А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

Зивокс (Zyvox)

міжнародна та хімічна назви: linezolid; (s)-N-[[3-[3-флуоро-4-(4-морфолініл)феніл]-2-оксо-5-оксазолідиніл]метил]-ацетамід;

основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, овальні таблетки уплівковій оболонці з надписом чорного кольору “Zyvox 600 mg” з одного боку;

склад: 1 таблетка містить 600 мг лінезоліду;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлозамікрокристалічна, гідроксипропілметилцелюлоза, гідроксипропілцелюлоза,крохмальгліколят натрієва сіль, магнію стеарат, вода очищена, Opadry WhiteYS-1-18202-A, віск карнаубський, чорнила червоні фармацевтичні Red FGE-15040,спирт ізопропіловий або спирт S.D.3A.

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системногозастосування. Код АТС J01X Х08.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Лінезолід являє собою синтетичний протимікробнийзасіб і відноситься до класу оксазолідинонів, речовин з антимікробноюактивністю, активних in vitro відносно аеробних грампозитивних бактерій, деякихграмнегативних бактерій та анаеробних мікроорганізмів. Лінезолід селективноінгібує синтез білка в бактеріях: він зв’язується з бактеріальними рибосомами ізапобігає утворенню функціонального ініціюючого комплексу 70S, який є важливимкомпонентом процесу трансляції.Постантибіотичний ефект лінезоліду in vitro (PAE)для Staphylococcus aureus становив приблизно 2 год. На експериментальнихмоделях у тварин, PAE in vivo дорівнював 3,6-3,9 год. для Staphylococcus aureusта Streptococcus pneumoniae, відповідно. До лінезоліду чутливі мікроорганізми: грампозитивні аероби: Corynebacterium jeikeium,Enterococcus faecalis (включаючи глікопептид-резистентні штами), Enterococcusfaecium (включаючи глікопептид-резистентні штами), Enterococcus casseliflavus,Enterococcus gallinarum, Listeria monocytogenes, Staphylococcus aureus(включаючи метицилін-резистентні штами), Staphylococcus epidermidis,Staphylococcus haemolyticus, Streptococcus agalactiae, Streptococcusintermedius, Streptococcus pneumoniae (включаючи штами з проміжною чутливістюдо пеніциліну і пеніцилін-резистентні штами); Streptococcus pyogenes,стрептококи групи Viridans, стрептококи групи С.грамнегативні аероби: Pasteurella canis, Pasteurellamultocida;грампозитивні анаероби: Clostridium perfringens,Peptostreptococcus anaerobius, Peptostreptococcus spp.; грамнегативні анаероби: Bacteroides fragilis,Prevotella spp.;інші: Chlamydia pneumoniae.Помірно чутливі мікроорганізми:Legionella spp., Moraxella catarrhalis, Mycoplasmaspp.Резистентні мікроорганізми:Neisseria spp., Pseudomonas spp. тощо.Механізм дії лінезоліду відрізняється від механізмівдії антимікробних препаратів інших класів (наприклад, аміноглікозидів,бета-лактамів, антагоністів фолієвої кислоти, глікопептидів, лінкозамідів,хінолонів, рифампіцинів, стрептограмінів, тетрациклінів та хлорамфеніколу).Тому перехресної резистентності між лінезолідом та цими препаратами не існує.Лінезолід активний відносно патогенних мікроорганізмів, як чутливих, так ірезистентних до цих препаратів. Резистентність відносно лінезоліду розвиваєтьсяповільно шляхом багатостадійної мутації 23 S рибосомальної РНК і відбувається зчастотою менше 1 х 10-9 - 1 х 10-11.