А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я
Приблизна ціна:

Вірол (Virol)

міжнародна та хімічна назви: abacavir; (1S, cis)-4-[2-аміно-6-(циклопропіламіно)-9Н-пурин-9-іл]-2-циклопентен-1-метанолусульфат;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки довгастої форми, з двоопуклоюповерхнею, вкриті оболонкою, персикового кольору;

склад: 1 таблетка містить абакавіру у вигляді сульфату 300 мг; допоміжніречовини: натрію крохмальгліколят, целюлоза мікрокристалічна, силікагельколоїдний безводний, магнію стеарат. Форма випуску. Таблетки,вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби прямої дії. Нуклеозидніінгібітори зворотньої транскриптази. Код АТС J05A F06.

Фармакологічнівластивості. Фармакодинаміка. Абакавір є синтетичним аналогом карбоциклічногонуклеозиду. Внутрішньоклітинно абакавір перетворюється клітинними ферментами вактивний метаболіт - карбовіру трифосфат. Карбовіру трифосфат є аналогомдеоксигуанозин-5’-трифосфату (dGTP). Карбовіру трифосфат пригнічує активністьзворотної транскриптази ВІЛ-1 шляхом конкуренції з природним субстратом dGTP ішляхом включення у вірусну ДНК. Відсутність групи 3’-ОН у включеному аналозінуклеозиду попереджає створення фосфодіефірного зв’язку 5’ з 3’, що є істотнимфактором для подовження ланцюга ДНК. Завдяки цьому зростання вірусної ДНК припиняється.In vitro анти-ВІЛ-1 активність абакавіру оцінювалась проти Т-клітинноготропічного лабораторного штаму ВІЛ-1 ІІІ В у лімфобластичних клітинних лініях,моноцит/макрофагового тропічного лабораторного штаму ВІЛ-1 Bal у первиннихмоноцитах/макрофагах і клінічних ізолятів у мононуклеарних клітинахпериферичної крові. Абакавір демонстрував синергічну активність у комбінаціях зампренавіром, невірапіном і зидовудином і адитивну активність у комбінаціях здиданозином, ламівудином, ставудином і зальцитабіном in vitro. У людиниперелічені комбінації препаратів вивчені недостатньо. Досі не встановленийзв’язок між in vitro чутливістю ВІЛ до абакавіру та пригніченням реплікації ВІЛу людини. Неефективність початкової терапії абакавіром, ламівудином і зидовудиномзумовлена головним чином мутацією виключно M184V, тому ця комбінація єнайкращою для другої лінії вибору. В клінічних дослідженнях продемонстровано,що лікування абакавіром у комбінації із зидовудином і ламівудиномсупроводжується вираженим і стійким зниженням концентрації вірусу тавідповідним збільшенням кількості клітин CD4+ у дорослих і дітей. У пацієнтів,які раніше не отримували антиретровірусних препаратів, абакавір у комбінації зіншими антиретровірусними препаратами дозволяє проводити високоефективнупочаткову терапію. Абакавір перетинає гематоенцефалічний бар’єр і знижує рівеньРНК ВІЛ-1 у лікворі. Комбінована терапія препаратом з іншими антиретровіруснимизасобами може мати певне значення у попередженні неврологічних ускладнень, щопов’язані з ВІЛ-інфекцією, а також може уповільнити розвиток резистентності.