А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

Зексат (Zexate)

міжнародна та хімічна назви: метотрексат;4-аміно-4-дезокси-10-метилптероїл-L-глутамінова кислота;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин жовтого кольору;

склад: 1 мл розчину містить метотрексату 5 мг або 25 мг;допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію гідроксид, динатрію едетат,вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Код АТС L01В A01.

Фармакологічнівластивості. Метотрексат єсинтетичним аналогом фолієвої кислоти, він порушує нормальний процес біосинтезуДНК і РНК. Метотрексат є інгібітором дигідрофолатредуктази (ДГФР) - ферменту,що відіграє ключову роль у метаболізмі фолату. Інгібіція ДГФР призводить довиснаження клітинних запасів редукованих фолатів, що впливає на життєво важливіклітинні ферменти, для функції яких необхідні редуковані фолатні ко-фактори.Усередині клітини метотрексат метаболізується з утворенням поліглутаматовихметаболітів, що інгібують ДГФР і кілька інших клітинних ферментів, включаючиферменти, які каталізують реакції перенесення формілу в біосинтезі пурину.Активні поліглутаматові метаболіти метотрексату, можливо, затримуються вклітинах протягом тривалого часу, тому антиметаболітна дія даного препаратуможе тривати довгий час після зникнення метотрексату з плазми. Фолієва кислотає незамінною для синтезу ДНК, і її інгібування пригнічує синтез ДНК.Метотрексат найактивніший щодо пухлин, які швидко ростуть, тому що діє настадії синтезу. Метотрексат є ефективним імунодепресивним засобом.Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення метотрексат швидкорозподіляється в межах об’єму, еквівалентного загальному об’єму рідиниорганізму. Період напіввиведення препарату в ранній фазі розподілу дорівнює0,75±0,11 год. Після внутрішньовенного введення спостерігається двофазнезниження концентрації метотрексату в плазмі крові. У початковій фазі періодйого напіввиведення становить 2 - 4 год, а в кінцевій (яка є тривалою) періодйого напіввиведення – 8 - 10 год. При нирковій недостатності обидві фазививедення препарату можуть бути значно пролонговані. 50 - 80 % від введеноїдози метотрексату виводиться у незміненому вигляді з сечею протягом першихдванадцяти годин після інфузії препарату. Дози метотрексату необхідно знизити ухворих на ниркову недостатність. Метотрексат погано дифундує в цереброспінальнурідину (ЦСР), тому при системній терапії захворювань оболонок мозку длядосягнення цитотоксичних концентрацій препарату в ЦСР потрібно призначеннявисоких доз (для досягнення концентрацій у плазмі 1х10-4 М) протягомтривалого часу. Виведення препарату у хворих з вираженим асцитом чи ексудатомзначно уповільнено порівняно з хворими без цих симптомів.

Показання для застосування. Хоріокарцинома, пухлини трофобласту, гострийлімфоцитарний лейкоз, нейролейкоз, рак молочної залози, плоскоклітинний ракголови і шиї, грибоподібний мікоз, рак легені, неходжкінські лімфоми,остеогенна саркома, псоріаз і ревматоїдний артрит (терапія другої і третьоїліній).Лікування гострого нелімфоцитарного лейкозу, множинної мієломи, шкірноїТ-лімфоцитарної лімфоми, рабдоміосаркоми і раку сечового міхура, пухлин мозку,раку шийки матки, раку стравоходу, раку нирок, раку яєчника, ракупередміхурової залози, раку шлунка, раку яєчка.

Спосіб застосування та дози. Зексат може вводитися внутрішньовенним,інтратекальним чи внутрішньом’язовим шляхом. Застосування Зексату у високихдозах може бути дуже небезпечним, тому він повинен застосовуватися тількидосвідченими хіміотерапевтами, і, за можливості, здійснювати контроль законцентрацією Зексату у плазмі.Дози розраховуються виходячи з маси тіла або площі поверхні тілапацієнтів, за винятком інтратекального застосування, коли максимальнарекомендована доза становить 15 мг/м2, а максимальна концентрація –5 мг/мл. У разі гематологічних порушень і порушень функцій печінки або нирокдози препарату необхідно зменшувати. Високі дози метотрексату (понад 100 мг/м2)звичайно вводять шляхом внутрішньовенних вливань тривалістю не більше 24 год.Зексат застосовується як у вигляді монотерапії, так і в комбінації з іншимицитотоксичними препаратами, гормонами, променевою терапією та хірургічнимиметодами, дози та схеми лікування відрізняють залежно від захворювання. Прилікуванні високими дозами метотрексату (понад 150 мг/м2) для захистунормальних клітин від токсичної дії препарату призначається фолінат кальцію.Захисну терапію фолінатом кальцію починають через 8-24 год після початкувливання метотрексату. Спочатку протягом 12-24 год вводиться до 150 мг фолінатукальцію у вигляді кількох доз (шляхом внутрішньом’язових ін’єкцій,внутрішньовенних ін’єкцій, внутрішньовенних інфузій або перорально), а потім ще12-25 мг внутрішньом’язово, внутрішньовенно або 15 мг перорально (1 капсула)кожні 6 год протягом 48 год. При застосуванні метотрексату в менших дозах (до100 мг/м2) достатньо приймати по 1 капсулі (15 мг) фолінату кальціюкожні 6 годин протягом 48-72 год. При хоріокарциномі Зексат вводять внутрішньом’язово протягом 5 днів15-30 мг на добу з повторенням курсів через тиждень і більше.При лейкемії Зексат призначають 3,3 мг/м2 у комбінації зпреднізолоном 60 мг/м2 щоденно. Підтримуюча терапія: препаратвводять внутрішньом’язово два рази на тиждень у дозі 30 мг/м2 абовнутрішньовенно - 2,5 мг/кг кожні 14 днів.

