А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

Бенеміцин (Benemicin)

міжнародна та хімічна назви:

Rifampicin;3-(4-Меthу1-1-ріреrazynyloimino-methyl)- rifamycin SV;основні фізико-хімічні властивості:капсули червоного кольору; речовина в капсулах червоно-коричневого кольору звидимими білими включеннями; склад: 1 капсула містить 150 мг або 300 мгрифампіцину; допоміжні речовини: тальк, магнію стеарат, натрію лаурилсульфат.

Форма випуску. Капсули.

Фармакологічна група. Протитуберкульознізасоби. Антибіотики. АТС J 04 АВ 02.

Фармакологічні властивості. Бенеміцин єнапівсинтетичним похідним рифаміцину В і продукується Streptomycesmediterranei.. Бактерицидна дія рифампіцину полягає в інгібіруванні активностіДНК-залежної РНК - полімерази мікробної клітини мікобактерій. Препарат маєсильну бактерицидну дію відносно мікобактерій туберкульозу, атиповихмікобактерій, (мікобактерій лепри, пригнічує ріст грампозитивних (насампередстафілококів, таких як (Staphylococcus aureus) і грамнегативних бактерій{Еscherichia coli, Klebsiella sp., Neissersa sp Proteus sp., Haemophlusinfluenzae Legionella pneumophilsa). Однаковою мірою пригнічує мікобактерії,які розмножуються швидко, або повільно, що розміщені позаклітинно і в клітинах.Рифампіцин використовуєтьсяголовним чином для лікування всіх видів туберкульозу, а також мікобактеріозів ілепри. Застосування рифампіцину в монотерапії, що має місце при лікуваннінетуберкульозних інфекцій призводить до швидкого розвитку резистентності наантибіотик.

Фармакокінетика. При пероральномузастосуванні рифампіцин швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту майжена 100%. Наявність їжі в шлунку значно сповільнює всмоктування препарату.Максимальна концентраціярифампіцину в сироватці крові після перорального застосування середньоїтерапевтичної дози (600 мг/добу) спостерігається через 1,5-2 години і становить6-7 мкг/мл. Ріст і розмноження більшості штамів М. tuberculosis пригнічуєтьсявже при концентрації 0,5 мкг/мл. На терапевтичному рівні концентрація препаратув крові підтримується протягом 8-12 годин. З білками крові зв’язуєтьсяприблизно 75% препарату, а його період напіврозпаду становить 2-5 годин.Рифампіцин добре проникає в туберкульозні вогнища, каверни, кісткову тканину,лімфатичні вузли і біологічні рідини. Проходить через плаценту, проникає вматеринське молоко. У спиномозковій рідині терапевтичної концентрації досягаєпри запальних станах мозкових оболонок.Рифампіцин після пероральногоприйому всмоктується у кров і через ворітну вену потрапляє в печінку, потім зжовчю знову виділяється в травний тракт, звідки повторно всмоктується вкров.Частина прийнятого рифампіцину метаболізується в печінці з утвореннямдизацетилрифампіцину, який зберігає протитуберкульозну активність, але гіршевсмоктується в кишечнику і виділяється з жовчю через травний канал, як інезмінений препарат. Тому в перші 3 тижні лікування, в період адаптації доцього циклу обміну, спостерігається ріст трнсаміназ у плазмі крові, який зчасом минає.

1
Більша частина пероральної дозипрепарату (60%) виділяється з калом, а 30% - із сечею в незміненому вигляді тау вигляді метаболітів. Незначна кількість препарату виділяється зі сльозами,потом та іншими біологічними рідинами, забарвлюючи їх у оранжовий колір.Печінкова недостатність є показанням для зменшення дози препарату, у той же часпри нирковій недостатності можна дотримувати повної дози.

Показання для застосування. Бенеміцин призначенийголовним чином для лікування туберкульозу і мікобактеріозів. Для лікуваннятуберкульозу антибіотик завжди застосовується у поєднанні з іншимипротитуберкульозними препаратами: ізоніазидом, піразинамідом, а також ізстрептоміцином або етамбутолом. Застосовується в лікуванні:вперше виявленого туберкульозу якголовний препарат у поєднанні з іншими протитуберкульозними засобами протягомусього періоду терапії;рецидивів туберкульозу за умовизбереженої чутливості збудника до рифампіцину;туберкульозу легенів іпозалегеневої інфекції, спричиненої атиповими мікобактеріями;при лікуванні лепри.Крім того, Бенеміцин можезастосовуватись, у виключних випадках, коли штам мікроорганізмів стійкий доантибіотиків, які застосовувалися для лікування, тобто у разі тяжких інфекцій,спричинених стафілококами, стійкими до інших препаратів (стійкі штамистафілококів -МRSА стійкі до метициліну):бактеріальний ендокардит (післяімплантації протезів), спричинений штамами Enterococcus або Staphylococcusepidermidis, - препарат застосовують у поєднанні з ванкоміцином абоаміноглікозидами;легіонельоз, бруцельоз;Haemophilus influenza тип “b".

