А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

Лізиноприл алкалоїд (Lisinoprilalkaloid)

міжнародна та хімічна назви: лізиноприл (lisinopril);(2S)-1-(2S)-6-аміно-2-[[(1S)-1-карбокси-3-фенілпропіл]аміно]гексаноїл]пірол-2-карбоновакислота, дигідрат;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки 10 мг: круглі, двоопуклі таблетки світло-жовтого кольору, злінією розлому на одному боці, зі злегка помітними вкрапленнями пігменту;таблетки 20 мг: круглі, двоопуклі таблетки кремувато-рожевого кольору,з лінією розлому на одному боці, зі злегка помітними вкрапленнями пігменту.

склад: 1 таблетка містить 10 мг або 20 мг лізиноприлу (у вигляді дигідрату);допоміжні речовини: манітол, кальцію гідрофосфат безводний, крохмалькукурудзяний, крохмаль попередньо желатинізований, магнію стеарат, повідон,заліза оксид жовтий 10 і заліза оксид червоний 30 (для дози 20 мг).

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ).Код АТC C09АА03.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Лізиноприл блокує утворення ангіотензину II, який має судинозвужуючудію. Знижує загальний периферійний судинний опір, перед- і постнавантаження насерце, опір ниркових судин і поліпшує кровообіг у нирках. У більшості пацієнтівантигіпертензивний ефект виявляється через 1–2 години після пероральногоприйому препарату, максимальний – приблизно через 6–9 годин. Стабілізаціятерапевтичного ефекту настає через 3–4 тижні. Синдром відміни не розвивається.При застосуванні препарату підвищується толерантність до фізичногонавантаження, при цьому у хворих на артеріальну гіпертензію знижуєтьсяартеріальний тиск без розвитку рефлекторної тахікардії.Фармакокінетика. Абсорбція препарату після прийому дорівнює приблизно 25─50%. Одночасний прийом їжі не впливає на всмоктування препарату.Максимальна концентрація в плазмі крові реєструється приблизно через 6─8 годин. Лізиноприл незначною мірою зв’язується з білками плазми крові.Не метаболізується в організмі та виводиться із сечею в незміненому вигляді. У випадку порушення функції нирок виведення лізиноприлу знижуєтьсяпропорційно ступеню функціональних порушень.У пацієнтів старше 65 років, а також при серцевій недостатностінирковий кліренс лізиноприлу знижується.

Показання для застосування.Артеріальна гіпертензія.Хронічна серцева недостатність.Інфаркт міокарда у пацієнтів зі стабільними показниками гемодинаміки. Діабетична нефропатія при цукровому діабеті (у хворих наінсулінозалежний цукровий діабет при нормальному артеріальному тиску (АТ) та ухворих на інсулінонезалежний цукровий діабет з гіпертензією).

Спосіб застосування та дози.лізиноприл алкалоїд®таблетки приймають внутрішньо, незалежновід прийому їжі. Добову дозу добирають індивідуально.При артеріальній гіпертензії призначають у початковій дозі 10 мг 1 разна добу. Дозу добирають індивідуально, залежно від зниження артеріальноготиску. Звичайна доза становить 20─40 мг/добу протягом 1─3місяців. Максимальна добова доза дорівнює 40 мг/добу.При хронічній серцевій недостатності початкова доза повинна бутизниженою. Рекомендована доза становить 2,5─5мг 1 раз на добу. Дозу поступово збільшують всім пацієнтам протягом 2─4 тижнів до підтримуючої дози, яка найчастіше становить 5─20 мг 1 раз на добу. “Цільова” добова доза – 20 мг/добу.При інфаркті міокарда пацієнтам зі стабільними показниками гемодинамікичерез24 години після перенесеного інфаркту препарат призначають занижченаведеною схемою.Пацієнти із систолічним артеріальним тиском(АТ) вище 120 мм рт. ст. терапію починають з 5 мг, через 24 години зновупризначають дозу 5 мг, потім призначають дозу 10 мг 1 раз на добу, і надаліпідтримуюча доза становить 10 мг 1 раз на добу.Пацієнтам з низьким систолічним АТ (100─120 мм рт. ст.) після інфаркту в перші два дні призначають знижену дозу– 2,5 мг, і надалі підтримуюча доза становить 5 мг 1 раз на добу. При виникненнігіпотензії (систолічний АТ нижче або дорівнює100 мм рт. ст) добову дозу 5 мг знижують до2,5 мг. При виникненні пролонгованої гіпотензії (систолічний АТ нижче 90 мм рт.ст. більше 1 години) лікування треба припинити.Пацієнти одночасно повинні отримувати звичайну стандартну терапію зтромболітиками, ацетилсаліциловою кислотою та β-блокаторами.При діабетичній нефропатії початкова доза становить 2,5 мг/добу. Дозудобирають індивідуально. Режим дозування для пацієнтів з нирковою недостатністюУ пацієнтів з нирковою недостатністю режим дозування залежить відкліренсу креатиніну (КК). Для пацієнтів з КК 10−30 мл/хв початкова дозастановить 2,5 мг/добу. Підтримуючу дозу добирають індивідуально. Для хворих наінфаркт міокарда (з КК нижче 80 мл/хв) дозу добирають з обережністю.

