А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

Зовіракс™ (Zovirax™)

міжнародна та хімічна назви: ацикловір,2-Amino-9-(2-hydroxy-ethoxymethyl)-1,9-dihydro-purin-6-one;

основні фізико-хімічні властивості: білий або білуватого кольору ліофілізованийпорошок, при розчиненні утворюється прозорий безбарвний розчин з рН приблизно11;

склад: 1 флакон містить ацикловіру 250 мг;допоміжна речовина: натрію гідроксид.

Форма випуску. Порошок ліофілізований для приготування розчину дляінфузій.

Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби для системногозастосування. Код АТС J05B B01.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка.Ацикловір є синтетичним аналогом пуринового нуклеозидуз високою активністю in vitro та in vivo проти вірусів герпесу, що включаютьвірус простого герпесу І та ІІ типів, вірус Varicella zoster, вірусЕпштейн-Барра та цитомегаловірус. В культурі клітин ацикловір має найбільшуактивність відноcно вірусу простого герпесу І типу, далі, в міру зменшенняактивності, відносно вірусу простого герпесу ІІ типу, вірусу Varicella zoster,вірусу Епштейн-Барра та цитомегаловірусу.Інгібіторна активність ацикловіру відносно вірусупростого герпесу І типу, вірусу простого герпесу ІІ типу, вірусу Varicellazoster та вірусу Епштейна-Барра високоселективна. Фермент тимідинкіназа внормальній неінфікованій клітині не використовує ацикловір як субстрат, томувін має дуже низьку токсичність відносно клітин людини. Проте закодована увищезазначених вірусах тимідинкіназа перетворює ацикловір на монофосфатацикловіру, аналог нуклеозиду, що далі перетворюється на дифосфат, потім натрифосфат. Ацикловіру трифосфат взаємодіє з вірусною ДНК-полімеразою тазатримує реплікацію вірусної ДНК.При тривалих чи повторних курсах лікуваннятяжкохворих зі зниженим імунітетом можуть виникати випадки зменшеної чутливостіокремих штамів вірусу, які можуть не відповідати на лікування ацикловіром.Більшість клінічних випадків нечутливості повґязані з дефіцитом вірусноїтимідинкінази, однак існують повідомлення про пошкодження тимідинкінази таДНК-полімерази. In vitro взаємодія окремих вірусів простого герпесу зацикловіром може також призводити до формування менш чутливих штамів.Взаємозалежність між чутливістю окремих вірусів простого герпесу in vitro таклінічними результатами лікування ацикловіром до кінця не з’ясована.Фармакокінетика.У дорослих кінцевий період напіввиведення при внутрішньовенномувведенні ацикловіру становить приблизно 2,9 години. Більшість препаратувиводиться у незмінному стані нирками. Нирковий кліренс ацикловіру істотновищий за кліренс креатиніну, який вказує на те, що виведення препаратуздійснюється нирками шляхом гломерулярної фільтрації та тубулярної секреції.9-карбоксиметоксиметилгуанін є єдиним важливимметаболітом ацикловіру і становить приблизно 10 - 15% кількості, що виводитьсяз сечею. Якщо ацикловір застосовується через годину після прийняття 1 грамапробеніциду, кінцевий період напіввиведення та площа під кривоюконцентрація/час збільшуються на 18% та 40%, відповідно.У дорослих середні рівні максимальної концентрації уплазмі при стаціонарному стані ацикловіру (Сssmax) після 1-годинноїінфузії 2,5 мг/кг, 5 мг/кг, 10 мг/кг та 15 мг/кг становлять 22,7 мкмоль (5,1мкг/мл), 43,6 мкмоль (9,8 мкг/мл), 92 мкмоль (20,7 мкг/мл) та 105 мкмоль (23,6мкг/мл) відповідно. Відповідні рівні мінімальної концентрації у плазмі пристаціонарному стані ацикловіру (Cssmin) через 7 годин були 2,2мкмоль (0,5 мкг/мл), 3,1 мкмоль (0,7 мкг/мл), 10,2 мкмоль (2,3 мкг/мл) та 8,8мкмоль (2,0 мкг/мл). У дітей віком від 1 року аналогічні рівні Сssmaxта Cssmin спостерігалися, коли доза 250 мг/м2 булазамінена на 5 мг/кг, а доза 500 мг/м2 замінена на 10 мг/кг.У новонароджених та дітей віком до 3 місяців, якихлікували внутрішньовенним введенням 10 мг/кг протягом 1 години з інтервалом 8годин, Сssmax була 61,2 мкмоль (13,8 мкг/мл) та Css minбула 10,1 мкмоль (2,3 мкг/мл). Кінцевий рівень напіввиведення у цих хворих був3,8 години. У людей похилого віку загальний кліренс знижувався відповідно віку,що є наслідком зменшення кліренса креатиніну, а також невеликих змін укінцевому періоді напіввиведення.У хворих на хронічну ниркову недостатність середнійкінцевий рівень напіввиведення становить 19,5 години. Середній рівеньнапіввиведення ацикловіру під час гемодіалізу становить 5,7 години. Рівеньацикловіру в плазмі під час діалізу знижується приблизно на 60%.Концентрація препарату у цереброспінальній рідиністановить приблизно 50% від відповідної концентрації в плазмі. Рівеньзв’язування з білками плазми відносно низький (9 - 33%) і не змінюється привзаємодії з іншими ліками.

