А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

Зофран™ (Zofran™)

міжнародна та хімічна назви: ondansetron;1,2,3,9-тетрагідро-9-метил-3-[(2-метил-1Н-імідазол-1-іл)-метил]-4Н-карбазол-4-он,моногідрохлорид, дигідрат;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний стерильний розчин;

склад: 1 мл розчину містить 2 мл ондансетрону (у формі дигідратугідрохлориду); допоміжні речовини: кислоти лимонної моногідрат, натрію цитрат, натріюхлорид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протиблювотні засоби та препарати, що усуваютьнудоту. Антагоністи рецептоів серотоніну (5НТ3). Код АТС А04А А01.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.Ондансетрон – сильнодіючий високоселективний антагоніст 5НТ3 (серотонінових)рецепторів. Препарат попереджує або усуває нудоту і блювання, що спричиняютьсяцитотоксичною хіміотерапією та/або променевою терапією, а також післяопераційнінудоту і блювання. Механізм дії Зофрану до кінця не з'ясований. Можливо,препарат блокує виникнення блювотного рефлексу, виявляючи антагоністичну діювідносно 5НТ3-рецепторів, які локалізуються у нейронах якпериферичної, так і центральної нервової системи. Препарат не зменшує психомоторнуактивність пацієнта і не чинить седативного ефекту.Фармакокінетика.При внутрішньовенному введенні пікова концентрація у плазмі досягаєтьсяпротягом 10 хвилин. Основна частина введеної дози піддається метаболізму упечінці. Із сечею у незміненому вигляді виводиться менше 5 % препарату. Періоднапіввиведення – приблизно 3 години (у хворих похилого віку - 5 год).Зв'язування з білками плазми – 70-76 %.

Показання для застосування.Лікування нудоти і блювання, що спричинені цитотоксичною хіміотерапієюта променевою терапією.Профілактика та лікування післяопераційних нудоти і блювання.

Спосіб застосування та дози.Нудота і блювання, щоспричинені хіміотерапією та променевою терапієюДоросліЕметогенний потенціал терапії раку варіює залежно від дози такомбінації режимів хіміотерапії та променевої терапії, що застосовуються.Зофран в ін’єкціях застосовується в дозах 8–32 мг на добу, рекомендації длявибору дози надані нижче.Еметогенна хіміотерапія та променева терапія Рекомендована внутрішньовенна або внутрішньом’язова доза Зофрану – 8мг, у вигляді повільної ін’єкції, безпосередньо перед лікуванням.Для профілактики відстроченого або тривалого блювання після перших 24годин рекомендується пероральне або ректальне застосування препарату.Високоеметогенна хіміотерапіяПацієнтам, які отримують високоеметогенну хіміотерапію (наприкладвисокі дози цисплатину), Зофран може бути призначений у вигляді одноразовоїдози 8 мг, внутрішньовенно або внутрішньом’язово, безпосередньо передхіміотерапією. Дози, більші за 8 мг (до 32 мг), можуть бути застосовані лише увигляді внутрішньовенної інфузії на 50–100 мл фізіологічного розчину або іншоговідповідного розчинника; інфузія повинна тривати не менше 15 хвилин.Інший шлях – введення 8 мг Зофрану у вигляді повільної внутрішньовенноїабо внутрішньом’язової ін’єкції, безпосередньо перед хіміотерапією, з подальшимдворазовим внутрішньовенним або внутрішньом'язовим введенням 8 мг через 2 та 4години або постійною інфузією 1 мг/год протягом 24 годин.Вибір режиму дозування залежить від тяжкості еметогенного впливу.Ефективність Зофрану при високоеметогенній хіміотерапії може бутипідвищена додатковим одноразовим внутрішньовенним введенням дексаметазонунатрію фосфату в дозі 20 мг, перед хіміотерапією.Для профілактики відстроченого або тривалого блювання після перших 24годин рекомендується пероральне або ректальне застосування препарату.ДітиДітям від 4 років і старше Зофран у дозі 5 мг/м2 поверхнітіла може призначатись у вигляді одноразової внутрішньовенної ін’єкції,безпосередньо перед хіміотерапією, з подальшим застосуванням таблеток Зофранучерез 12 годин. Пероральне застосування повинно тривати ще 5 днів післязавершення курсу лікування.Досвід застосування Зофрану для лікування дітей до 4 років на сьогодніобмежений.Хворі похилого вікуЗофран добре переноситься пацієнтами старше 65 років, незалежно віддози, частоти та шляху введення препарату.Післяопераційні нудота іблюванняДорослі Для профілактики післяопераційних нудоти і блювання рекомендована дозаЗофрану становить 4 мг, у вигляді одноразової внутрішньом’язової або повільноївнутрішньовенної ін’єкції під час індукції в наркоз.Для лікування післяопераційних нудоти і блювання рекомендуєтьсяодноразове введення 4 мг Зофрану, у вигляді внутрішньом’язової або повільноївнутрішньовенної ін’єкції.ДітиДля запобігання післяопераційним нудоті і блюванню у дітей, якіоперуються під загальною анестезією, Зофран можна вводити у дозі 0,1 мг/кг маситіла (максимально - до 4 мг), шляхом повільної внутрішньовенної ін’єкції до,під час або після індукції анестезії. Для лікування післяопераційних нудоти іблювання, що вже розвинулися, Зофран також може вводитись у дозі 0,1 мг/кг(максимально - до 4 мг), шляхом повільної внутрішньовенної ін’єкції.Хворі похилого вікуДосвід застосування Зофрану для профілактики і лікуванняпісляопераційних нудоти і блювання у людей похилого віку обмежений, однакЗофран добре переноситься хворими старше 65 років, які отримують хіміотерапію.Пацієнти з нирковою недостатністюНемає необхідності у зміні режиму дозування або шляху призначенняпрепарату пацієнтам з порушенням функції нирок.Пацієнти з печінковоюнедостатністюУ пацієнтів з помірними і тяжкими порушеннями функції печінки кліренсЗофрану значно знижується, а період напіввиведення із сироватки крові -зростає. Для таких хворих максимальна добова доза препарату не повиннаперевищувати 8 мг.Пацієнти з порушенням метаболізмуспартеїну/дебрисоквінуПеріод напіввиведення ондансетрону у суб’єктів з порушенням метаболізмуспартеїну і дебрисоквіну не змінюється. У таких пацієнтів повторне введенняприводить до такої ж концентрації препарату, що й у хворих з неушкодженим метаболізмом.Тому зміна дозування або частоти введення не потребується.