Фармакокінетика. Зивокс містить (s)-лінезолід, якийбіологічно активний і метаболізується в організмі з утворенням неактивнихпохідних. Середні фармакокінетичні параметри (стандартне відхилення) лінезолідуу здорових добровольців після одноразового і багаторазового (до досягненнястаціонарної концентрації лінезоліду в крові) прийому внутрішньо подані втаблиці: Фармакокінетичні параметри Режим дозування лінезоліду Cmax мкг/мл (SD) Cmin мкг/мл (SD) Tmах години (SD) AUC* мкг.год/ мл (SD) t1/2 години (SD) CL мл/год (SD) - одноразово 600 мг - два рази на добу по 600 мг 12,70 (3,96) 21,20 (5,78) - 6,15 (2,94) 1,28 (0,66) 1,03 (0,62) 91,40 (39,30) 138,00 (42,10) 4,26 (1,65) 5,40 (2,06) 127 (48) 80 (29) Cmax - максимальна концентрація у плазмі;Cmin - мінімальна концентрація у плазмі; Tmах - час додосягнення Cmax; AUC* - площа під кривою концентрація-час; t1/2період напіввиведення; CL - системний кліренс; SD - стандартне відхилення. Всмоктування. При пероральному застосуваннілінезолід швидко та інтенсивно всмоктується зі шлунково-кишкового тракту.Максимальна концентрація препарату в плазмі крові досягається через 2 год., аабсолютна біодоступність становить близько 100%.Розподіл. Лінезолід швидко розподіляється у тканинахз доброю перфузією. Об’єм розподілу препарату при досягненні рівноважноїконцентрації у здорової дорослої людини становить у середньому 40-50 л, щоприблизно дорівнює загальному вмісту води в організмі. Зв’язування з білкамикрові досягає 31% і не залежить від концентрації.Метаболізм Виявлено, що ізоформи цитохрому Р450(CYP) не беруть участь у метаболізмі лінезоліду in vitro, і він не інгібуєактивність клінічно важливих ізоформ CYP (1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1, ЗА4).Метаболічне окислення морфолінового кільцяпризводить у першу чергу до утворення двох неактивних похідних карбоновоїкислоти з незамкнутим кільцем. Метаболіт гідроксиетилгліцин (А) є основнимметаболітом у людини і утворюється внаслідок неферментативного процесу.Інший метаболіт — аміноетоксиоцтова кислота (В)утворюється у меншій кількості . Також описані інші “малі” неактивніметаболіти.Виведення. Лінезолід в основному виводиться з сечеюу вигляді метаболіту А (40%), незміненого препарату (30 - 35%) і метаболіту В(10%). Незмінений препарат фактично не визначається у фекаліях; з фекаліямивиділялося 6% метаболіту А і 3% метаболіту В.Фармакокінетика в окремих групах хворих.Кліренс лінезоліду вищий у дітей і знижується зізбільшенням віку.Фармакокінетика лінезоліду істотно не змінюється угрупі пацієнтів віком від 65 років і старше.Відміченодеякі фармакокінетичні відмінності у жінок, що виражалися у дещо нижчому обсязірозподілу, зниженні кліренсу приблизно на 20%, інколи у більш високихконцентраціях у плазмі.Оскільки період напіввиведення лінезоліду у жінок ічоловіків істотно не відрізняється, необхідності у коригуванні дози препаратуне виникає.У пацієнтів з помірною, середньою та тяжкою нирковоюнедостатністю коригування дози не потрібне, оскільки немає залежності міжкліренсом креатиніну і виведенням препарату через нирки. Оскільки 30% дозипрепарату виводиться протягом 3 год. гемодіалізу, у пацієнтів, які отримуютьподібне лікування, лінезолід слід призначати після діалізу.Фармакокінетика лінезоліду не змінюється у пацієнтівз помірною або середньою печінковою недостатністю, у зв’язку з чим немаєнеобхідності у коригуванні дози препарату. Фармакокінетика лінезоліду упацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю не вивчена. Однак оскількилінезолід метаболізується внаслідок неферментативного процесу, то очевидно, щофункція печінки істотно не змінює метаболізм лінезоліду.

