперемія обличчя, припливи, відчуття жару в голові,підвищене потовиділення, а також брадикардія; в більш поодиноких випадках –тахікардія.Система крові: в дуже рідкісних випадках (<1%) –тромбоцитопенія.Лабораторні показники: підвищення активностітрансаміназ, лужної фосфатази і гамаглутамілтрансферази, порушення функціїнирок з підвищенням концентрації сечовини і/або креатиніну в плазмі крові. Прилікування слід враховувати, що препарат містить 23,7 об’ємних % спирту (200 мгспирту на 1 мл розчину) і 17% поліетиленгліколя 400.Місцеві реації: флебіт (при введенні інфузійногорозчину Німотопу в периферичні вени без супровідного розчину).

Протипоказання.Враховуючи серйозні показання, единим абсолютнимпротипоказанням є індивідуальна підвищена чутливість до препарату.

Передозування.Симптоми. При гострому передозуванні спостерігаютьсявиражена артеріальна гіпотензія, тахікардія або брадикардія.Лікування. Негайна відміна препарату. При подальшомузниженні артеріального тиску внутрішньовенно вводять норадреналін або дофамін.Оскільки специфічний антидот невідомий, терапія симптоматична.

Особливості застосування.Спеціальні попередження та запобіжні заходи. Тривалевнутрішньовенне вливання Німотопу варто проводити за допомогою інфузійногонасоса через центральний катетер, одночасно вливаючи кровозамінники або засобидля поповнення об’єму крові, що циркулює (5% розчин глюкози, 0,9% розчин натріюхлориду, розчин Рінгера з молочною кислотою і магнезією, розчин декстрану-40,6% розчин крохмалю, манітол, людський альбумін або кров).Німотоп не можна додавати в інфузійний пакет/флаконабо змішувати з іншими препаратами. Оскільки німодипін адсорбуєтьсяполівінілхлоридом, необхідно використовувати лише поліетиленові інфузійнітрубки. Під час наркозу, операції, ангіографії та інших лікувальних маніпуляційдоцільно продовжувати інфузію розчину німодипіну.Застосування німодипіну потребує особливоїобережності при генералізованому набряку тканин головного мозку, вираженомупідвищенні внутрішньочерепного тиску, а також при артеріальній гіпотензії зрівнем систолічного тиску менше 100 мм рт. ст.При лікуванні осіб літнього віку, хворих звираженими порушеннями функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації менше 20мл/хв) і тяжкою патологією серцево-судинної системи рекомендується індивідуальнийдобір дози препарату і систематичний контроль артеріального тиску, частотисерцевих скорочень, електрокардіограми, показників функцій нирок і печінки. Вразі потреби показане зменшення дози або відміна препарату.Вагітність і лактація. Дослідження з вивчення впливуінфузійного розчину німодипіну на репродуктивну функцію не проводилися. Привиникненні необхідності введення Німотопу під час вагітності варто ретельнооцінити очікувану користь і потенційний ризик.Досвіду застосування у дітей немає.Вплив на здатність керувати автомобілем і працюватиз технікою. Здатність керувати автомобілем і механізмами може бути порушена узв’язку з можливим виникненням запаморочення. При застосуванні інфузійногорозчину Німотопу цей фактор зазвичай не має значення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Тривале застосування німодипіну з флуксетином можепризвести до підвищення концентрації німодипіну у плазмі крові майже на 50%.Концентрація флуоксетину значно зменшується, прицьому вміст активного метаболіту флуоксетину – норфлуоксетин не змінюється.Одночасне тривале застосування німодипіну інортриптиліну призводить до невеликого збільшення концентрації німодипіну (прицьому концентрація нортриптиліну в плазмі крові не змінюється).При тривалому застосуванні галоперидолу не виявленолікарської взаємодії німодипіну з галоперидолом.Одночасне внутрішньовенне призначення зидовудину інімодипіну призводить до значного збільшення AUC для зидовудину і зниженняоб’єму його розподілу і кліренсу.У пацієнтів, що приймають гіпотензивні препарати,Німотоп® може збільшувати гіпотензивний ефект останніх.Необхідно по можливості запобігати одночаснмупризначенню з іншими антагоністами кальцію (наприклад, ніфедипіном, дилтіаземомабо верапамілом) або з препаратами L-ДОПА (при необхідності такого лікуванняйого необхідно проводити під ретельним наглядом лікаря).Сумісна терапія потенційно нефротоксичнимипрепаратами (наприклад, аміноглікозидами, цефалоспоринами, фуросемідом) можевикликати порушення функції нирок. Подібне лікування повинно проводитись підретельним наглядом. Якщо виявлено порушення функції нирок, лікуваннянімодипіном необхідно припинити.Одночасне внутрішньовенне введеннябета-адреноблокаторів може призвести до подальшого зниження артеріального тискуі порушення серцевої діяльності (аж до виникнення вираженої серцевоїнедостатності).Інфузійний розчин Німотоп®містить 23,7 об’ємних % спирту, необхідно враховувати можливу взаємодію спиртуз іншими лікарськими засобами.

Умови та термін зберігання.Зберігати в недоступному для дітей місці! Зберігатипри температурі не вище 30°С, в захищеному від світла місці. Термін придатності– 4 роки
Переглядів: 870 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я