А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

Берліприл10 (Berlipril 10)

міжнародна та хімічна назви: enalapril; 1-[N-((S)-1-етоксикарбоніл-3-фенілпропіл)-L-аланіл]-L-пролін-малеат;

основні фізико-хімічні властивості:

склад: 1 таблетка містить еналаприлу малеату 10,0 мг;допоміжні речовини:лактози моногідрат,магнію карбонат легкий основний, желатин, кремнію двоокис високодисперсний,карбоксиметилкрохмалю натрієва сіль (тип А), магнію стеарат, пігмент коричневийзалізоокисний.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Інгібітори ангіотензин-перетворюючогоферменту.Код АТС С09А А02.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Еналаприлу малеат – це проліки, вінгідролізується в печінці до утворення еналаприлату, який і є інгібіторомангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Пригнічення АПФ призводить дозменшення утворення в тканинах і плазмі ангіотензину ІІ, в наслідок чого настаєзменшення секреції альдостерону, підвищення рівня калію у сироватці тазбільшення активності реніну плазми. Наслідком пригнічення АПФ є підвищенняактивності калікреїн-кінінових систем, накопичення брадикініну, і як наслідокцього – активація простагландинової системи. Застосування еналаприлу малеату ухворих на артеріальну гіпертензію призводить до зниження кров’яного тиску безкомпенсаторного підвищення частоти серцевих скорочень, зменшення периферичногосудинного опору. У пацієнтів з серцевою недостатністю застосування еналаприлупризводить до зменшення периферичного судинного опору та збільшення ємкостівенозної системи, результатом чого є зменшення перед- та післянавантаженнясерця. При лікуванні еналаприлом спостерігається збільшення хвилинного об’ємусерця, підвищення ударного індексу та здатності до навантаження. Препарат такожзменшує гіпертрофію лівого шлуночка, поліпшує внутрішньоклубочкову гемодинамікуу нирках, не впливає на метаболізм глюкози та ліпопротеїнів.Фармакокінетика. Абсорбція еналаприлу вшлунково-кишковому тракті дорівнює приблизно 50 – 70 %, одночасний прийом їжіна неї не впливає. Максимальна концентрація еналаприлу в плазмі досягаєтьсячерез 3 – 4 години після прийому через рот. Зв’язування з білками плазмискладає 50%. Виділення еналаприлату відбувається, переважно, через нирки: 20% -у вигляді еналаприлу, 40% - у вигляді еналаприлату. 33% препарату виводитьсячерез кишечник. Період напіввиведення еналаприлату складає 35 годин. Призниженій функції нирок виведення еналаприлату зменшується у відповідності зіступенем ураження нирок. Еналаприлат піддається діалізу. Гемодіаліз знижуєконцентрацію еналаприлату в плазмі на 46%. Після вживання еналаприлу,гіпотензивна дія настає через 1 годину, а максимальна дія досягається через 4 –6 годин. Максимальний гіпотензивний ефект спостерігається на 3 – 4 тижнілікування.

Показання для застосування.Артеріальна гіпертензія; хронічна серцеванедостатність; безсимптомна дисфункція лівого шлуночка ( фракція вигнання <=35%).

Спосіб застосування та дози.Лікування дорослих хворих, у яких має місце ворганізмі дефіцит солей та рідини, хворих з серцевою недостатністю та з тяжкоюартеріальною гіпертензією ниркового походження, розпочинають з мінімальноїразової дози 2,5 мг Берліприлу® 10, яку приймають один раз на добувранці. В інших випадках, початкова доза складає 5 мг Берліприлу®10. Якщо ця доза не призводить до нормалізації артеріального тиску, їїпідвищують до 10 мг Берліприлу® 10 на добу. Часовий інтервал поміжпідвищеннями доз має складати не менше 3 тижнів. Підтримуюча доза, як правило,10 мг Берліприлу® 10 на добу, максимальну добову дозу у 40 мгперевищувати немає рації. При зниженій функції нирок (кліренс креатиніну 30 –60 мл/хв) та у хворих літнього віку початкова доза складає 2,5 мг Берліприлу®10 на добу, а підтримуюча 5 – 10 мг на добу. Максимальну дозу, яка складає 20мг на добу перевищувати не слід. У хворих зі значними розладами функції нирок,кліренс креатиніну менше 30 мл/хв, та у хворих, які знаходяться на діалізі,початкова доза складає 2,5 мг на добу. Підтримуюча доза, як правило, 5 мг надобу. Максимальну дозу 10 мг на добу, перевищувати не слід.