Генетичний аналіз ізолятів, отриманих від пацієнтів, які лікувались абакавіром, показав точкові мутації в генізворотної транскриптази, що призводила до амінокислотних заміщень у позиціяхK65R, L74V, Y115F і M184V. Фенотипічний аналіз ізолятів ВІЛ-1, що включавасоційовані з абакавіром мутації, отриманих від 17 пацієнтів після 12 тижнівмонотерапії абакавіром, показав разове зниження у 3 рази чутливості доабакавіру in vitro. Рекомбінантні лабораторні штами ВІЛ-1 (НХВ2), що містилидекілька мутацій зворотної транскриптази, які зумовили резистентність доабакавіру, демонстрували перехресну резистентність до ламівудину, диданозину тазальцитабину in vitro.Фармакокінетика.Фармакокінетичнівластивості абакавіру вивчались у асимптоматичних ВІЛ-інфікованих дорослихпацієнтів після одно- та багаторазового прийому пероральних доз.Фармакокінетичні властивості абакавіру не залежали від дози в діапазоні від 300до 1200 мг на добу. Абакавір швидко та екстенсивно всмоктується післяперорального прийому. Абсолютна біодоступність становить 83%. Після оральноговведення 300 мг 2 раза на добу у 20 пацієнтів стала пікова концентраціяабакавіру у сироватці (Смакс) становила 3,0 ± 0,89 мкг/мл, а AUC –6,02 ± 1,73 мкг۰г/мл. Біодоступність таблеток абакавіру оцінювалась устані натщесерце та після їжи. Достовірних відмінностей у системному впливі(ППК) відмічено не було, тому препарат можна приймати з їжею або без неї. У 3досліджуваних відношення концентрації абакавіру (ППК(0-6г)) улікворі до його концентрації в плазмі було в межах від 27 до 33%. Зв’язуванняабакавіру з білками плазми у людини становить близько 50% та не залежить відконцентрації. Абакавір несуттєво метаболізується ферментами системи цитохромуР450. Головними шляхами елімінації абакавіру є метаболізм за допомогоюалкогольдегідрогенази (зі створенням 5’-карбонової кислоти) таглюкуронілтрансферази (з утворенням 5’-глюкуроніду). Ці метаболіти не маютьантивірусної активності. Експерименти in vitro показують, що абакавір непригнічує активність СYР3А4, СYР2D6 або СYР2С9 у людини в клінічно релевантнихконцентраціях. Елімінація абакавіру була розрахована у дослідженні балансу масипісля введення 600 мг дози 14С-абакавіру. Всього было відновлено 99%радіоактивності; 1,2% екскретувались у сечу як абакавір, 30% як 5’-карбоновакислота, 36% - як 5’-глюкуронід і 15% - як неідентифіковані другорядніметаболіти в сечі. На частину фекальної елімінації прийшлось 16% введеної дози.У дослідженнях з одноразовим введенням препарату період напіввиведення становив1,54 ± 0,63 год. Порушення функції нирок: фармакокінетичні властивості абакавіру невивчались у пацієнтів з порушеною функцією нирок. Ниркова екскреція незміненогоабакавіру є другорядним шляхом елімінації у людини.Геріатрія: фармакокінетичні властивості абакавіру не вивчались упацієнтів старше 65 років.Педіатрія: фармакокінетика абакавіру вивчалась після одно- табагаторазового введення доз абакавіру у 68 педіатричних пацієнтів. Післябагаторазового прийому абакавіру в дозі 8 мг/кг 2 рази на день сталі AUC и Смаксстановили 9,8 ± 4,56 мкг۰год/мл и 3,71 ± 1,36 мкг/мл відповідно.Показання для застосування. Віролпоказаний для лікування ВІЛ-1 інфекції в комбінації з іншими антиретровіруснимипрепаратами.