Показання для застосування.Лікування інфекцій, спричинених вірусом простогогерпесу.Профілактика інфекцій, спричинених вірусом простогогерпесу у хворих зі зниженим імунітетом;Лікування інфекцій, спричинених вірусом Varicellazoster;Лікування інфекцій, спричинених вірусом простогогерпесу у новонароджених;Профілактика цитомегаловірусної інфекції притрансплантації кісткового мозку.

Спосіб застосування та дози.ДоросліПацієнтам хворим на ожиріння слід призначати дозу зрозрахунку на ідеальну, а не на реальну масу тіла.Для лікування інфекцій, спричинених вірусом простогогерпесу (за винятком герпетичного енцефаліту) або вірусом Varicella zoster,Зовіракс для внутрішньовенного введення повинен призначатися в дозі 5 мг/кгмаси тіла кожні 8 годин.Для лікування інфекцій, спричинених вірусомVaricella zoster, у хворих зі зниженим імунітетом або хворих на герпетичнийенцефаліт Зовіракс для внутрішньовенного введення слід призначати в дозі 10мг/кг маси тіла кожні 8 годин за умови нормальної функції нирок.Для профілактики цитомегаловірусної інфекції притрансплантації кісткового мозку Зовіракс призначають у дозі 500 мг/м2внутрішньовенно 3 рази на добу з приблизно 8-годинним інтервалом. Тривалістьлікування у цьому випадку – від 5 днів до трансплантації до 30 днів післятрансплантації.ДітиДози для дітей віком від 3 місяців до 12 роківрозраховуються на одиницю поверхні тіла.Для лікування інфекцій, спричинених вірусом простогогерпесу (за винятком герпетичного енцефаліту) або вірусом Varicella zoster, Зовіраксдля внутрішньовенного введення слід призначати в дозі 250 мг/м2 поверхнітіла кожні 8 годин.Для лікування інфекцій, спричинених вірусомVaricella zoster, у дітей зі зниженим імунітетом або дітей з герпетичнименцефалітом Зовіракс для внутрішньовенного введення призначають у дозі 500 мг/м2поверхні тіла кожні 8 годин за умови нормальної функції нирок.Для дітей віком від 2 років, яким була проведенатрансплантація кісткового мозку, можуть бути застосовані такі ж дози, як длядорослих.Дітям з нирковою недостатністю призначають зменшенудозу відповідно до ступеня порушення функції нирок.НовонародженіДозування Зовіраксу для внутрішньовенного введенняпідраховується на основі маси тіла дитини.Новонародженим з інфекцією, спричиненою вірусомпростого герпесу, Зовіракс внутрішньовенно призначають у дозі 10 мг/кг маситіла кожні 8 годин.Хворі похилого вікуСлід мати на увазі можливість порушення функціїнирок у хворих похилого віку і доза препарату повинна буди відповідно змінена.Слід підтримувати адекватний рівень гідратації організму.Хворі на нирковунедостатністьВнутрішньовенно Зовіракс потрібно з обережністюзастосовувати для лікування хворих на ниркову недостатність. Слід підтримуватиадекватний рівень гідратації організму.