А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

0

Агіолакс (Agiolax)

основні фізико-хімічні властивості: дрібні гранули коричневого кольору зароматизованим запахом;

склад: 5 г гранул (1 чайна ложка) містить:порошку насіння подорожника (Plantagо ovata) – 2,6г, порошку насіннєвої лузги подорожника (Plantagо ovata) – 110 мг, порошкуплодів сени (Tennevelly Senna) – 500 - 660 мг ( що еквівалентно 15 мгсенозидів);допоміжні речовини: тальк, акація, заліза оксид,парафін, ароматичні речовини, сахароза.

Форма випуску. Гранули.

Фармакотерапевтична група. Проносні засоби. Код АТС А06А Х10**.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Агіолакс® – проносний засіб.Насіння і лузга подорожника, зв’язуючись з водою, набрякають, збільшують об’ємвмісту кишечнику і внаслідок механічного подразнення рецепторів кишечникупосилюють його перистальтику. Активні речовини із плодів сени хімічноподразнюють рецептори слизової оболонки кишечнику і рефлекторно посилюють йогоперистальтику. Внаслідок посилення секреції муцинів відбувається розм’якшеннякалових мас і полегшується їх просування.Фармакокінетика. b-зв’язані глікозиди (сенозиди) непоглинаються у верхньому відділі кишечнику, не розщеплюються травнимиферментами людини. Вони перетворюються бактеріями товстого кишечнику в активнийметаболіт. Аглікони поглинаються у верхньому відділі кишечнику. При контакті зкиснем активний метаболіт окислюється у реїн і сенозиди які знаходяться укрові, головним чином у вигляді глюкуронідів та сульфатів.Після перорального застосування сенозидів 3 - 6%метаболітів виводяться з сечею, деякі – з жовчю.Більшість сенозидів (приблизно 90%) виводяться зкалом як поліхінони разом з 2 - 6% незмінених сенозидів, сенідинів, активнихметаболітів і реїну. У фармакокінетичних дослідженнях з порошком стручків сени(22 мг сенозидів), що приймалися перорально протягом 7 днів, виявляласямаксимальна концентрація в крові 100 нанограмів реїну. Накопичення реїну неспостерігалося. Активні метаболіти, наприклад реїн, потрапляють у незначнійкількості в грудне молоко.Волокна подорожника овального погано перетравлюютьсяі не поглинаються. Після перорального застосування вони виводяться з калом,частково розщеплені кишечною флорою товстого кишечнику.

Показання для застосування. Застосовують при запорах, головним чиномхронічних, обумовлених атонією і в’ялою перистальтикою товстого кишечнику (удітей, у людей похилого віку, в післяопераційний період, під час вагітності);для регулювання стула при геморої, проктиті, тріщинах прямої кишки, у лежачиххворих; підготовка до рентгенологічного дослідження та ендоскопії.

Спосіб застосування та дози. Гранули приймають, не розжовуючи, з великоюкількістю рідини (приблизно 250 мл) після прийманні їжі, переважно ввечері (нераніше, ніж через 30 - 60 хв після приймання їжі). Призначають дорослим і дітямстарше 10 років по 5 г або 10 г гранул (1 - 2 чайні ложки) один раз на добу.Для підготовки до рентгенологічного та ендоскопічногообстежень дорослим призначають одноразово 15 - 30 г (3 - 6 чайні ложки) за 24год до початку обстеження.Максимальна добова доза для дорослих не повиннаперевищувати 10 г (2 чайні ложки) гранул. Тривалість лікування - не більше 1 -2 тижнів без консультації лікаря.

Побічна дія. Препарат звичайно добре переноситься. Але припостійному тривалому застосуванні можуть виникнути розлади балансу води йелектролітів. Діарея може призвести до втрати калію, що може спричинити розладсерцевої функції і міастенії, особливо якщо разом приймаються серцевіглікозиди, сечогінні засоби і адренокортикоїдні стероїди. Також можутьвиникнути альбумінурія і гематурія. Крім того, може з’явитися білок або кров усечі, а також пігментна інфільтрація у слизовій оболонці кишечнику(Pseudomelanosis coli), яка минає відразу після припинення прийому препарату. Упоодиноких випадках виникає реакція гіперчутливості до препарату. Під часлікування може спостерігатися забарвлення сечі.

Протипоказання. Кишкова непрохідність; декомпенсований цукровийдіабет; гострі запальні стани кишечнику (хвороба Крона, виразковий коліт абоапендицит); черевний біль невідомого походження; тяжкого зневоднення з втратамиводи та електролітів; захворювання паренхіми печінки і нирок; діти до 10 років.

Передозування. Симптоми: коліка і тяжка діарея з втратою рідини таелектролітів.Лікування. Велика кількість рідини; введенняелектролітів, особливо калію.

Особливості застосування. Хворим на цукровий діабет слід пам’ятати, що1 чайна ложка препарату містить приблизно 0,96 г сахарози ( що еквівалентно0,08 ХО).Препарат не можна застосовувати тривалий час (більше1 - 2 тижнів) без медичного дозволу.Вагітність і період лактації.Протягом перших 3 місяців вагітності Агіолакс® можна застосовуватитільки під наглядом лікаря і у разі, якщо запор не вдається вилікувати зміною удієті або за допомогою інших агентів збільшення об’єму.Маленька кількість активних метаболітів (реїн) виділяється у грудному молоці,але про проносний ефект у немовлят не повідомлялося.Вплив на здатність керування автомобілем або іншиминебезпечними механізмами.Не впливає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. У випадках хронічного застосування дефіциткалію може потенціювати дію ліків, які посилюють скорочувальну функціюсерцевого м’яза (серцеві глікозиди). Втрата калію може бути посиленакомбінацією з деякими засобами, які збільшують продукцію сечі (діуретики),кортизоном і подібними до кортизону речовинам (адренокортикостероїди) і коренемлакриці.Кишкове поглинання інших ліків, які приймаютьсяодночасно, може затримуватися.У інсулінзалежних діабетиків необхідно зменшити дозуінсуліну.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей,захищеному від вологи місці, при температурі не вище 25°С. Термін придатності –5 років. 
 
 
Переглядів: 1325 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я