Побічна дія.Побічна дія, відомості про яку наведені нижче, класифікована заорганами і системами та за частотою її виникнення. За частотою виникненнярозділена на такі категорії: дуже часто ≥1 на 10, часто ≥1 на 100та <1 на 10, не часто ≥1 на 1 000 та <1 на 100, рідко ≥1 на10 000 та <1 на 1 000, дуже рідко <1 на 10 000.Імунна системаРідко: реакції негайної гіперчутливості, часом тяжкі, аж доанафілаксії.Нервова системаДуже часто: головний біль.Часто: екстрапірамідні реакції, такі як окулогирний криз, дистонічніреакції без стійких клінічних наслідків, судоми.Рідко: запаморочення під час швидкого внутрішньовенного введенняпрепарату.Очні розладиРідко: скороминущіі зорові розлади (помутніння в очах), головним чиномпід час внутрішньовенного введення.Дуже рідко: минущаа сліпота, головним чином під час внутрішньовенногозастосування. У більшості випадків сліпоти вона минає протягом 20 хвилин.Більшість пацієнтів лікується хіміотерапевтичними препаратами, що містятьцисплатину. У деяких повідомленнях про минущу сліпоту вона вважаласякортикальною за походженням.СерецеНе часто: аритмії, біль у ділянці серця (з депресією сегмента ST абобез неї), брадикардія.СудиниЧасто: відчуття тепла або припливу крові.Не чато: гіпотензія.Дихальна система та органи грудної порожниниНе часто: гикавка.Шлунково-кишковий трактЧасто: запор.Гепатобіліарна системаНе часто: безсимптомне підвищення показників функції печінки.Ці випадки спостерігаються головним чином у хворих, які лікуютьсяхіміотерапевтичними препаратами, що містять цисплатину.Загальні розладиЧасто: місцеві реакції у ділянці внутрішньовенного введення.

Протипоказання.Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату.

Передозування.Даних про передозування Зофранунедостатньо. В більшості випадків симптоми схожі на ті, що описані у пацієнтів,яким вводили рекомендовані дози (див. “Побічна дія”). Специфічного антидотупроти препарату не існує, тому у випадках передозування повинна застосовуватисясимптоматична та підтримуюча терапія. Застосування іпекакуани для лікування передозування ондансетрону нерекомендується, оскільки дія її не може виявитися через антиеметичний впливЗофрану.