Нижчезазначені зміни в дозуванні необхідно зробитизалежно від показників кліренса креатиніну:Кліренс креатиніну Рекомендоване дозування25 - 50 мл/хв 5 - 10 мг/кг маси тіла, або 500 мг/м2поверхнітілакожні 12 годин;10 - 25 мл/хв 5 - 10 мг/кг маси тіла, або500 мг/м2поверхні тілакожні 24 години;0 (анурія) - 10 мл/хв у хворих, що перебувають натриваломуамбулаторному перитонеальному діалізі,рекомендована вище доза (5 - 10 мг/кг, або 500мг/м2 )повинна бути зменшена у 2 рази ізастосовуватиськожні 24 години;у хворих, що перебувають на гемодіалізі,рекомендованавище доза (5 - 10 мг/кг маси тіла, або 500мг/м2поверхні тіла) повинна бути зменшена у 2 разиізастосовуватись кожні 24 години та післягемодіалізу.Курс лікування Зовіраксом для внутрішньовенноговведення звичайно триває 5 днів, але він може бути змінений залежно від станупацієнта та відповідної реакції на терапію. Лікування герпетичного енцефалітута інфекцій у новонароджених, спричинених вірусом простого герпесу, триває,звичайно, 10 днів.Тривалість профілактичного застосування Зовіраксудля внутрішньовенного введення визначається тривалістю періоду ризику.Спосіб введенняНеобхідну дозу Зовіраксу вводять шляхом повільноївнутрішньовенної інфузії протягом не менше 1 години, незалежно від дози, щовводиться.Спочатку вміст флакона Зовіраксу длявнутрішньовенного введення потрібно розчинити у відповідному об’ємі води дляін’єкцій або в 0,9% розчині натрію хлориду для ін’єкцій для одержання розчину,у 1 мл якого буде міститись 25 мг ацикловіру: 250 мг препарату розчиняють у 10мл рідини.Після додавання рідини слід злегка струснути флаконпоки його вміст повністю не розчиниться.Для отримання розчину для внутрішньовенного введенняприготований як зазначено вище розчин далі розводять до одержання концентраціїне більше ніж 5 мг/мл (0,5%): розчин, що утворився після розчинення 250 мгацикловіру у 10 мл води для ін’єкцій (або 0,9% розчині натрію хлориду),додається до обраного розчину для інфузій, як буде зазначено нижче.У дітей та немовлят, де необхідно звести до мінімумуоб’єм рідини, що вводиться, рекомендується, щоб 4 мл розведеного розчину (100мг ацикловіру) додавались до 20 мл рідини для інфузій.У дорослих рекомендований об’єм рідини для інфузійповинен бути не менше 100 мл, навіть якщо концентрація ацикловіру буде нижчоюза 0,5%. Тому 100 мл рідини для інфузій необхідно використати для введенняЗовіраксу у дозах 250 мг та 500 мг (10 або 20 мл розведеного розчину). Принеобхідності застосування більших доз препарату (500 - 1000 мг ацикловіру) об’ємрідини для інфузій повинен бути збільшений до 200 мл.Після розчинення, як рекомендовано вище, Зовіраксдля внутрішньовенного введення сумісний з нижчезазначеними рідинами дляприготування інфузійних розчинів та зберігає стабільність протягом 12 годин прикімнатній температурі (15°С-25°С):0,45% або 0,9% розчин натрію хлориду;0,18% розчин натрію хлориду та 4% розчин глюкози;0,45% розчин натрію хлориду та 2,5% розчин глюкози;розчин Гартмана.При приготуванні розчинів для внутрішньовеннихінфузій, як зазначено вище, утворюється концентрація ацикловіру не більше ніж0,5%.У зв’язку з тим, що Зовіракс для внутрішньовенноговведення не містить будь-яких антимікробних консервантів, розчинення тарозведення препарату повинно проводитись в асептичних умовах безпосередньоперед застосуванням.Якщо з’являється помутніння або кристалізація, такірозчини непридатні для використання.

