А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

Зидовін таблетки (Zydowin tablets)

міжнародна та хімічна назви: зидовудин таблетки;3’-азидо-3’дезокситимідин;

основні фізико-хімічні властивості: від білого до майже білого кольору круглі,двоопуклі таблетки з плівковим покриттям, з лінією розлому на одній стороні ігладкі з другої сторони;

склад: кожна таблетка містить: зидовудину USP 0,3 г;допоміжні речовини: натрію крохмаль гліколлят, крохмаль,мікрокристаллічна целлюлоза, магнію стеарат, гідроксипропілметилцеллюлоза,поліетиленгліколь 6000, двоокис титану, очищений тальк, бензиловий спирт,очищена вода.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакологічна група. Противірусний препарат (проти вірусу імунодефіцитулюдини, ВІЛ). Код АТС J05A F01

Фармакологічні властивості. Зидовудин є аналогом тимідину і, конкуруючи з ним,блокує ключовий процес реплікації ретровірусів – зворотню транскрипцію, нацьому і базується терапевтичний ефект по зниженню концентрації ВІЛ в кровіпацієнта. Також препарат інгібірує реплікацію інших ретровірусів ссавців. Окрімтого відмічена антибактеріальна активність препарату по відношенню до шигелл,сальмонелл, клебсіелл, ентеробактера, цитобактера, кишечної палички. Зидовудинвідноситься до класу малотоксичних речовин. В досліджених дозах на тваринах (в30 разів перевищують терапевтичні дози для людини) препарат не викликаєтоксичної дії, не має тератогенного ефекту, не проявляє мутагенну таанальгезуючу дію.Зидовудин є сильним селективним інгібітором ВІЛ-1 і ВІЛ-2. Зидовудинпослідовно метаболізується внутрішньоклітинними кіназами до 5’-трифосфатів(ТФ). Зидовудин є конкурентним інгібітором зворотньої транскриптази вірусуімунодефіциту людини. Але головним механізмом антивірусної активності євключення у вигляді трифосфату до ланцюга вірусної ДНК, результатом чого будеприпинення її реплікації. Трифосфати зидовудину проявляють значно меншуспорідненість до ДНК полімерази клітини-хазяїна.

Фармакокінетика. Зидовудин добре абсорбується в шлунково-кишковому тракті,максимальна концентрація у крові досягається через 30-90 хвилин. Біодоступністьтаблеток у дорослих при прийомі внутрішньо становить 60-70%. Зв’язуваннязидовудину з білками плазми становить від 34% до 38%. Зидовудин проникає до центральної нервової системи (ЦНС) і досягаєспинномозкової рідини (СМР). Середнє співвідношення кількості СМР/сироватка длязидовудину через 2-4 години після перорального прийому становить приблизно 0,5.Дослідження препарату показали високий ступінь проникнення зидовудинукрізь плаценту, внаслідок чого його концентрація в крові пуповини знаходиться ввідповідності з рівнем його в крові матері. Метаболізується у печінці з утворенням глюкурониду. 50-80% зидовудинувиводяться шляхом ниркової екстрекції у вигляді головного метаболіту5-глюкоронідзидовудину, який присутній як у сечі, так і в плазмі.

Показання до застосування. Зидовін застосовують у хворих дорослих і дітей приВІЛ-інфекції в стадії вторинних захворювань (стадії 3А, 3Б, 3В по класифікаціїПокровського В.І.), в стадії гострої інфекції (2А) і при первинних клінічнихпроявленнях (2Б, 2В) при зниженні рівня CD4T-лімфоцитів менше 400-500 в мм3,а також в стадії інкубації (стадія 1).Препарат може використовуватисьдля профілактики ураження людей, які зазнали уколи та порізи при роботі ззабрудненим ВІЛ-матеріалом.