Побічна дія.Лізиноприл Алкалоїд® спричиняє такі ж побічні дії, як і інші інгібіториАПФ. З боку серцево-судинної системи: біль у грудях, виражена гіпотензія,включаючи ортостатичну гіпотензію, передсердна та шлуночкова тахікардія,брадикардія, фібриляція передсердь; у хворих на ішемічну хворобу серця та зцереброваскулярними захворюваннями виражена гіпотензія може призвести доінфаркту міокарда або до цереброваскулярного інсульту.З боку дихальної системи: сухий кашель і бронхіт, іноді – синусит,риніт, бронхоспазм.З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, олігурія,анурія, гостра ниркова недостатність, уремія, протеїнурія. У пацієнтів зістенозом ниркової артерії та у хворих, які одночасно отримують діуретики, можеспостерігатись підвищення рівня креатиніну та азоту сечовини в сироватці крові.З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, слабкість,сонливість, рідко – астенічний синдром, сплутаність свідомості.З боку травної системи: нудота, діарея, блювання, запор, сухість уроті, диспепсія, анорексія, зміни смакових відчуттів, біль у животі,панкреатит, гепатоцелюлярна або холестатична жовтуха, гепатит.Алергічні реакції: шкірний висип, свербіж шкіри, ангіоневротичнийнабряк, бронхоспазм, рідко – синдром, який включає прискорення швидкостіосідання еритроцитів (ШОЕ), артралгію та появу антинуклеарних антитіл.З боку органів кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія,агранулоцитоз, анемія. Лабораторні показники: гіперкаліємія, підвищення рівня креатиніну таазоту сечовини в сироватці крові, рідко – підвищення активності печінковихтрансаміназ, гіпербілірубінемія.Інші: імпотенція, рідко – артралгія, міалгія, пропасниця, алопеція.

Протипоказання.Підвищена чутливість до лізиноприлу або інших компонентів препарату.Ангіоневротичний набряк, спричинений застосуванням інгібіторів АПФ, в анамнезі.Стеноз ниркової артерії (білатеральний або однобічний).Виражена ниркова недостатність і стан після трансплантації нирки;пацієнти, які перебувають на діалізі.Стеноз аорти з обструкцією шляхів відтоку, мітральний стеноз,гіпертрофічна кардіоміопатія.Первинний гіперальдостеронізм.Вагітність і годування груддю.Діти.

Передозування.Передозування призводить до пролонгованої артеріальної гіпотензії.Можливі прояви гіперкаліємії, гіпонатріємії, порушення функції нирок, що можепризвести до розвитку гострої ниркової недостатності.Специфічні антидоти не відомі. Лікування – симптоматичне та підтримуюче (промивання шлунка,застосування активованого вугілля, відновлення порушеного водно-електролітногобалансу).Лізиноприл може бути видалений з організму за допомогою гемодіалізу.