Побічна дія.Побічна дія, відомості про яку наведені нижче,класифікована за органами і системами та за частотою її виникнення. За частотоювиникнення розділена на такі категорії: дуже часто ≥ 1 на 10, часто ≥1 на 100 та < 1 на 10, нечасто ≥ 1 на 1 000 та < 1 на 100, рідко ≥1 на 10 000 та < 1 на 1 000, дуже рідко < 1 на 10 000.Кров і лімфатична системаНечасто: зниження гематологічних показників (анемія,тромбоцитопенія, лейкопенія).Імунна системаДуже рідко: анафілаксія.Психічні та розлади з боку нервової системиДуже рідко: головний біль, запаморочення,збудженість, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації,психотичні симптоми, конвульсії, сонливість, енцефалопатія, кома.Вищенаведені неврологічні реакції є загаломоберненими і, звичайно, повідомляються при застосуванні для лікування хворих наниркову недостатність та інші фактори ризику.Серцево-судинна системаЧасто: флебіт.Респіраторна система та органи грудної кліткиДуже рідко: задишка.Гастроентерологічна системаЧасто: нудота, блювання.Дуже рідко: діарея, біль у животі.Гепатобіліарна системаЧасто: оборотне підвищення рівня печінковихферментів.Дуже рідко: оборотне підвищення рівня білірубіну,жовтяниця, гепатит.Шкіра та підшкірні тканиниЧасто: свербіж, кропив’янка, висип (включаючисвітлочутливість).Дуже рідко: ангіоневротичний набряк.Нирки та сечовидільна системаЧасто: збільшення рівня сечовини та креатиніну вкрові.Це може бути пов’язано з порушеннямводно-електролітного обміну. Для того, щоб уникнути цього ефекту, препарат неповинен вводитись шляхом внутрішньовенного болюсу, а лише шляхом повільноїінфузії більш ніж за годину.Дуже рідко: порушення функції нирок, гостра ниркованедостатність.Повинна підтримуватись адекватна гідратація циххворих. Ураження нирок, як правило, швидко ліквідується після регідратаційноїтерапії та/або зменшення дози або повної відміни препарату. Розвиток гостроїниркової недостатності, однак, може спостерігатись у виняткових випадках.Загальні розладиДуже рідко: стомлюваність, гарячка, місцеві запальніреакції.Тяжкі місцеві запальні реакції спостерігаються привнутрішньовенному введенні Зовіраксу, коли він через необачність потрапляє внавколосудинні тканини.

Протипоказання.Зовіракс для внутрішньовенного введенняпротипоказаний хворим з гіперчутливістю до ацикловіру або валацикловіру ванамнезі.

Передозування.При передозуванні ацикловіру шляхом внутрішньовенноговведення підвищується рівень сироваткового креатиніну, азоту сечовини крові і,відповідно, з’являється ниркова недостатність. Неврологічними проявамипередозування можуть бути сплутаність свідомості, галюцинації, збудження,судоми та кома.Ацикловір дуже добре елімінується з крові задопомогою гемодіалізу, тому цей метод може успішно застосовуватися прилікуванні передозування препарату.