Побічна дія.

Гематологічна токсичність. Лімфопенія (особливо Т-лімфоцити), нейтропенія,тромбоцитопенія, імуносупресія (іноді тяжка й тривала), інфекційні ускладнення,включаючи інфекції, спричинені умовно-патогенними мікроорганізмами.

Шлунково-кишкова токсичність. Анорексія, нудота, блювання, стоматит,порушення функціональних тестів печінки.

Дерматологічні прояви. Шкірна еритема та/або висипання, свербіж,кропив’янка, алопеція (рідко), підвищена світлочутливість, фурункульоз,депігментація чи гіперпігментація, вугри, лущення шкіри, утворення пухирів,фолікуліт.

Сечостатевий тракт. Порушення функції нирок залежить від дози. Ризикпорушення підвищений у хворих зі зниженою функцією нирок або із зневодненням, атакож у хворих, що приймають інші нефротоксичні препарати. Ниркованедостатність виявляється підвищеними рівнями креатиніну та гематурією. Призастосуванні високих доз метотрексату (≥ 200 мг) необхідно стежити зарівнем креатиніну в сироватці крові хворого до й у процесі лікування. Бажанотакож контролювати концентрацію Зексату (метотрексату) у плазмі (через 24 годпісля введення дози).

Печінка. Підвищена концентрація аспартат-амінотрансферази, фіброз і цирозпечінки: їх імовірність підвищена у хворих, які одержують тривалу безперервнучи щоденну терапію метотрексатом.

Неврологічні прояви. Енцефалопатія, особливо при введенні множинних дозінтратекально, а також у хворих, що одержали променеву терапію на ділянкучерепа; також можуть відзначатися стомлюваність, слабкість, сплутаністьсвідомості, атаксія, тремор, роздратованість, судоми й кома. Гострі побічніявища, спричинені інтратекальним введенням метотрексату, можуть включатизапаморочення, нечіткість зору, головний біль, болі у ділянці спини, ригідністьзадньої частини шиї, судоми, параліч, геміпарез.

Алергічні реакції. Гарячка, озноб, висипання, кропив’янка,анафілаксія.

Орган зору. Кон’юктивіт, надмірна сльозотеча, катаракта,світлобоязнь, кіркова сліпота (при високих дозах).

Легені. Кашель і задишка спостерігаються у поодиноких випадках.

Інше. Нездужання, остеопороз, гіперурікемія, анафілаксія, оборотнаолігоспермія, васкуліт, біль у боці (спричинені швидкою внутрішньовенноюінфузією).

Протипоказання.Зексат протипоказаний вагітним і у період лактації. Метотрексатпротипоказаний хворим з тяжкою анемією, лейкопенією, тромбоцитопенією, недостатністюфункції печінки або нирок, хворим із захворюваннями печінки або нирок, приактивних інфекційних захворюваннях.Метотрексат не призначається хворим на СНІД та хворим з підвищеноючутливістю до цього препарату. Препарат протипоказаний при імунодефіцитнихстанах, плевриті, асциті, вітряній віспі, оперізуючому лишаї та іншихінфекціях, при стоматитах, пептичних виразках шлунка або дванадцятипалої кишки,при геморагічному синдромі.

Передозування. У разі передозування Зексату (метотрексату) необхіднонегайно застосувати фолінову кислоту (лейковорин) для нейтралізації токсичноїдії Зексату (метотрексату) на кістковий мозок. Фолінову кислоту можназастосовувати у формі фолінату кальцію внутрішньо, внутрішньом’язово чивнутрішньовенно (струминне введення ударної дози або інфузія). Доза фолінатукальцію повинна щонайменше дорівнювати дозі Зексату (метотрексату), і їїнеобхідно ввести протягом першої години, наступні дози вводять за потребою.У разі, коли середні дози Зексату (метотрексату) спричиняють небажаніефекти, можна вводити еквівалент 6 - 12 мг фолінової кислота внутрішньом’язовокожні 6 год (4 дози).Фолінову кислоту можна також вводити разом з високими дозами Зексату(метотрексату) для профілактики ушкодження здорових тканин.