Особливості застосування.У випадку застосування лізиноприлу для лікування пацієнтів зреноваскулярними захворюваннями необхідно спостерігати за станом цих пацієнтівпротягом терапії та, якщо необхідно (залежно від рівня калію у крові), дозузнижувати або припиняти терапію лізиноприлом. У пацієнтів з однобічним абодвобічним стенозом ниркової артерії можливо накопичення в крові сечовини тасироваткового креатиніну. В цих випадках необхідно контролювати функцію нирок.Необхідно з обережністю призначати лізиноприл хворим на ішемічнухворобу серця та з цереброваскулярною недостатністю, тому що вираженагіпотензія може призвести до інфаркту міокарда або до цереброваскулярногоінсульту. Хворі на гострий інфаркт міокарда не повинні починати лікуваннялізиноприлом при систолічному АТ 100 мм рт. ст. або нижче. Прийом першої дози лізиноприлу може спричинити виражену гіпотензію,зокрема у пацієнтів, які одночасно приймають сечогінні засоби, у пацієнтів, якіперебувають на безсольовому режимі харчування, а також на гемодіалізі, узневоднених пацієнтів та у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю. При призначенні препарату в умовах діалізу з поліакрилвініловоюмембраною можливий розвиток анафілактичного шоку, тому рекомендуєтьсязастосування інших мембран.Порушення функції нирок при лікуванні лізиноприлом найчастішеспостерігається у хворих на гострий інфаркт міокарда або з хронічною серцевоюнедостатністю, в яких лікування інгібіторами АПФ може призвести до олігуріїта/або до прогресуючої азотемії, рідко – до гострої ниркової недостатності.Не призначати лізиноприл та інші інгібітори АПФ пацієнтам зі спадковимабо ідіопатичним ангіоневротичним набряком через підвищений ризик розвиткуангіоневротичного набряку.До інгібіторів АПФ можлива перехресна гіперчутливість.З обережністю призначають пацієнтам з порушенням функції печінки,хворим на цукровий діабет, з хворобами, які супроводжуються порушеннямикровоутворення, автоімунними захворюваннями, за умови хірургічних втручань, атакож пацієнтам похилого віку. В цих випадках терапію слід проводити підконтролем показників клінічних і лабораторних досліджень.Вагітність і годування груддю.Вагітність і годування груддю є протипоказанням для застосуваннялізиноприлу.Вплив на здатність керувати автотранспортними засобами та працювати змеханізмами.Лізиноприл Алкалоїд® не впливає на здатність керувати транспортнимизасобами та працювати з механізмами. На початку лікування можливий розвитокартеріальної гіпотензії, яка може спричинити зниження активності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.При одночасному застосуванні :з іншими антигіпертензивними засобами (з тіазидними діуретиками,β-блокаторами та антагоністами кальцієвих каналів) спостерігаєтсяпідсилення гіпотензивного ефекту;з нестероїдними протизапальними препаратами, естрогенами можливозниження гіпотензивного ефекту лізиноприлу;з калійзберігаючими діуретиками (зі спіронолактоном, тріамтереном,амілоридом), препаратами калію, замінниками солі, які містять калій,підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, особливо у хворих з порушеннямифункції нирок;з літієм спостерігається підвищення концентрації літію в крові;з алопуринолом, цитостатиками, імунодепресантами,глюкокортикостероїдами, прокаїнамідом можливий розвиток лейкопенії.Лізиноприл підсилює прояв алкогольної інтоксикації. Наркотики,снодійні, анксіолітики та анестетики в поєднанні з лізиноприлом спричинюютьпідсилення гіпотензивного ефекту.Прийом антацидних засобів може знизити гіпотензивний ефект лізиноприлу.Пероральні гіпоглікемізуючі засоби та інсулін при застосуванні зінгібіторами АПФ можуть підсилювати гіпотензивний ефект у перші тижнікомбінованої терапії.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці притемпературі не вище 25 єС. Термін придатності − 3 роки. Не застосовувати після закінченнятерміну придатності, зазначеного на упаковці
Переглядів: 1013 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я