Особливості застосування.Ацикловір виводиться з організму головним чиномшляхом ниркового кліренса, тому хворим з нирковою недостатністю слід дозузменшувати (див. “Дози та спосіб застосування”). У хворих похилого віку такожвелика ймовірність порушення функції нирок, тому для цієї групи пацієнтів такожслід зважати на можливість зменшення дози. Обидві ці групи (хворі з нирковоюнедостатністю та хворі похилого віку) є групами ризику з виникненням у нихневрологічних побічних дій і тому повинні перебувати під пильним контролем длявиявлення цих побічних реакцій. За отриманими даними, такі реакції є загаломоберненими у разі припинення лікування препаратом.У хворих, що отримують високі дози препаратувнутрішньовенно, наприклад, для лікування герпетичного енцефаліту, слід братидо уваги показники функції нирок, особливо у випадках дегідратації абонаявності ниркової недостатності.Розведений Зовіракс для внутрішньовенних інфузій маєрН приблизно 11,0 і не повинен призначатися для перорального прийому.ВагітністьЗа даними досліджень, проведених за міжнароднимистандартами на кролях, щурах та мишах, системне застосування ацикловіру невиявило його ембріотоксичної чи тератогенної дії. У нестандартних тестах,проведених на щурах, спостерігались аномалії утробного плоду після введення підшкіру настільки високих доз, що це спричинило материнський токсикоз. Клінічнезначення цих даних сумнівне.За постмаркетинговими даними не виявлено збільшеннякількості вроджених вад у дітей, матері яких застосовували Зовіракс порівняноіз загальною популяцією; дефекти не мали унікального або специфічногохарактеру. Однак застосовувати Зовіракс для інфузій потрібно лише у випадках,коли потенційна користь від застосування препарату перевищує можливий ризик.ЛактаціяПри пероральному прийомі 200 мг ацикловіру 5 разівна день ацикловір проникає у грудне молоко в концентраціях від 0,6 до 4,1 відвідповідного рівня ацикловіру в плазмі крові. Потенційно дитина, яку годуютьцим молоком, може засвоїти ацикловір у дозі до 0,3 мг/кг маси тіла на добу.Тому призначати ацикловір матерям, що годують груддю, треба з обережністю.Вплив на здатність керуватиавтомобілем та іншими механізмамиЗовіракс для внутрішньовенного введення головнимчином застосовується для лікування хворих, що перебувають на стаціонарномулікуванні, тому, звичайно, інформація про вплив на здатність керуватиавтомобілем та іншими механізмами не завжди є необхідною. Досліджень з вивченнявпливу Зовіраксу на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами непроводилось.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Клінічно важливої взаємодії ацикловіру з іншимимедикаментами не було виявлено.Ацикловір головним чином виділяється в незмінномустані нирками шляхом канальцевої секреції, тому будь-які ліки, що маютьаналогічний механізм виділення, можуть збільшувати концентрацію ацикловіру вплазмі.Пробеніцид та циметидин подовжують періоднапіввиведення ацикловіру та площу під кривою концентрація/час, але внаслідокширокого терапевтичного індексу ацикловіру коригувати дозу не потрібно.У пацієнтів, які одночасно лікуються Зовіраксом для внутрішньовенноговведення та іншими препаратами, що мають аналогічний механізм виділення,можливе потенційне збільшення в плазмі концентрації одного або обох препаратівчи їх метаболітів. При одночасному застосуванні з імуносупресантами прилікуванні хворих після трансплантації органів також підвищується в плазмірівень ацикловіру та неактивного метаболіту імуносупресивного препарату.Обережність (з контролем функції нирок) потрібнатакож при призначенні Зовіраксу для внутрішньовенного введення з препаратами,що впливають на функцію нирок (наприклад, циклоспорин, такролімус).

Умови та термін зберігання.Термін придатності – 5 років. Зберігати притемпературі, що не перевищує 25°С. Розчинені або розведені розчини не можназаморожувати.Зберігати в захищеному від дітей місці
Переглядів: 995 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я