Побічна дія.Серцево-судинна система. На початку лікуванняенелаприлом, іноді, особливо у пацієнтів з дефіцитом солей або рідини ворганізмі, у хворих на тяжку серцеву недостатність або тяжку артеріальнугіпертензію ниркового походження, може мати місце виражена гіпотензія, у рідкихвипадках, аж до втрати свідомості. Є окремі повідомлення про наступні побічнідії, які пов’язані з значною гіпотензією: тахікардія, прискорене серцебиття,порушення ритму серця, біль у грудях, стенокардія, інфаркт міокарда,транзиторні ішемічні атаки мозкового кровообігу, церебральний інсульт. Нирки.Іноді можуть виникати або підсилюватись порушення функції нирок, в окремихвипадках, до гострої ниркової недостатності. Рідко спостерігалась протеїнурія.Дихальні шляхи. Іноді може мати місце сухий рефлекторний кашель, біль у горлі,бронхіт, рідко – задишка, синусит, риніт, у поодиноких випадках – бронхоспазм,пульмональні інфаркти. Шлунково-кишковий тракт. Іноді можуть з’являтися скаргина болі в епігастрії, рідко – блювання, проноси, запори, відсутність апетиту.Рідко при лікуванні ингібіторами АПФ спостерігався синдром, який розпочинався зхолестатичної жовтяниці, який може призвести до печінкового некрозу, іноді злетальним кінцем. При появі жовтяниці або при явному підвищенні фементівпечінки терапію інгібіторами АПФ треба припинити. Були описані окремі випадкирозладу функції печінки, гепатиту, гострої печінкової недостатності,панкреатиту та кишкової непрохідності. Шкіра та судини. Іноді можуть з’являтисяшкірні алергічні реакції такі, як екзантема, зрідка – кропив’янка, шкірнийсербіж, а також, ангіоневротичний набряк з ураженням губ, обличчя, та кінцівок.Описувались окремі випадки тяжких форм шкірних реакцій таких, як пухирчатка,мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона,токсичний епідермальний некроліз. Зміни шкіри можуть супроводжуватисьпідвищенням температури, міалгіями або міозитом, артралгіями або артритом,васкулітами, серозитом, еозинофілією, лейкоцитозом. В окремих випадкахспостерігались псоріазоформні зміни шкіри, фотосенсебілізація, підвищенапітливість, гіперемія шкіри, алопеція, випадіння нігтів, підсиленнясимптоматики синдрому Рейно. Нервова система. Іноді можуть мати місце головнийбіль, підвищена втомлюваність, рідко депресія, розлади сну, імпотенція,периферичні невропатії з парестезіями, порушення відчуття рівноваги, судомим’язів, нервозність, сплутаність свідомості, шум у вухах, нечіткість зору, атакож. зміна смакового відчуття або його тимчасова втрата. Лабораторніпоказники. Іноді може падати гемоглобін, гематокрит, кількість лейкоцитів аботромбоцитів. У рідких випадках, зокрема у хворих зі зниженою функцією нирок,колагеновими хворобами або при одночасному лікуванні алопуринолом,прокаїнамідом можуть розвинутись анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія,еозинофілія, в окремих випадках, агранулозитоз чи панцитопенія. Рідко, зокремау хворих з порушенням функції нирок, можуть підніматися в крові рівні сечовини,креатиніну та калію, а також, падати концентрація натрію. У хворих на цукровийдіабет може розвинутись гіперкаліемія. Може з’явитися підсилене виділення білказ сечею В окремих випадках можуть підвищитись концентрації білірубіну тапечінкових ферментів. Вищевказані лабораторні показники слід контролювати передпочатком лікування та регулярно під час лікування еналаприлом.

Протипоказання.Застосування Берліприлу® 10 забороняетьсяпри: підвищеній чутливості до еналаприлу малеату або до інших інгібіторів АПФ,чи до одного з компонентів препарату; наявності в анамнезі ангіоневротичногонабряку внаслідок терапії, яка раніше проводилась інгібіторами АПФ, а також, увипадку спадкового або ідіопатичного ангіоневротичного набряку; стенозіниркових артерій (двосторонньому або єдиної нирки); при станах після пересадкинирки; первинному гіперальдостеронізмі; аортальному або мітральному стенозах,які мають гемодинамічне значення, та при гіпертрофічній кардіоміопатії;первинному захворюванні печінки або при печінковій недостатності; в періодвагітності та годування груддю. Досвід застосування препарату у дітейвідсутній.

Передозування.В залежності від ступеня передозування можливінаступні симптоми: тяжка гіпотензія, брадикардія, серцево-судинний шок,порушення електролітного обміну, ниркова недостатність.

Особливості застосування.При проведенні гемодиалізу з використанням[полі(акрилонітрил,натрій-2-метилалінсульфонат)-high-flux-мембран] таодночасному застосуванні еналаприлу є загроза появи анафілактоїдних реакцій.Тому такої комбінації слід уникати. Якщо є потреба у проведенні ліпідоаферезуабо спецефічної терапії до отрути комах, треба тимчасово припинити застосуванняеналаприлу та перевести хворого на інший лікарський засіб.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Описані наступні взаємодії еналаприлу при одночасному застосуванні з:хлоридом натрію – послаблення гіпотензивного ефекту та дії, яка направлена на зменшеннясимптомів серцевої недостатності; антигіпертензивними засобами – підсиленнягіпотензивного ефекту еналаприлу малеату, особливо під впливом діуретиків;анальгетиками/протизапальними засобами – вірогідне ослаблення дії еналаприлу;калієм та калійзберігаючими сечогінними – значне підвищення рівню калію укрові; препаратами літію – підвищення рівня літію у крові; алкоголем –підсилення дії алкоголю; гіпнотичними/наркотичними/анестезуючими засобами –значне падіння артеріального тиску; алопуринолом, цитостатиками,імунодепресантами, глюкокортикостероїдами, новокаїнамідом – лейкопенія;пероральними антидіабетичними засобами, інсуліном – підсилення цукрознижуючоїдії.

Умови та термін зберігання. Термін придатності 3 роки.Зберігатипри температурі не вище 25°С та у недоступному для дітей місці! 
Переглядів: 811 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я