Особливості застосування.

Запобіжні заходи під час роботи з препаратом.Метотрексат – цитотоксичний протипухлинний препарат, тому необхіднодотримуватися обережності у роботі з ним.При готуванні й введенні розчинів препарату, як і при роботі з іншимипротипухлинними засобами, необхідно дотримуватися обережності і користуватисярукавичками. У разі потрапляння розчину препарату на шкіру або слизові оболонкислід негайно й ретельно змити розчин зі шкіри водою з милом, а слизові промитиводою.При введенні високих доз Зексату (метотрексату) необхідний ретельнийконтроль за хворим для раннього виявлення перших ознак токсичних реакцій.Для лікування псоріазу Зексат (метотрексат) призначають тільки хворим зтяжкою формою хвороби, що не піддається лікуванню іншими видами терапії.Метотрексат слід застосовувати з великою обережністю у разі пригніченняфункції кісткового мозку, діареї, поганого загального стану, а також прилікуванні маленьких дітей і літніх людей. Для профілактики токсичності в процесі лікування метотрексатом необхідноперіодично робити аналіз крові, визначаючи кількості лейкоцитів і тромбоцитів,проводити функціональні тести нирок і печінки.Тривале застосування препарату може призвести до гепатотоксичності,фіброзу й цирозу печінки.Захворювання легенів внаслідок застосування метотрексату є потенційнонебезпечним явищем. У такому разі можливе припинення терапії і проведенняретельних досліджень.Зексат (метотрексат) може спричиняти виражене пригніченнякісткомозкового кровотворення, що виявляється анемією, лейкопенією та/читромбоцитопенією.При розвитку діареї і виразкового стоматиту терапію метотрексатомнеобхідно припинити, у противному разі це може призвести до розвиткугеморагічного ентериту і до загибелі хворого внаслідок перфорації кишок.У хворих з порушеною функцією печінки період виведення метотрексатузбільшений, тому у таких хворих терапію необхідно проводити з особливоюобережністю, із застосуванням знижених доз препарату.При супутньому застосуванні метотрексату повідомлялося про випадкитяжкого пригнічення функції кісткового мозку і шлунково-кишкової токсичності.Метотрексат може знижувати фертильність і спричиняти олігоспермію,порушення менструальної функції і аменорею. Ці ефекти звичайно є оборотними ізникають після припинення терапії. Окрім того, метотрексат є ембріотоксичним,тератогенним і абортогенним. Якщо один з партнерів приймає метотрексат, параповинна користуватися контрацептивними засобами протягом всього періодулікування і щонайменше три місяці після закінчення терапії. Вагітність та лактація. При застосуванні препарату під час вагітностіабо при настанні вагітності необхідно попередити хвору щодо потенційного ризикудля плода. Препарат протипоказаний при вагітності.Жінкам дітородного віку необхідно рекомендувати уникати вагітності.Метотрексат виділяється у грудне молоко. З метою запобігання шкідливому впливуна дитину під час лікування препаратом треба припинити годування груддю.Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмамиЗалежно від індивідуальної чутливості препарат може негативно впливатина здатність керувати транспортними засобами та складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Зексату(метотрексату) з нестероїдними протизапальними засобами, сульфаніламідами,фенітоїном, тетрациклінами, хлорамфеніколом і препаратами ПАБК можливевитиснення метотрексату із стану зв’язаного з білками плазми, що може призвестидо розвитку і посилення токсичної побічної дії препарату.Зексат виводиться шляхом активної ниркової секреції і може взаємодіятиз іншими препаратами, які екскретуються тим же шляхом. В результатіконцентрація метотрексату в плазмі може зростати. Під час лікуванняметотрексатом слід уникати застосування інших нефро- і гепатотоксичних лікарськихзасобів та не вживати алкоголь. Вітамінні комплекси і препарати заліза, що містять фолієву кислоту,можуть змінювати реакцію організму на метотрексат.При одночасному застосуванні Зексату (метотрексату) і гідрокортизонуацетату, цефалотину, метилпреднізолону, аспарагінази, блєоміцину, пеніциліну,канаміцину, вінкристину та вінбластину можливе порушення поглинанняметотрексату клітинами. При одночасному застосуванні етретинату і метотрексатуконцентрація останнього в плазмі крові може підвищуватися і може розвинутисятяжкий гепатит. Метотрексат несумісний з сильними оксидантами і кислотами.

Умови та термін зберігання. ЗБЕРІГАТИ В НЕДОСТУПНОМУ ДЛЯ ДІТЕЙ МІСЦІ.Зберігати у захищеному від світла місці, при температурі 15 - 25°С.Термін придатності – 2 роки
Переглядів: 766 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я