Особливості застосування.Ампули із Зофраном не містять консервантів і повинні використовуватисянегайно після розкриття; розчин, що залишився, потрібно знищити.Ампули із Зофраном не можна автоклавувати.Сумісність з іншими рідинами для внутрішньовенних ін’єкційРозчини для внутрішньовенного вливання потрібно готувати безпосередньоперед інфузією. Проте встановлено, що розчин ондансетрону зберігає стійкістьпротягом 7 днів при кімнатній температурі (до 25°С) при денному світлі або вхолодильнику при розчиненні в таких середовищах: натрію хлорид 0,9 %, глюкоза 5%, манітол 10 %, розчин Рінгера, калію хлорид 0,3 % і натрію хлорид 0,9 %,калію хлорид 0,3 % і глюкоза 5 %.Проведено дослідження сумісності препарату з полівінілхлориднимифлаконами та полівінілхлоридними системами для вливання. Встановлено, щоондансетрон зберігає стабільність також при використанні поліетиленових іскляних флаконів. Було показано, що ондансетрон, розведений 0,9 % хлоридомнатрію або 5 % глюкозою, зберігає стабільність у поліпропіленових шприцах.Доведено також, що стабільність у поліпропіленових шприцах зберігається прирозведенні ондансетрону іншими рекомендованими розчинами.За необхідності тривалого зберігання препарату розчинення повиннопроводитись у відповідних асептичних умовах.Сумісність з іншими препаратамиЗофран може призначатись у вигляді внутрішньовенної інфузії зішвидкістю 1 мг/год. Через Y-подібний ін'єктор разом із Зофраном приконцентрації ондансетрону від 16 до 160 мкг/мл (тобто 8 мг/500 мл або 8 мг/50мл відповідно) можна вводитицисплатин у концентрації до 0,48 мг/мл, протягом 1-8 годин;5-фторурацил у концентрації до 0,8 мг/мл, зі швидкістю не більше 20мл/год (більш висока концентрація 5-фторурацилу може спричинити преципітаціюондансетрону). Розчин для інфузій 5-фторурацилу може містити до 0,045 % хлоридумагнію на доповнення до інших наповнювачів, що є сумісними;карбоплатин у концентрації від 0,18 мг/мл до 9,9 мг/мл, протягом 10–60хвилин;етопозид у концентрації від 0,14 мг/мл до 0,25 мг/мл, протягом 30–60хвилин;цефтазидим у дозі від 250 мг до 2 г, розведений у воді для ін'єкцій(наприклад, 2,5 мл на 250 мг або 10 мл на 2 г цефтазидиму), у виглядівнутрішньовенної болюсної ін'єкції протягом 5 хвилин;циклофосфамід у дозі від 100 мг до 1 г, розведений у воді для ін'єкцій(5 мл на 100 мг циклофосфаміду), у вигляді внутрішньовенної болюсної ін'єкціїпротягом 5 хвилин;доксорубіцин у дозі від 10 мг до 100 мг, розведений у воді для ін'єкцій(5 мл на 10 мг доксорубіцину), у вигляді внутрішньовенної болюсної ін'єкціїпротягом 5 хвилин;дексаметазон у дозі 20 мг, у вигляді повільної внутрішньовенноїін'єкції протягом 2-5 хвилин (при одночасному введенні 8 мг або 32 мгондансетрону, розчиненого у 50–100 мл ін'єкційного розчину), протягом приблизно15 хвилин.Спеціальні застереженняПри лікуванні пацієнтів з проявами гіперчутливості до інших селективнихантагоністів 5НТ3-рецепторів спостерігалися реакції гіперчутливості.Оскільки ондансетрон послаблює перистальтику кишечнику, потрібноретельне спостереження за пацієнтами з ознаками підгострої непрохідностікишечнику під час застосування Зофрану.Вагітність і лактаціяБезпека застосування Зофрану в період вагітності у людини невстановлена. В експериментальних дослідженнях на тваринах Зофран не порушуваврозвиток ембріона або плода і не впливав на перебіг вагітності, пери- тапостнатальний розвиток. Проте, оскільки дослідження на тваринах не завждипрогностичні для людини, Зофран не рекомендується застосовувати в періодвагітності.В експериментальних дослідженнях було показано, що ондансетрон виділяєтьсяз грудним молоком тварин. За необхідності застосування препарату в періодлактації слід припинити годування груддю.Вплив на здатність керуватиавтомобілем і механізмамиУ психомоторнихтестах ондансетрон не впливає на здатність керувати механізмами і не спричинюєседацію.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Ондансетрон не прискорює і не гальмує метаболізм інших препаратів приодночасному з ним застосуванні. Спеціальні дослідження показали, що ондансетронне взаємодіє з алкоголем, темазепамом, фуросемідом, трамадолом та пропофолом.Ондансетрон метаболізується різноманітними ферментами цитохромому Р-459печінки: CYP3A4, CYP2D6 та CYP1A2. Завдяки різноманітності ферментівметаболізму ондансетрону гальмування або зменшення активності одного з них (наприкладгенетичний дефіцит CYP2D6) у звичайних умовах компенсується іншими ферментами іне буде мати впливу або вплив на загальний кліренс креатиніну буде незначним.Фенітоїн, карбамазепін і рифампіцинУ пацієнтів, які лікуються потенційними індукторами CYP3A4 (наприкладфенітоїном, карбамазепіном і рифампіцином) кліренс ондансетрону збільшується ійого концентрація у крові зменшується.ТрамадолЗа даними невеликої кількостіклінічних досліджень, ондансетрон може зменшувати аналгетичний ефект трамадолу.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей та захищеному від світла місці притемпературі нижче 30 °С..Термін придатності - 3 роки
Переглядів: 860 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я