Спосіб застосування та дози. Вірол приймають незалежно від прийому їжі.Рекомендована доза для дорослих і підлітків від 12 років становить 1 таблетку(300 мг) 2 рази на день у комбінації з іншими антиретровірусними препаратами.Дотепер немає даних щодо використання препарату для лікування пацієнтів зпорушеннями функції печінки. Пацієнти з порушенням функції нирок спеціальногодобору доз не потребують. При призначенні препарату хворим похилого віку слідбрати до уваги такі фактори, як соматичні захворювання та застосування іншихлікарських препаратів.

Побічна дія. Гіперчутливість: у клінічних дослідженнях реакції гіперчутливостівиникали у 5% пацієнтів, які приймали абакавір, та у деяких випадках призводилидо летальних наслідків. Реакції гіперчутливості виявлялися симптомами, якісвідчили про поліорганні або системні ураження. У більшості випадків ці реакціївиявлялись у вигляді пропасниці або висипу, включали також інші симптоми тазвичайно розвивалися протягом перших 6 тижнів лікування (в середньому через 11днів від початку лікування).Дерматологічні реакції спостерігались у 10% пацієнтів у вигляді висипу.Шлунково-кишковийтракт: нудота, блювання, діарея, абдомінальний біль, підвищення показниківпечінкових ферментів, ерозія слизової оболонки ротової порожнини, порушенняфункції печінки.Респіраторна система: задишка, біль у горлі.ЦНС, периферична нервова система: головний біль, парестезії.Система кровотворення: лімфопенія.Кістково-м’язовасистема: міалгії, міоліз, артралгії, підвищення рівня креатинінфосфокінази.Сечовидільна система: підвищення рівня креатиніну, порушення функціїнирок.У деяких пацієнтів реакції гіперчутливості спочатку розцінювались якзахворювання органів дихання, грипоподібні захворювання, гастроентерит абореакція на інші лікарські препарати. Несвоєчасна діагностика синдромугіперчутливості призводила до подовження або відновлення лікування абакавіром,що спричинювало розвиток ще більш тяжких реакцій або смерть. Тому при появісимптомів зазначених захворювань необхідно брати до уваги можливість розвиткуреакцій гіперчутливості до абакавіру. Якщо ймовірність реакцій гіперчутливостіне виключена, лікування абакавіром не повинно відновлюватись. Поновленнятерапії абакавіром після розвитку реакцій гіперчутливості призводить до швидкогоповернення симптомів. Рецидив реакцій гіперчутливості може перебігати більштяжко, ніж перший епізод, та може супроводжуватись артеріальною гіпотензією, щозагрожує життю, та призвести до летального кінця. У випадку розвитку реакціїгіперчутливості абакавір треба відмінити та ніколи не призначати в подальшому.Інші побічні ефекти можуть включати нудоту, блювання, діарею, зниження апетиту,пропасницю, головний біль, сонливість, швидку втомлюваність, висипи.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Діти до12 років. При призначенні в період лактації необхідно попередити жінок пронеобхідність припинення грудного вигодовування. ВІЛ-інфіковані жінки не повиннігодувати груддю, через загрозу інфікування дитини. Під час вагітності слід призначатилише тоді, коли очікувана користь більша за можливий ризик.

Передозування. Відомого антидоту абакавіру не існує. Не відомо,чи можна видалити абакавір за допомогою перитонеального діалізу абогемодіалізу. Одноразові дози до 1 200 мг та добові дози 1 800 мг абакавірувводились пацієнтам під час клінічних випробовувань - про несприятливі реакціїне повідомлялось.

Особливості застосування. Дотепер не отримано результатів контрольованихвипробувань, що оцінюють вплив абакавіру на клінічне прогресування ВІЛ.Абакавір слід завжди використовувати в комбінації з іншими антиретровіруснимипрепаратами. Абакавір не слід призначати як єдиний препарат, якщо схемаантиретровірусного лікування змінюється з приводу втрати вірусологічноїреакції. Уклінічних випробуваннях пацієнти, що раніше тривало лікувалися нуклеозиднимінгібітором зворотної транскриптази, або ті, що мали ВІЛ-1-ізоляти, які містилидекілька мутацій, що визначають резистентність до НІЗТ, мали обмежену реакціюна абакавір. Потенціал щодо перехресної резистентності між абакавіром та іншимиНІЗТ слід брати до уваги при виборі нових схем терапії для пацієнтів, які вжелікувалися.Лактатацидоз/тяжка гепатомегалія із стеатозом. Лікування абакавіромтреба припиняти у будь-якого пацієнта, в якого розвиваються клінічні аболабораторні ознаки лактатацидозу або значної гепатотоксичності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. В мікросомах печінки людини абакавір непригнічував ізоформи цитохрому Р450 (2С9, 2D6, 3А4). На підставі цих данихможна вважати малоймовірною взаємодію між абакавіром і препаратами, щометаболізуються цим шляхом.Антиретровірусні препарати: фармакокінетичні параметри абакавіру незмінювались при додаванні ламівудину або зидовудину або комбінації ламівудинута зидовудину. Жодних клінічно значущих змін фармакокінетики ламівудину тазидовудину не спостерігалось при одночасному застосуванны абакавіру.Метадон: у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, що приймають підтримуюючелікування метадоном (40 мг і 90 мг на день) з 600 мг абакавіру 2 рази на день(що вдвічі перевищує рекомендовану дозу), кліренс метадону збільшується на 22%.Ця зміна не потребує коригування дози метадону в більшості випадків. Однакневеликій кількості пацієнтів може потребуватися збільшення дози метадону.

Умовита термін зберігання. Зберігатив недоступному для дітей, сухому місці при температурі не вище 25°С. Термінпридатності – 2 роки
Переглядів: 715 Мітки препарату: разделРоздрукувати
А :: Б :: В :: Г :: Д :: Ж :: З :: І :: Й :: К :: Л :: М :: Н :: О :: П :: Р :: С :: Т :: У :: Ф :: Х :: Ц :: Ч :: Ш :: Ю :: Я