Спосіб застосування та дози. Зидовін застосовують внутрішньо. Добова доза длядорослих по 0,6-0,8г приймається за 3-4 прийоми. При ураженні центральноїнервової системи ВІЛ-добову дозу збільшують вдвічі. Дітям препарат призначаютьз урахуванням 0,01-0,02г/кг на добу за 3-4 рази. При виражених побічних ефектах доза може бути знижена до 0,3г на добу удорослих та у дітей з урахуванням до 0,005г/кг. Курс лікування може бутидовготривалим, практично необмеженим.

Побічна дія. У деяких хворих в перші дні лікування можутьз’являтись запаморочення, сонливість, втрата апетиту, діарея. Ці явища з часомзникають. При довготривалому використанні можуть з’являтись свербіж шкіри,міалгія, парастезія. Алергічні реакції в вигляді кропив’янки виникають рідко.Серйозним ускладненням є анемія, яка може виникати через 4-6 тижнів від початкулікування, та гранулоцитопенія (через 6-8 тижнів).Зниження гемоглобіну може відмічатися раніше (вже через 2-4 тижні післяпочатку лікування). У зв’язку з цим необхідно проводити постійний лабораторнийконтроль формули крові та гемоглобіну. Частота ускладнень пов’язана з дозою тадовготривалим застосуванням препарату, тому ускладнення найбільш частозустрічаються на пізніх стадіях хвороби. При побічних реакціях доцільнонамагатись продовжувати лікування Зидовіном і призначати інші препарати длякорекції ускладнень. При різко вираженій токсичній дії відміняють Зидовін натермін до відновлення уражених систем. Оцінюючи переносимість препарату, слідвраховувати, що шкіряні висипи, запаморочення, слабкість, головний біль,анараксія, діарея, міалгія, анемія, тромбоцитопенія, можуть бути проявленнямсамої ВІЛ-інфекції і вторинних захворювань, що пов’язані з нею.

Протипоказання. Чутливість до будь-якого компоненту препарату.Зниження рівню гемоглобіну нижче 50 г/л, підвищення амінотрансфераз ікреатініну більше, ніж в три рази відносно верхньої межі норми, зниженнякількості нейтрофілів до 500 в мкл, зниження кількості тромбоцитів менше 25тис., в мкл. Слід попередити, що вище перераховані побічні ефекти можуть бутипроявленням самої ВІЛ-інфекції і супутніх захворювань, а не токсичною дієюзидовудину. Вагітним жінкам препарат призначають лише в разі крайньоїнеобхідності, в зв’язку з тим, що відомості про безпечність зидовудину привагітності і розвитку плоду відсутні. Жінкам, що приймають Зидовін, нерекомендовано годувати груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Слід бути обережним при одночасномупризначенні з препаратами, які здібні змінювати метаболізм в печінці(парацетамол, аспірин, індометацин, кетопрофен, кодеїн, морфін, оксазепам,лоразепам, циметидин та ін.), а також з препаратами які мають однонаправлені ззидовудином токсичні реакції (дапсон, пентамідин, амфотерицин, флуцитозин,ганцикловір, інтерферон, вінкрестин, вінбластин, доксорубіцин).

Передозування. При проявленні небажаних ефектів: блювота, вираженанудота, слід припинити прийом препарату до консультації з лікарем.

Особливості застосування. В період лікування необхідно систематично проводитидослідження периферичної крові (в перші 3 місяці лікування – кожні 2 тижні;потім не рідше одного разу на місяць). Лікування слід припинити, якщо рівеньгемоглобіну менше 7,5г/дл і/або число нейрофілів менше 0,75Ч109/л.Після відновлення цих показників (як правило після двохтижневої перерви)лікування можна поновлювати. З обережністю призначають при нирковій іпечінковій недостатності, а також хворим похилого віку; в цих випадкахрекомендована корекція режиму дозування в залежності від динаміки концентраціїпрепарату в крові.

Умови та термін зберігання. Зберігати в захищеному від світла місці, притемпературі до 25°С. Термін придатності – 18 місяців
Переглядів: 948 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я