Показання для застосування. Зивокс показаний для лікування інфекцій, щовикликані чутливими анаеробними і аеробними грампозитивними мікроорганізмами,включаючи інфекції, що супроводжуються бактеріємією, такі як:нозокоміальна пневмонія;позагоспітальна пневмонія;інфекції шкіри і м’яких тканин;ентерококові інфекції, включаючи викликанірезистентними до ванкоміцину штамами Enterococcus faecalis та faecium.

Спосіб застосування та дози. Зивокс призначається 2 рази на добу,внутрішньо. Пацієнтів, які почали лікування з парентеральної форми, заклінічними показниками можна перевести на будь-яку лікарську форму препаратудля прийому внутрішньо. У такому разі підбір дози не потрібний, оскількибіодоступність лінезоліду при прийомі внутрішньо становить майже 100%. Дози, що рекомендовані для дорослих та підлітків (12 років і старших): Показання Доза і спосіб введення Рекомендована тривалість лікування (кількість діб) Нозокоміальна пневмонія (включаючи форми, що супроводжуються бактеріємією) 600 мг перорально кожні 12 годин 10-14 Позагоспітальна пневмонія (включаючи форми, що супроводжуються бактеріємією) Інфекції шкіри та м’яких тканин (включаючи форми, що супроводжуються бактеріємією)* Ентерококові інфекції (включаючи ванкоміцин-резистентні штами та форми, що супроводжуються бактеріємією) 600 мг перорально кожні 12 годин 14-28 Дози, що рекомендовані для дітей (від 5 до 11 роківвключно): Показання Доза і спосіб введення Рекомендована тривалість лікування (кількість діб) Нозокоміальна пневмонія (включаючи форми, що супроводжуються бактеріємією) 10 мг/кг перорально кожні 8 годин 10-14 Позагоспітальна пневмонія (включаючи форми, що супроводжуються бактеріємією) Інфекції шкіри та м’яких тканин (включаючи форми, що супроводжуються бактеріємією) Ентерококові інфекції (включаючи ванкоміцин-резистентні штами та форми, що супроводжуються бактеріємією) 10 мг/кг перорально кожні 8 годин 14-28 Тривалість лікування залежить від збудника,локалізації та тяжкості інфекції, а також від клінічного ефекту.Максимальна доза для дорослих і дітей не повиннаперевищувати 600 мг 2 рази на добу.

Побічна дія. Біль, спазм у животі, здуття, відхиленнягематологічних показників та показників функції печінки, діарея, головний біль,кандидомікоз, нудота, спотворення смаку, блювання, минуща анемія,тромбоцитопенія, лейкопенія і панцитопенія. Нейропатія (периферична, зоровогонерву) зрідка спостерігалася при застосуванні лінезоліду, особливо приперевищенні максимальної рекомендованої тривалості лікування в 28 днів.

Протипоказання. Підвищена чутливість до лінезоліду або будь-якогоіншого компонента, що входить до складу готової лікарської форми. Діти молодше5 років.

Передозування. Про випадки передозування лінезоліду неповідомлялося. Рекомендується симптоматичне лікування поряд із заходами,направленими на підтримання рівня клубочкової фільтрації. При гемодіалізівиводиться приблизно 30% дози лінезоліду.Особливостізастосування. Псевдомембранозний коліт різного ступеня тяжкості можерозвинутися на фоні застосування майже всіх антибактеріальних препаратів,включаючи лінезолід, що слід враховувати при розвитку діареї у пацієнта, якийотримує антибіотикотерапію. У деяких пацієнтів, що отримують лінезолід, можерозвинутися минуща мієлосупресія (анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія іпанцитопенія), що залежить від тривалості терапії. У зв’язку з цим необхідноконтролювати показники розгорнутого аналізу крові у пацієнтів які маютьпідвищений ризик кровотечі, прояви мієлосупресії, які приймають препарати щоздатні зменшити кількість гемоглобіну чи кількість тромбоцитів у крові абофункціональні властивості тромбоцитів, а також при тривалості лікуваннялінезолідом більше 2 тижнів.Застосування в період вагітності та лактації.Адекватні і контрольовані дослідження щодо використання препарату Зивокс увагітних жінок не проводилися. Зивокс слід застосовувати під час вагітностілише за абсолютними показаннями, тобто коли потенційна користь терапіїпрепаратом перевершує потенційний ризик.Невідомо, чи проникає лінезолід у грудне молокожінок, що годують груддю, тому слід виявляти особливу обережність призастосуванні лінезоліду у цієї категорії хворих.Вплив на здатність керувати автомобілем. Ніякоговпливу препарату на здатність водити автомобіль або використовувати іншімеханізми не спостерігалося.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Лінезолід є слабким зворотним неселективним інгібітороммоноаміноксидази (МАО), тому у деяких пацієнтів препарат може викликати помірнепосилення пресорної дії псевдоефедрину гідрохлориду і фенілпропаноламінугідрохлориду.Рекомендуєтьсязменшити початкові дози адренергічних препаратів, таких як допамін (або йогоагоністи) і в подальшому здійснювати титрування дози.Фармакокінетика лінезоліду не змінюється приодночасному призначенні азтреонаму і гентаміцину.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці притемпературі 15 – 25 °С.Термінпридатності препарату - 3 роки
Переглядів: 1022 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я