Спосіб застосування та дози. Бенеміцин необхіднозастосовувати внутрішньо 1 раз на добу у поєднанні з іншимипротитуберкульозними засобами, натщесерце, за 30 - 60 хвилин до їди.Дорослі: середня доза становить 10мг/кг маси тіла на добу.Хворим з масою тіла до 50 кгпризначають 450 мг/добу.Хворим з масою тіла понад 50 кгпризначають 600 мг/добу.Ці дози призначаються як прибезперервному, так і при інтермітуючому лікуванні, тобто 2-3 разина тиждень.Тривалість курсу лікуванняпрепаратом залежить від характеру захворювання та ефективностітерапії і може продовжуватись до 1року.Діти: від 1 до 3років - середнядоза становить 8 мг/кг маси тіла на добу; після 3 років - 10 мг/кгмаси тіла на добу.При інфекціях нетуберкульозноїприроди дорослі приймають Бенеміцин внутрішньо 0,45-0,9 г надобу; а діти - по 8-10 мг/кг маситіла в 2-3 прийоми.

Увага! Збільшення дози не впливаєна підвищення ефективності терапії. У періодлікування необхідно контролюватифункцію печінки і картину крові (1 раз на місяць).

Побічна дія. Бенеміцин добрепереноситься хворими при безперервному лікуванні(застосування ліків щодня). Інодіспостерігаються алергічні реакції, іноді - диспептичніявища (нудота, біль у животі,порушення апетиту).Жовтяниця розвивається в 1 - 3 %пацієнтів, але внаслідок того, що Бенеміцин завждизастосовується у поєднанні з іншимипротитуберкульозними засобами, важковстановити, який із препаратів єпричиною токсичної дії.На початку лікуванняспостерігається транзиторне підвищення активностіамінотрансфераз, яке самостійнонормалізується протягом 4-6 тижнів. Може спостерігатисятромбоцитопенічна еритремія,тромбоцитопенія, гемолітична анемія. Ці симптоми пов’язані зутворенням антитіл до рифампіцину.При інтермітуючому лікуванні (застосування препарату двічіна тиждень) приблизно у 10% хворихчерез 2-3 години після застосування ліків розвиваєтьсяалергічна реакція у виглядігрипоподібного синдрому (головний і м’язовий біль, гарячка);перехід від інтермітуючоголікування на безперервне усуває ці симптоми.Дуже рідко спостерігається гостраниркова недостатність, що є абсолютним показанням для2
відміни Бенеміцину. Препаратзабарвлює слину, сечу, піт, сльози, кал в жовто-гарячий колір.

Протипоказання. Підвищена чутливість дорифампіцину, тяжкі захворювання печінки та нирок із значним зниженням функціїцих органів, період вагітності. Не застосовувати у лікуванні немовлят.

Взаємодія з

іншими лікарськими засобами.Бенеміцин активізує мікросомальні ферменти печінки, змінюючи метаболізмбагатьох препаратів. Зменшує в сироватці концентрації глікозидів наперстянки,барбітуратів, пероральних протидіабетичних засобів, протиепілептичнихпрепаратів, похідних кумарину, препаратів, що мають антикоагулянтну дію,кортикостероїдів і естрогенів, що призводить до порушень менструального циклу.Застосування Бенеміцину у хворих, які приймають кортикостероїди, часто вимагає2 - 3-разового збільшення іх дози. Препарат зменшує ефективність пероральнихконтрацептивних засобів.

Особливості застосування. Перед початком і під часлікування препаратом необхідноконтролювати картину крові іпоказники функції печінки, у початковому періоді кожні 2 тижні, апотім - 1 раз на місяць.Застосування Бенеміцину у хворих,які приймають кортикостероїди, часто вимагаєзбільшення дози кортикостероїдів.Пацієнтам з порушеною функцієюпечінки необхідно зменшити дозу.Застосування в період вагітності ілактаціїБенеміцин призначають вагітним тількитоді, коли є впевненість, що туберкульозний процесактивний і лікування потрібне.Матерям-годувальницям Бенеміцин призначається тільки у разінеобхідності превенції захворюваннядитини.Вплив на здатність керуватиавтотранспортом

і працювати з механізмамиВідсутні дані про негативний впливпрепарату на здатність керуватиавтотранспортними засобами таобслуговувати механічні пристрої.

Умови та термін зберігання.Зберігатипри температурі до 25°С. Захищати від світла та вологи. Зберігати подалі віддітей.Термін придатності - 3 роки.Перед застосуванням препаратанеобхідно перевірити термін придатності, зазначений на упаковці. Препарат неможна використовувати пізніше вказаної на упаковці дати.
Переглядів: 782 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я